Портал працює у тестовому режимі. Приймаємо зауваження або пропозиції

Вимоги до продукції на міжнародних ринках та сертифікація

Перелік стандартів, що стосуються експорту, сертифікація, а також інформація щодо санітарних і фітосанітарних вимог

Вимоги до продукції на міжнародних ринках та сертифікація

Вимоги до продукції на ринку США

1. Генералізована система преференцій

1.1. Імпортні мита.

Українська продукція експортується до США згідно з вимогами Генералізованої системи преференцій (англ. «The U.S. Generalized System of Preference», скороч. GSP) - це особливий торговельний режим, який розповсюджується на 121 країну, що розвивається, і передбачає надання пільгового безмитного режиму ввезення визначених категорій товарів. Зокрема, ця система дозволяє ввозити на територію США товари українського походження за 3 500 (і більше) тарифними лініями Гармонізованого тарифу США без сплати ввізного мита.

Детальна інформація про GSP – за посиланням, короткий огляд положень системи GSP – за посиланням.

Перелік пільгових категорій продуктів – за посиланням.

Для того, щоб з’ясувати, чи підпадає товар під дію пільг, або, у разі їх відсутності, розмір імпортного мита, потрібно скористатись онлайн-ресурсом Гармонізованого тарифу США.

Ґайд з пошуку – за посиланням.

Режим GSP запроваджується рішенням Конгресу США на певний період. Після закінчення передбаченого рішенням періоду дія пільгового режиму зупиняється до наступного схвалення Конгресом.

На період зупинки дії режиму GSP щодо імпорту США діє режим Normal Trade Relations (MFN), який передбачає сплату імпортних мит у повному обсязі. Рішення про відновлення режиму GSP може передбачати повернення імпортерам сплачених мит.

З 01.01.2021 дія режиму GSP закінчилась, очікується прийняття відповідного рішення Конгресом про його відновлення. Актуальна інформація щодо припинення та відновлення дії режиму GSP доступна за посиланням.

1.2. Умови для отримання преференцій у рамках GSP США:

Правила походження

Для того, щоб підпадати під дію GSP, товар повинен мати статус «походженням з України». Для цього він повинен відповідати наступним правилам походження:

1). Матеріали і складові, з яких виготовлено продукцію, вирощені або вироблені в Україні та мають статус «походженням з України», можна використовувати без обмежень

або

2). При використанні матеріалів «походженням з інших країн»:

  • вартість матеріалів, вироблених в Україні, додати ще прямі витрати за операціями з переробки, виконаними в Україні, повинні складати 35% або більше від оціненої вартості товару на момент його ввезення до США.

Правилам походження не відповідають товари, щодо яких застосовані прості виробничі операції, які суттєво не впливають на характеристики товару - об’єднання, пакування, розведення водою або іншими речовинами.

  • матеріали неукраїнського походження можуть бути включені до необхідної частки 35% українського вмісту, якщо вони пройшли так звану подвійну істотну трансформацію.

Подвійна істотна трансформація означає те, що спочатку матеріал іноземного походження повинен пройти істотну трансформацію в Україні – під впливом операцій переробки перетворитись на новий відмінний матеріал, з іншим найменуванням, характером і цільовим використанням. Потім цей новий матеріал повинен бути перетворений в Україні на готовий виріб з новим найменуванням, характером і цільовим використанням.

Детальніша інформація про правила походження – за посиланням.

Шаблон сертифікату походження – за посиланням.

«Прямий імпорт»

Для отримання преференцій у рамках системи GSP, товар повинен бути «прямим імпортом» до США. Тобто товар повинен бути:

1). Безпосередньо доправлений до США без перетинання території будь-якої іншої країни;

або

2). Він може перетинати транзитом інші країни, але не повинен ставати предметом торгового обороту в іншій країні під час його перевезення до США. У супроводжувальних документах має бути зазначено, що США є кінцевим пунктом призначення.

Необхідна документація

Відповідальним за отримання безмитного режиму для товарів, що підпадають під дію GSP, є імпортер США. Він повинен вносити відповідні позначення у ввізну документацію.

