Портал працює у тестовому режимі. Приймаємо зауваження або пропозиції

Україна і СОТ

Світова організація торгівлі (СОТ) – єдина міжнародна організація, що опікується глобальними правилами торгівлі між країнами з метою забезпечення її максимальної легкості, передбачуваності і вільності. На сьогодні повноправними учасниками СОТ є 164 країни, зокрема й Україна.

Україна і СОТ

Про СОТ

Світова організація торгівлі (СОТ) – єдина міжнародна організація, що опікується глобальними правилами торгівлі між країнами. Її головна функція – забезпечувати, щоб торгівля відбувалася настільки легко, передбачувано і вільно, наскільки можливо. СОТ стала наступницею Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), укладеної після Другої світової війни. ГАТТ і СОТ допомогли створити сильну торговельну систему та сприяли зростанню торгівлі.

  • Місце розташування: Женева, Швейцарія
  • Дата заснування: 1 січня 1995 року
  • Створена: за результатами переговорів Уругвайського раунду (1986 – 1994 рр.)
  • Члени: 164 країни (станом на січень 2017 року)
  • Бюджет: 197 млн швейцарських франків на 2020 рік
  • Штат Секретаріату: 624 співробітники
  • Глава: Нгозі Оконджо-Івеала (генеральний директор)

Мета і принципи СОТ

СОТ покликана регулювати торговельні відносини учасників Організації на основі пакета Угод Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів (1986-1994 рр.). Ці документи є правовим базисом сучасної міжнародної торгівлі.

Угода про заснування СОТ передбачає створення постійно діючого форуму країн-членів для врегулювання проблем, які впливають на їх багатосторонні торговельні відносини, і контролю за реалізацією угод і домовленостей Уругвайського раунду. Невід’ємною частиною СОТ є унікальний механізм врегулювання торговельних суперечок.

Основні принципи і правила ГАТТ/СОТ:

  • торгівля без дискримінації, тобто взаємне надання режиму найбільшого сприяння у торгівлі і взаємне надання національного режиму товарам і послугам іноземного походження;
  • регулювання торгівлі переважно тарифними методами;
  • відмова від використання кількісних і інших обмежень;
  • транспарентність торговельної політики;
  • врегулювання торговельних суперечок шляхом консультацій, переговорів тощо.

Найважливіші функції СОТ:

  • контроль за виконанням угод і домовленостей пакета документів Уругвайського раунду;
  • проведення багатосторонніх торговельних переговорів і консультацій між заінтересованими країнами-членами;
  • врегулювання торговельних суперечок; огляд національної торговельної політики країн-членів;
  • технічне сприяння державам, що розвиваються, з питань, що стосується компетенції СОТ;
  • співробітництво з міжнародними спеціалізованими організаціями.

Переваги від членства у СОТ:

  • створення більш сприятливих умов доступу на світові ринки товарів і послуг на основі передбачуваності і стабільності розвитку торговельних відносин із країнами-членами СОТ, включаючи транспарентність їхньої зовнішньоекономічної політики;
  • доступ до механізму СОТ врегулювання торговельних суперечок, що дозволяє забезпечити захист національних інтересів і усунути дискримінації;
  • можливість реалізації своїх поточних і стратегічних торговельно-економічних інтересів шляхом ефективної участі у багатосторонніх торговельних переговорах при виробленні нових правил міжнародної торгівлі.

Усі країни-члени СОТ зобов'язуються дотримуватись основних угод і юридичних документів, об'єднаних терміном «Багатосторонні торговельні угоди». Таким чином, із правової точки зору система СОТ являє собою своєрідний багатосторонній контракт (пакет угод), нормами і правилами якого регулюється понад 97% усієї світової торгівлі товарами та послугами.