Імпортер і виробник є відповідальними за підготовку документації, що підтверджує право на безмитне ввезення. Бюро митного і прикордонного контролю США (U.S. Customs and Border Protection) покладається на заяву імпортера, що товар відповідає вимогам правил походження, але має повноваження вимагати від імпортера або виробника надання підтверджувальних документів (наприклад, бухгалтерських документів з описом виробничого процесу і витрат на виробництві).

2. Вимоги до нехарчової продукції

2.1. Регулюючі органи та вимоги.

Consumer Product Safety Commission (CPSC) адмініструє більшість законів США, що встановлюють регуляторні вимоги до нехарчової продукції (перелік основних регуляторних актів – за посиланням).

Federal Communications Commission (FCC) регулює сферу електроніки, радіо і телекомунікаційного обладнання.

The Food and Drug Administration (FDA) регулює вимоги до виробництва і розміщення на ринку фармацевтичної продукції, медичних приладів, косметики і тютюнової продукції.

Пошук регуляторних вимог щодо продукту – на сайті CPSC та на сайті Market Access Map.

2.2. Технічні стандарти.

Система стандартизації США є децентралізованою і орієнтованою на сектори, тобто технічні стандарти розробляються як урядом країни, так і неурядовими організаціями, і провідну роль відіграють галузеві об’єднання.

The American National Standards Institute (ANSI) є провідною неурядовою організацією, що має право акредитувати розробників стандартів. Наразі більше 200 організацій акредитовані ASNI як такі, що мають право розробки національних стандартів – American National Standards (ANS).

Придбати американські стандарти можна, зокрема в інтернет-магазині ASNI за посиланням.

The National Institute of Standards and Technology (NIST) є національним органом зі стандартизації США, який координує діяльність організацій - розробників стандартів і також має право затверджувати стандарти як національні.

Серед найвідоміших розробників стандартів наступні організації:

Технічні стандарти, навіть ті, що мають статус національних, формально є добровільними, тобто законодавство США не вимагає від виробника їх обов’язкового застосування, окрім деяких категорій продукції підвищеного ризику. Проте на практиці їх застосування є обов’язковим.

Також в США є дійсними міжнародні технічні стандарти, зокрема таких організацій: International Electrotechnical Commission (IEC), International Organizations for Standardization (ISO), International Telecommunication Union (ITU).

2.3. Доведення відповідності продукції вимогам, сертифікація.

Виробник або імпортер повинен довести безпечність своєї продукції та її відповідність вимогам законодавства.

У сфері доведення відповідності продукції вимогам в США діють міжнародні стандарти ISO/EEC - базовий стандарт ISO/IEC 17000:2020 «Conformity assessment -Vocabulary and general principles» та інші, відомі під загальною назвою «CASCO toolbox». Дані стандарти передбачають декілька процедур підтвердження відповідності своєї продукції вимогам, зокрема:

  • Тестування – проведення лабораторних досліджень (у власній або сторонній акредитованій лабораторії);
  • Інспекція – перевірка виробу, його конструкції та процесу виробництва загалом;
  • Сертифікація – комплексна оцінка відповідності продукту вимогам стандарту/закону/регламенту з подальшим оформленням відповідного документу, проводиться акредитованою сторонньою організацією;
  • Декларація відповідності (Declaration of Conformity) - самосертифікація, що передбачає самостійно проведені виробником тестування та/або запровадження системи забезпечення якості;

Для більшості категорій товарів у США немає законодавчо встановленої вимоги обов’язкового залучення сторонньої організації для проведення лабораторних тестувань, проте на практиці і контролюючі органи, і партнери можуть вимагати надання документів про проведені дослідження. Сертифікація продукції на відповідність вимогам певного стандарту є найбільш розповсюдженою процедурою доведення відповідності для імпортованої продукції. Сертифікацію можуть проводити як приватні організації (розробники стандартів, сертифікаційні органи, торгові та бізнес-асоціації), так і державні структури федерального рівня або на рівні штату. Обов’язкова державна сертифікація застосовується до товарів з підвищеним рівнем ризику, зокрема продуктів харчування, фармацевтичної продукції, медичного обладнання, авіаційної техніки тощо.

Детальний гайд – за посиланням.

Додаткова інформація про тестування, сертифікацію і акредитовані лабораторії щодо різних категорій продукції – за посиланням.

2.4. Маркування.

Вимоги до маркування встановлені декількома законодавчими актами і залежать від категорії товарів. Основна мета регулювання маркування – забезпечення повного інформування споживачів, можливості проведення порівняння товарів і запобігання введення в оману. Загальними для всіх категорій товарів є наступні вимоги до маркування:

  • назва продукту, яка дозволяє його ідентифікувати;
  • назва та адреса виробника, пакувальника або дистриб'ютора;
  • обсяг, кількість або вага нетто;
  • країна походження;

Детальніше про маркування - за посиланням.

3. Вимоги до харчової продукції

Регулюванням вимог до харчової і аграрної продукції у США займаються Food Safety and Inspection Service (FSIS) (м'ясна продукція, яйця) та Animal and Plant Health Inspection Service (APHIS) (інші продукти харчування тваринного і рослинного походження). Обидві агенції підпорядковуються Міністерству сільського господарства США (англ. United States Department of Agriculture, скороч. USDA)

Пошук регуляторних вимог та обмежень щодо продукту – на сайті Market Access Map.

Імпорт м’яса, птиці, яєць дозволений лише зі схвалених FSIS країн та виробництв. Схвалення країни означає, що FSIS визнає систему регулювання безпечності харчових продуктів цієї країни як рівноцінну американській. Після цього урядові структури країни отримують право схвалювати конкретні виробництва.

Всі імпортовані вантажі продукції з м’яса, птиці та яєць після перетину кордону США підлягають перевірці у FSIS та мають супроводжуватись сертифікатом, виданим уповноваженим державним органом, відповідальним за інспектування та сертифікацію продуктів. Імпортер є відповідальним за проведення всіх інспекційних процедур на території США.

Більш детальна інформація щодо імпорту м’яса і яєць – за посиланням.

Перелік схвалених країн та продуктів – за посиланням.

Для імпорту інших продуктів харчування тваринного і рослинного походження виробник або імпортер повинен отримати дозвіл на імпорт від регулюючого органу США – у даному випадку це Animal and Plant Health Inspection Service (APHIS), а також ветеринарний (для продукції тваринного походження) або фітосанітарний (для продукції рослинного походження) сертифікат від контролюючого органу в Україні – Держспоживслужби.

Додаткова інформація про імпорт продуктів харчування - за посиланням.

Детальніше про отримання дозволу на імпорт рослинної продукції – за посиланням.

Крім того, згідно з положеннями Закону США щодо захисту від біотероризму (The Bioterrorism Act) до виробників та імпортерів харчової продукції висуваються додаткові вимоги - зареєструвати своє підприємство і виробничі потужності, а також попередньо повідомити контролюючому органу про імпортну поставку. Контролюючим органом в даному випадку є Food and Drug Administration (FDA).

Інформація про реєстрацію виробництва – за посиланням.

Інформація про попереднє повідомлення – за посиланням.

Маркування продуктів харчування регулюється двома основними федеральними законами - The Federal Food, Drug, and Cosmetic Act і The Fair Packaging and Labeling Act. Відповідно до їхніх вимог, на продукти харчування повинна бути нанесена наступна інформація:

  • Назва і адреса виробника, пакувальника або дистриб’ютора
  • Назва продукту
  • Перелік інгредієнтів з обов’язковим виділенням алергенів
  • Харчова декларація (Nutrition Facts)
  • Маса нетто
  • Країна походження
  • Умови зберігання
  • Строк придатності
  • Інше

Гайд про маркування продуктів харчування – за посиланням.

Матеріал підготовлений за фінансової підтримки Уряду Німеччини через німецьку федеральну компанію Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH

Вимоги до продукції на ринку Китаю

1. Тарифи і квоти

Особливістю регулювання імпорту Китаю є визначальна роль державних органів у процедурах отримання доступу на ринок, тому міждержавні домовленості та взаємодія між уповноваженими органами України і Китаю мають ключове значення. Згідно із законодавством Китаю, імпортована продукція класифікується за трьома категоріями - імпорт, що не обмежується, імпорт, що обмежується та імпорт, що забороняється:

  • До імпорту, що не обмежується, проводиться автоматичне ліцензування і відсутні кількісні обмеження (квоти);

Для імпорту такої продукції не вимагається отримання попереднього дозволу, він надається автоматично при перетині кордону Китаю за умови виконання всіх необхідних митних процедур.