Пакет угод Уругвайського раунду поєднує за сукупністю більш 50 багатосторонніх торговельних угод і інших правових документів, основними з яких є Угода про заснування Світової організації торгівлі і додані до неї багатосторонні торговельні угоди:

Багатосторонні угоди з торгівлі

Назва Стислий коментар
Генеральна угода з тарифів і торгівлі 1994 року Визначає основи режиму торгівлі товарами, права і зобов'язання членів СОТ у цій сфері.
Угода про сільське господарство Визначає особливості регулювання торгівлі сільськогосподарськими товарами і механізми застосування заходів державної підтримки і торгівлі в цьому секторі.
Угода про застосування санітарних та фітосанітарних заходів Встановлює правила і процедури, що регулюють розробку, впровадження та застосування санітарних і фітосанітарних заходів
Угода про технічні бар'єри у торгівлі Визначає умови застосування технічних регламентів, стандартів, процедур сертифікації тощо.
Угода про пов'язані з торгівлею інвестиційні заходи Угода застосовується до інвестиційних заходів, пов’язаних з торгівлею товарами та містить ілюстративний перелік заборонених інвестиційних заходів.
Угода про застосування Статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року Встановлює правила митної оцінки вартості товарів.
Угода про передвідвантажувальну інспекцію Регулює порядок діяльності інспекції, що стосується перевірки якості, кількості, ціни товарів, які експортуються на територію країни-члена СОТ.
Угода про правила визначення походження Встановлює правила визначення країни походження товарів.
Угода про процедури ліцензування імпорту Визначає правила і процедури ліцензування імпорту.
Угода про субсидії і компенсаційні заходи Визначає умови і процедури застосування субсидій і заходів, правового захисту у випадку застосування заборонених субсидій.
Угода про застосування Статті VI Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року Встановлює порядок визначення демпінгу, шкоди від демпінгу, започаткування розслідування та його ведення, надання доказів, застосування попередніх заходів, цінових зобов'язань, стягнення та отримання антидемпінгового мита, судового розгляду тощо.
Угода про захисні заходи Визначає умови і процедури застосування заходів протидії зростаючому імпорту.
Угода про спрощення процедур торгівлі Положення Угоди спрямовані на спрощення митних процедур шляхом, зокрема, зменшення пов’язаних із ними фінансових витрат і скорочення часу здійснення таких процедур, сприяння ширшому застосуванню системи "єдиного вікна", процедури прискореної відправки товарів, підвищення публічності державних органів.
Генеральна угода про торгівлю послугами Визначає засади режиму торгівлі послугами, права і зобов'язання країн-членів СОТ у цій сфері.
Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності Визначає права і зобов'язання країн-членів СОТ у сфері захисту інтелектуальної власності.
Домовленість про правила і процедури врегулювання суперечок Встановлює умови і процедури врегулювання суперечок між країнами-членами СОТ у зв'язку з виконанням ними зобов’язань по всіх угодах СОТ.
Механізм огляду торговельної політики Визначає умови і загальні параметри огляду торговельної політики членів СОТ.

Багатосторонні торговельні угоди з обмеженою кількістю учасників

Назва Стислий коментар
Угода про торгівлю цивільною авіатехнікою Визначає зобов’язання сторін з лібералізації торгівлі в цьому секторі
Угода про державні закупівлі Встановлює процедури допуску іноземних компаній до національних систем державних закупівель.

У рамках СОТ постійно триває робота з удосконалення угод з урахуванням практичного досвіду їхньої імплементації і тенденцій розвитку світової торгівлі з метою вирішення проблем, що виникають.

СОТ постійно еволюціонує і у її діяльність включають нові актуальні питання.

Структура

Найвищий орган ухвалення рішень у СОТ – Конференція міністрів. На рівень нижче – Генеральна рада (зазвичай до її складу входять посли і глави делегацій в Женеві, та іноді – чиновники, спеціально відряджені зі столиць країн-членів). На наступному рівні – Рада з торгівлі товарами, Рада з торгівлі послугами і Рада з торговельних аспектів інтелектуальної власності, підзвітні Генеральній раді. Численні спеціальні комітети, підкомітети й робочі групи опікуються окремими угодами та іншими галузями, зокрема, довкіллям, розвитком, заявками на вступ і регіональними торговельними угодами тощо.

Прийняття рішень у СОТ

У СОТ практикується прийняття рішень на основі консенсусу, хоча де-юре передбачене голосування. Тлумачення положень угод щодо товарів, послуг, ТРІПС, звільнення від прийнятих зобов'язань приймаються 3/4 голосів. Виправлення, що не торкаються прав і зобов'язань учасників, а також прийняття нових членів вимагають 2/3 голосів (на практиці, як правило, консенсусом).