  • товари, імпорт яких обмежується, ввозяться через неавтоматичне ліцензування (надання дозволів) та/або квоти.

Серед таких товарів окремі категорії декількох продуктових груп: живі тварини, продукти рослинного походження, жири та рослинні олії, готові харчові продукти, мінеральні продукти, хімічні речовини, пластикові та гумові вироби, деревина та вироби з неї, целюлоза, папір та картон, текстиль та одяг, дорогоцінне каміння та метали, базові метали, машини та електротехнічне обладнання, транспортне обладнання тощо;

  • перелік заборонених до імпорту категорій продукції може змінюватись, наразі до нього включено в основному машини і транспортне обладнання.

Тарифи і квоти

Українську продукцію експортують до Китаю за умовами так званого режиму найбільшого сприяння або «most favoured nation» (скороч. MFN). Такий статус означає, що Україна отримує такі ж торговельні можливості (тарифи, квоти, вимоги тощо) при експорті до Китаю, що й інші країни з таким статусом.

Згідно з оцінками, показник середнього рівня імпортного тарифу для українських товарів становить близько 10%, при цьому на сільськогосподарську продукцію він вищий, ніж на промислові товари. Проте Китай заявив про значне зниження імпортних тарифів на 859 категорій товарів для всіх торговельних партнерів з 1 січня 2020 р. (сукупно, імпортні мита знижені у 2 рази).

Китай встановив квоти на імпорт окремих категорій сільськогосподарської продукції, зокрема зернові культури (пшеницю, кукурудзу, рис), продукцію борошномельної і круп’яної промисловості (борошно, крупи, крохмалі), цукор з цукрових буряків, мінеральні і хімічні добрива.

Пошук актуальної інформації про рівень імпортного тарифу і наявності квот на продукт – на сайті Market Access Map.

2. Вимоги до нехарчової продукції

Технічні стандарти

Система стандартизації і сертифікації у Китаї є централізованою, з провідною роллю держави. У країні діють національні технічні стандарти Guobiao (скороч. GB), за розробку і впровадження яких відповідає державна організація Standardization Administration of China. До того ж не щодо всіх категорій товарів розроблені і впроваджені відповідні національні стандарти, тому в країні діють також міжнародні стандарти, зокрема ISO.

Пошук інформації про регуляторні вимоги і обмеження до продукту – на сайті Market Access Map.

Сертифікація

У Китаї діє обов’язкова сертифікація товарів China Compulsory Certification (скороч. - CCC) на цілу низку категорій продукції, а саме: близько 135 товарів, розділених на 20 категорій. Товари, що підлягають обов’язковій сертифікації, можуть імпортувати (до Китаю) та продавати у Китаї лише після отримання ССС сертифіката.

Перелік категорій товарів, що підлягають обов’язковій сертифікації:

  • електричні кабелі і проводи, вимикачі і розетки, низьковольтні електричні прилади (запобіжники, реле і т.п.)
  • електричні інструменти
  • зварювальне обладнання
  • побутові електроприлади
  • аудіо і відео апаратура
  • обладнання для інформаційних технологій (комп’ютери, сканери, сервери і т.п.)
  • освітлювальні прилади
  • телекомунікаційне обладнання (телефони, навушники, термінали)
  • автомобілі, запчастини та комплектуючі
  • сільськогосподарська техніка
  • медичне обладнання
  • вироби для ремонту (фарби, цегла, плитка)
  • іграшки
  • інше

Система обов’язкової сертифікації продукції Китаю є аналогом європейської системи СЕ-маркування і передбачає отримання ССС-сертифіката, який підтверджує відповідність товарів встановленим вимогам і технічним стандартам.