Членство в СОТ

Відповідно до Угоди про заснування СОТ країнами-засновниками Організації стали всі договірні Сторони – учасники ГАТТ (128 держав), що надали списки зобов'язань щодо товарів і послуг, ратифікували пакет угод Уругвайського раунду.

В даний час повноправними учасниками СОТ є 164 країни, в тому числі і Україна. 22 держави мають статус спостерігача у СОТ.

Крім цього, низка міжнародних організацій має статус спостерігача в різних органах СОТ, у т.ч. ООН, ЮНКТАД, МВФ, МБРР тощо.

Портал даних СОТ

Портал даних СОТ містить статистичні показники, що стосуються питань СОТ.

Тут доступні дані щодо торгівлі товарами та послугами, показники доступу до ринку (зв'язані, чинні та преференційні ставки ввізних мит), інформація стосовно нетарифних заходів, а також інші показники.

Функції пошуку даних містять: вибір даних, їх відображення та експорт, зокрема й доступні метадані.

Карти та інші графічні зображення вибраних даних доступні за посиланням.

Детальну інформацію про СОТ читайте на сайті Мінекономіки.

Співробітництво України з СОТ

Членство України в СОТ

На сьогодні СОТ – єдина міжнародна організація, яка встановлює глобальні правила торгівлі. На 164 її члени припадає понад 98 % світової торгівлі.

Для України, частка експорту у ВВП якої становить близько 50 %, набуття членства в СОТ стало важливим чинником подальшої інтеграції України до світової економіки та забезпечення недискримінаційного та передбачуваного режиму для українських товарів і послуг на ринках членів СОТ.

Членство України в СОТ – це:

  • участь у формуванні нових правил торгівлі шляхом проведення багатосторонніх переговорів з метою максимального врахування інтересів вітчизняних виробників/експортерів товарів і постачальників послуг;
  • покращення доступу українських товарів і послуг та їх постачальників до ринків кандидатів на вступ до СОТ за результатами багатосторонніх і двосторонніх переговорів;
  • доступ до наразі найефективнішої системи вирішення торговельних спорів;можливість порушення та вирішення торговельних занепокоєнь у рамках засідань органів СОТ;
  • участь в оглядах торговельної політики членів СОТ та інформаційній системі СОТ, використання переваг системи завчасного обміну інформацією/нотифікування щодо змін у торговельних режимах членів СОТ;
  • можливість укладення угод про вільну торгівлю з основними та перспективними торговельними партнерами (членство в СОТ було обов’язковою передумовою для започаткування переговорів з окремими партнерами);
  • отримання статусу країни з ринковою економікою, що є важливим позитивним чинником під час проведення антидемпінгових розслідувань стосовно українських товарів.

Участь у багатосторонніх переговорах СОТ

На четвертій Конференції міністрів, яка відбулася в листопаді 2001 року у м. Доха (Катар), члени СОТ вирішили розпочати новий раунд багатосторонніх переговорів "Доха – Розвиток", основні напрями якого: сільське господарство, доступ до ринку промислової продукції, торгівля послугами, правила торгівлі, електронна комерція тощо.

Участь у багатосторонніх переговорах дозволяє Україні відстоювати свої національні торговельно-економічні інтереси та долучатися до розробки нових світових правил торгівлі.

Після вступу до СОТ Україна увійшла до групи країн, які приєдналися до СОТ за статтею XII Угоди про заснування СОТ.

Члени цієї групи зробили значний внесок у лібералізацію торгівлі в рамках СОТ порівняно із засновниками організації і відповідно у ході багатосторонніх переговорів намагаються взяти менші зобов'язання. Членство України у групі дозволяє захищати незмінність зобов'язань, що містяться у Протоколі про вступ України до СОТ та додатках до нього.

З метою відстоювання та захисту торговельних інтересів Україна систематично бере участь у роботі найвищого керівного органу СОТ – Конференції міністрів, засідання якої відбуваються раз на два роки. У рамках проведення Конференції міністрів ухвалюються найважливіші рішення і визначаються пріоритетні напрями діяльності СОТ.

Зокрема, в рамках 11-ої Конференції міністрів, яка проходила у грудні 2017 року м. Буенос-Айрес, Аргентинська Республіка, та зібрала представників 164 членів СОТ (понад 4 000 делегатів) Україна приєдналась до низки спільних декларацій та заяв, які стосувалися підтримки багатосторонньої торговельної системи, електронної комерції, дисциплін з внутрішнього регулювання послуг, торгівлі та розширення прав і можливостей жінок в економічній сфері.

Переговори щодо вступу нових членів до СОТ

Україна бере участь у багатосторонніх і двосторонніх переговорах щодо приєднання до СОТ нових членів.

Наразі Україна є членом 18 робочих груп щодо вступу до СОТ таких держав: Азербайджан, Алжир, Андорра, Багамські Острови, Білорусь, Боснія і Герцеговина, Бутан, Іран, Ірак, Коморські Острови, Ліван, Лівія, Сан-Томе і Принсіпі, Сербія, Судан, Узбекистан, Екваторіальна Гвінея та Ефіопія. Відстоювання інтересів українських виробників та постачальників послуг під час переговорів щодо вступу нових членів до СОТ ґрунтується на пропозиціях профільних державних органів влади і бізнес-асоціацій щодо усунення бар’єрів для доступу до ринків.

У період з 2008 року Україна досягла двосторонніх домовленостей щодо доступу до ринку з Самоа (2010), Чорногорією (2012), Таджикистаном (2012), Лаосом (2013), Єменом (2014), Казахстаном (2015), Боснією і Герцеговиною (2018).

Участь у роботі органів СОТ

Представники України беруть активну участь у роботі органів СОТ, що дозволяє порушувати проблемні питання під час засідань цих органів з метою відстоювання національних інтересів держави у торговельно-економічній сфері. Наразі багатосторонні переговори зосереджені на таких напрямах: сільське господарство, обмеження (скасування) субсидій у галузі рибальства, електронна комерція, дисципліни з внутрішнього регулювання у сфері послуг. Також Україна бере участь у багатосторонніх і двосторонніх переговорах щодо приєднання до СОТ нових членів.

Моніторинг торговельної політики

Проведення оглядів торговельної політики членів СОТ є одним із найважливіших напрямів діяльності цієї міжнародної організації. Метою оглядів є забезпечення прозорості та передбачуваності торговельних режимів членів СОТ, сприяння більш повному дотриманню правил та принципів СОТ усіма членами.

Україна бере участь у цьому регулярному процесі, що дає можливість відстежувати зміни у торговельній політиці членів СОТ, обговорювати проблемні питання, які можуть мати або мають негативний вплив на дво- та багатосторонню торгівлю, отримувати додаткові пояснення щодо запроваджених заходів.

Україна приділяє особливу увагу торговельним політикам і практикам членів СОТ, які є важливими торговельними партнерами нашої держави.

Нотифікування та обробка запитів

Україна як член СОТ дотримується зобов’язань у сфері прозорості згідно з положеннями угод СОТ та, тим самим, робить внесок в укріплення багатосторонньої торговельної системи СОТ, в якій прозорість торговельної політики членів є однією з основних засад її діяльності. З цією метою Мінекономрозвитку забезпечується виконання функцій:

  • національного органу нотифікацій за усіма угодами СОТ;
  • пункту обробки запитів за угодами ТБТ/СФЗ;
  • контактного пункту для подання інформації про статистику імпорту та чинний митний тариф до Інтегрованої бази даних СОТ (IDB WTO);
  • інформаційного пункту СОТ для українських органів державної влади, бізнесу та громадських організацій.

Нормативно-правові акти та інформаційні матеріали щодо діяльності України у СОТ читайте за посиланням.

Графіки зв'язаних та фактично застосовуваних імпортних тарифів у країнах-членах СОТ

Кожен член Світової організації торгівлі має максимальні рівні тарифів, які називаються зв’язаними тарифами (bound tariffs). Ці тарифи також називають тарифами у режимі найбільшого сприяння (Most favoured nation або MFN tariffs), оскільки вони поширюються на імпорт з будь-якої країни-члена СОТ, яка не має преференційних прав доступу. Рівні тарифів, які застосовуються, називаються applied tariffs та часто є значно нижчими за зв’язані тарифи.

Актуальну інформацію про зв’язані тарифи та тарифи, які застосовуються, Ви можете переглянути у базі даних тарифів СОТ. База містить пошуковий інструмент за країнами та товарами відповідно до гармонізованої системи опису та кодування товарів (HS). До 6 знаків українська класифікація УКТЗЕД повністю відповідає гармонізованій системі HS.

Право преференційного доступу країна може отримати після підписання торговельної угоди з іншої країною. Перелік країн, з якими Україна підписала угоди про зону вільної торгівлі, можна знайти у відповідному розділі.

Забезпечення прозорості у рамках системи нотифікацій

Обробка запитів і нотифікацій СОТ

Україна, як член СОТ, має зобов’язання дотримуватись загального режиму прозорості стосовно нормативно-правових актів, що можуть мати вплив на режим торгівлі. Ці зобов’язання, як і функції національного пункту обробки запитів і нотифікацій, покладено на відділ нотифікацій і обробки запитів департаменту доступу до ринків та взаємодії з СОТ Мінекономіки.

Діяльність відділу, насамперед, має на меті:

  • забезпечити активну участь України у системі нотифікації;
  • сприяти інтеграції українських підприємств у світову економіку шляхом моніторингу заходів інших країн СОТ.

Режим прозорості забезпечується через систему нотифікацій – кожен член СОТ повідомляє через Секретаріат СОТ інших членів організації про зміни у своєму законодавстві через затверджену форму інформування – нотифікацію (повідомлення). Усі повідомлення, надіслані членами СОТ, оприлюднюються на офіційному сайті організації.

Участь України в системі нотифікацій має практичну цінність, оскільки відкриває для українських підприємств доступ до інформації щодо майбутніх змін у торговельних режимах інших країн. Система нотифікацій надає країнам СОТ можливість висловити коментарі щодо проектів законів чи інших нормативних актів інших членів СОТ перш, ніж вони будуть ухвалені, або започаткувати обговорення з повноважними органами відповідних країн можливості внесення до них змін.

Задля сприяння українським експортерам в отриманні цієї інформації відділ регулярно повідомляє про нотифікації щодо санітарних, фітосанітарних заходів, технічних норм і регламентів, які подаються торговими партнерами України, та стосуються важливих для українського експорту товарів (див. підрозділ «Інформація за повідомленнями з країн-членів СОТ»).

З метою сприяння підприємствам у представленні коментарів до проектів нормативно-правових, наданих країнами СОТ, розроблено відповідні рекомендації щодо формату представлення коментарів (див. підрозділ «Як можна надати коментарі через відділ нотифікацій і обробки запитів»).

Додаткову інформацію з питань нотифікацій та представлення коментарів можна отримати у відділі нотифікацій і обробки запитів за адресою/телефоном:

01008, м. Київ, Грушевського, 12/2

тел. / факс: 596-68-39

e-mail: ep@me.gov.ua

Як вплинути на рішення країн-членів СОТ у сфері СФЗ/ТБТ

Існує декілька способів дізнатися, які зміни у торговельних режимах країн-членів СОТ очікуються найближчим часом, щоб заздалегідь підготуватись до здійснення зовнішньоторговельних операцій, уточнити певні деталі регламентації та відстояти свої економічні інтереси, у випадку, якщо нове регулювання, на думку експортера, суперечить чинним міжнародним нормам, зокрема Угодам СОТ.

Все, що треба зробити – скористатись однією із доступних систем пошуку документів, обрати необхідний документ, вивчити умови, що впливатимуть на режим торгівлі з закордонним партнером, а у разі виникнення питань чи коментарів – адресувати їх Мінекономрозвитку, яке звернеться з коментарями та проханням надати роз’яснення до відповідної країни-члена СОТ.

Більш детально деякі з доступних систем пошуку:

  • Сайт СОТ

На сайті СОТ існує багато способів та інструментів пошуку документів СОТ, які містять інформацію про зміни у торговельних режимах країн-членів. Тут можна шукати документи за допомогою кореневого тематичного каталогу СОТ у кожному розділі, як правило, є посилання на пошук документів; загальної системи пошуку документів, системи пошуку документів в рамках Угод з санітарних та фітосанітарних заходів та технічних бар’єрів в торгівлі тощо.

  • Євролекс

Онлайн-платформа доступу до нормативно-правової бази ЄС надає можливість ознайомитись з останніми змінами в його регламентах, директивах тощо. Ресурс доступу.

  • Мінекономіки

На сайті Мінекономіки у розділі «Діяльність», підрозділі «Діяльність України у Світовій організації торгівлі», рубриці «Центр обробки запитів членів СОТ та нотифікування» є підрубрика «Інформація за повідомленнями з країн-членів СОТ». У ній можна знайти стислі аналітичні матеріали з приводу останніх змін у сфері регламентації норм СОТ з технічних бар’єрів в торгівлі (ТБТ) та санітарних і фітосанітарних заходів (СФЗ) країн-членів СОТ, що регулярно подаються відділом нотифікацій і обробки запитів.

  • ePing SPS&TBT

У 2016 році департаментом ООН з економічних і соціальних питань (DESA), Світовою організацією торгівлі (СОТ) і Міжнародним торговим центром (ITC) з метою сприяння розвитку торгівлі було запущено нову систему онлайн-оповіщення «ePing» - www.epingalert.org.

ePing розроблено спеціально для сприяння торгівлі та розвитку експорту. Ця система дозволяє відслідковувати останню інформацію про зміни нормативних вимог міжнародної торгівлі країн-членів СОТ у сферах СФЗ та ТБТ та доступна для кожного – урядових і неурядових організацій, представників бізнесу тощо.

У березні 2022 року Секретаріатом СОТ було представлено оновлену платформу ePing SPS&TBT, яка об’єднує всі інструменти прозорості СФЗ/ТБТ та систему оповіщення ePing. Ця платформа включає різні функції, пов’язані з повідомленнями, специфічними торговельними занепокоєннями, обміном інформацією та об’єднала інструменти пошуку документів у сфері ТБТ та СФЗ.

Система передбачає реєстрацію користувачів (опція «register» у верхньому правому куті вебсайту).

Така реєстрація дозволяє отримувати доступ до нотифікацій членів СОТ з питань технічних бар’єрів у торгівлі та санітарних і фітосанітарних заходів. Користувачі ePing SPS&TBT можуть бути оперативно поінформовані про зміни, що впливають на ринки і продукти, які становлять для них інтерес. Під час реєстрації є можливість вказати продукцію та країни, що становлять торгівельний інтерес. Відповідно до заданих параметрів пошуку (періодичність отримання інформації, країна, продукція) на вказану електронну адресу будуть надходити відповідні повідомлення про зміни в торговельних режимах країн-імпортерів.

Крім можливості підписатися на розсилку новин у згаданих сферах, іншими перевагами системи є наступні:

  • пошук відповідних нотифікацій
  • додання вибраних нотифікацій у закладки
  • додання спеціальних фільтрів до розсилки
  • розповсюдження нотифікацій серед користувачів системи
  • ознайомлення/розповсюдження файлів, пов’язаних з нотифікаціями
  • участь у дискусійному форумі учасників та обміні файлами
  • доступ до контактних даних пунктів запиту інших країн тощо.

Інструкцію англійською мовою щодо користування платформою ePing SPS&TBT можна знайти за посиланням.

Ознайомитись із системою ePing можна завдяки відеопрезентації.

Як можна надати коментарі через відділ нотифікацій і обробки запитів

Наступні рекомендації щодо формату надання роз’яснень мають на меті полегшити українським виробникам і експортерам підготовку коментарів стосовно повідомлень про заплановані зміни у технічному регулюванні, процедурах оцінки відповідності, застосуванні санітарних та фітосанітарних заходів тощо, які надходять від членів СОТ.

Коментарі можуть надавати у довільному форматі, однак рекомендовано обов‘язково включати наступну інформацію.

Кореспондент (ким надається коментар)
Назва підприємства
Адреса підприємства:
Контактна особа з питань коментаря:
Дата подачі коментаря:
Посилання на повідомлення, яке є предметом коментаря (тема, номер, дата):
Суть коментаря
Підстава для подачі коментаря повинна бути чітко визначена. Наприклад, проект технічного регулювання не посилається на чинний міжнародний стандарт, який має на меті таке ж, що й запропоноване регулюванням
Рекомендовано головну увагу приділяти технічним аспектам запропонованого регулювання, щодо якого підприємство може мати проблеми
Обґрунтування коментаря
Доцільно навести факти щодо доцільності коментаря

Подавати коментарі слід щонайменше за 10 робочих днів до вказаної у повідомленні країни кінцевої дати на адресу відділу нотифікацій і обробки запитів:

  • 01008, м. Київ, Грушевського, 12/2
  • тел.: 596-68-39
  • e-mail: ep@me.gov.ua

Відділ має доступ до офіційних повідомлень (нотифікацій) країн СОТ щодо фактичних та запланованих змін у їхніх торговельних режимах, а також у нормативно-правовому регулюванні у таких сферах: митні процедури, ліцензування імпорту, антидемпінгове регулювання, застосування захисних заходів, торговельні аспекти прав інтелектуальної власності, торгівля послугами.

Запити щодо інформації у зазначених сферах можуть подаватися за подібним форматом. Із запитами та будь-якими додатковими запитаннями з питань надання коментарів, звертайтесь за зазначеною адресою та/чи е-mail.

Контактні особи:

  • Директор департаменту доступу до ринків та взаємодії з СОТ, тел.: 596-68-27;
  • Заступник начальника управління співробітництва з СОТ - начальник відділу нотифікацій і обробки запитів департаменту доступу до ринків та взаємодії з СОТ, тел.: 596-68-39.

Більш детально з інформацією щодо заходів у сфері санітарного та фітосанітарного регулювання в рамках СОТ можна ознайомитись на сайті організації.

Запитання щодо торговельної політики країн-членів СОТ

Участь бізнесу у підготовці запитань щодо торговельної політики членів СОТ

Відповідно до розкладу у 2022 році у Світовій організації торгівлі (СОТ) проходять огляди торговельних політик країн.

Під час проведення таких оглядів Україна, як член СОТ, може порушувати запитання, які становлять торговельний інтерес або стосуються проблем у торгівлі із країнами, що проходять цю процедуру, та отримувати відповіді на них безпосередньо від цих країн.

Запитання можуть стосуватися будь-яких аспектів торговельної, економічної та інвестиційної політики членів СОТ, враховуючи особливості нормативно-правового регулювання, умов експорту та імпорту товарів і послуг, наявності бар’єрів у торгівлі тощо.

У рамках встановленої процедури до кожного Огляду готують два основні документи:

  • звіти, підготовлені Секретаріатом СОТ
  • звіти, підготовлені урядами членів СОТ, які його проходять.

Такі звіти містять ґрунтовну інформацію про торговельні режими членів СОТ, що може бути важливою і для експортерів та імпортерів. Звіти обговорюють члени СОТ на засіданнях Органу СОТ з питань огляду торговельної політики і одразу після завершення вони стають доступними для громадськості. Надіслані запитання та отримані відповіді публікують на офіційному сайті СОТ приблизно через шість тижнів після проведення засідань.

Названі звіти, надіслані запитання та надані відповіді до попередніх оглядів торговельної політики членів СОТ можна знайти і завантажити за посиланням.

Таким чином, регулярне проведення таких оглядів сприяє підвищенню прозорості та передбачуваності торговельних політик членів СОТ і є корисним інструментом для пошуку та отримання інформації про умови міжнародної торгівлі.

Зазначене джерело інформації можуть використовувати українські компанії, що здійснюють торговельну діяльність. Розуміння особливостей торговельних режимів членів СОТ може бути корисним під час вирішення проблеми порушення існуючих ланцюгів постачань через військову агресію РФ проти України та пошуку рішень щодо їх відновлення.

З метою підготовки до оглядів торговельних політик членів СОТ Мінекономіки розроблено анкети-опитувальники, заповнивши які, підприємства, установи, організації та інші зацікавлені особи можуть також долучитися до цього процесу та сформулювати запитання. Заповнені анкети-опитувальники будуть опрацьовані Мінекономіки та враховані у процесі підготовки консолідованого формату запитань, що надсилатимуть до Секретаріату СОТ офіційно від України.

За наступними посиланнями доступні анкети-опитувальники, розроблені до оглядів торговельної політики:

У разі зацікавлення, запитання, на які було б доцільно отримати відповіді членів СОТ під час проведення оглядів торговельних політик, пропонуємо завчасно надсилати до Мінекономіки шляхом заповнення згаданих анкет-опитувальників або на електронну адресу: wto@me.gov.ua.

Розклад проведення оглядів торговельної політики членів СОТ

Проведення оглядів торговельної політики членів СОТ – це один із найважливіших видів діяльності цієї міжнародної організації. Метою оглядів є забезпечення прозорості та передбачуваності торговельних режимів членів СОТ, сприяння більш повному дотриманню правил та принципів СОТ всіма членами.

Дата проведення Країна-член СОТ
20, 22 липня Республіка Молдова
5, 7 жовтня Мексика
12, 14 жовтня Республіка Джибуті
25, 27 жовтня Барбадос
23, 25 листопада Бразилія
5, 7 грудня Сейшельські острови
14, 16 грудня Сполучені Штати Америки
19, 21 грудня Домініканська Республіка

Регулярність проведення оглядів торговельної політики залежить від частки члена СОТ у загальному обсязі світової торгівлі.

Більш детальну інформацію про огляди торговельної політики членів СОТ можна знайти на офіційному вебсайті СОТ за посиланням.

Корисні контакти

Підтримка та розвиток торгівлі в Україні

Підтримка та розвиток торгівлі за кордоном

Організації з підтримки та розвитку торгівлі інших країн розміщені у підрозділі «Аналітика за країнами та ринками» у профілі кожної країни з назвою - «Корисні контакти».


АЗЕРБАЙДЖАН

АЛЖИР

АРГЕНТИНА

БОСНІЯ І ГЕРЦЕГОВИНА

БРАЗИЛІЯ

В`ЄТНАМ

ГВІНЕЯ

ЙОРДАНІЯ

ІРАК

ІРАН

ІСПАНІЯ

КАЗАХСТАН

КУВЕЙТ

ЛІВІЯ

МАКЕДОНІЯ

МАЛАЙЗІЯ

МАРОККО

МЕКСИКА

ПАКИСТАН

ПАР

ПІВДЕННА КОРЕЯ

РОСIЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ

СЕНЕГАЛ

СЕРБІЯ

СИРІЯ

СІНГАПУР

ТАДЖИКИСТАН

ТУНІС

УЗБЕКИСТАН

FAQ

Як дізнатися про імпортні мита і квоти на свою продукцію?

Для того, щоб дізнатися про тарифні та нетарифні обмеження, необхідно скористатися ресурсом Market Access Map.

Детальний гайд щодо користування ресурсом і пошуку інформації - за посиланням.

Як дізнатися про умови доступу на ринок іншої країни?

Перелік умов доступу на ринки країн світу містить ресурс Market Access Map.

Детальний гайд щодо користування ресурсом і пошуку інформації - за посиланням.

Як самостійно провести дослідження зовнішніх ринків?

Для самостійного дослідження зовнішніх ринків доцільно використовувати актуальну і достовірну інформацію, розміщену на доступних онлайн-ресурсах, у галузевих виданнях, сайтах профільних асоціацій тощо.

Детальний перелік корисних онлайн-ресурсів за посиланням.

Також ви можете використовувати аналітичні огляди країн і секторів за посиланням та індустрій.

Корисні посилання

Market Access Map

Інформація про тарифні і нетарифні обмеження

Trade Helpdesk

Хелпдеск для експортерів до ЄС

Хелпдеск до ЄС

Онлайн-інструмент, розроблений Офісом з просування експорту

Хелпдеск до Канади

Онлайн-інструмент, розроблений проектом CUTIS

Продовжуючи відвідування веб-сайту, Ви надаєте згоду на використання cookies та погоджуєтесь з Політикою конфіденційності