За здійснення усіх процедур, пов’язаних з оформленням ССС-сертифікатів, їх видачу, а також надання дозволів на нанесення на товари маркування ССС, відповідає державна організація Certification and Accreditation Administration of China (CNCA). Обробку заявок на отримання сертифікатів ССС проводить China Quality Certification Center (CQC), а безпосередньо тестування і випробування мають право проводити лабораторії, призначені CNCA.

Виданий ССС сертифікат дійсний протягом кількох років, однак його актуальність підтверджується щорічно - так звана повторна сертифікація або follow-up certification.

Після отримання сертифікату виробник отримує дозвіл на нанесення маркування CCC, який містить інформацію, зокрема про розміри лого і способи його нанесення. Правильне ССС-маркування і дійсний дозвіл на його нанесення є необхідними для безперешкодного експортування товарів, що підлягають сертифікації.

Деякі категорії товарів можуть потребувати додаткової сертифікації, зокрема:

  • CFDA - медичне устаткування;
  • CEL - деякі електронні вироби (у сертифікаті зазначається рівень енергоспоживання та клас енергоефективності, є аналогом європейської EU Energy Label);
  • CCAP – автомобільна продукція.

3. Вимоги до харчової продукції

Вимоги до розміщення на китайському ринку продуктів харчування регулюються декількома законами, зокрема базовим Food Safety Law of the People's Republic of China.

Державні стандарти GB також розповсюджуються на продукти харчування і сільськогосподарську продукцію є обов’язковими для всіх виробників і продавців харчових продуктів, харчових добавок і супутніх продуктів.

Імпортовані харчові продукти також мають відповідати державним стандартам Китаю з питань безпечності харчових продуктів. Проте слід зазначити, що під час контролю імпорту харчових продуктів китайські контролюючі органи зазвичай керуються не лише власними, а й європейськими або американськими нормативами і стандартами, особливо там, де відсутні національні вимоги. Крім того, у разі наявних розбіжностей між національними та зарубіжними показниками китайські контролюючі органи віддають перевагу застосуванню більш суворих вимог до імпортних товарів, наприклад, чинних у ЄС і США.

Продукти харчування тваринного походження

Український виробник продуктів харчування тваринного походження при експорті в Китай повинен пройти процедуру акредитації, яка складається з трьох рівнів:

  1. Схвалення країни експорту для певної категорії продукції;
  2. Схвалення підприємства/виробництва у схваленій країні;
  3. Схвалення певного виду продукції, що виробляється на схваленому виробництві, для експорту.

Акредитацією (схваленням) підприємств і продуктів займається урядовий орган КНР - Certification and Accreditation Administration of the People’s Republic of China (CNCA). Заявка на акредитацію подається через відповідний уповноважений орган України - Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Наразі Україна схвалена для експорту до Китаю молочних продуктів, замороженої яловичини і меду. Тривають перемовини щодо схвалення України як постачальника рибних продуктів, яєць та м’яса птиці.

Крім обов’язкової акредитації, український виробник повинен пройти процедуру реєстрації та отримання дозволу для закордонних потужностей на території Китаю в системі AQSIQ (General Administration of Quality Supervision, Inspection and Quarantine of the People’s Republic of China). Така реєстрація діє 4 роки.

Кожна поставка продуктів харчування до Китаю повинна супроводжуватись ветеринарним сертифікатом, який вдається уповноваженим органом України – Держспоживслужбою.

Продукти харчування рослинного походження

Процедура акредитації (схвалення) при експорті українських продуктів харчування рослинного походження складається з двох етапів:

  1. Схвалення країни експорту для певної категорії продукції;
  2. Схвалення підприємства/виробництва у схваленій країні.

Акредитацією підприємств і продуктів займається митний орган Китаю - General Administration of Customs of the People’s Republic of China (GACC) та General Administration of Quality Supervision, Inspection and Quarantine of the People’s Republic of China (AQSIQ) залежно від типу продукту. Заявка на акредитацію подається через уповноважений орган України – Держспоживслужбу.

Після реєстрації виробничої потужності для експорту до Китаю імпортер має отримати ліцензію GACC або AQSIQ, а поставка кожної партії продукції повинна супроводжуватись фітосанітарним сертифікатом, виданим Держспоживслужбою.

Інформація стосовно потужностей, які є зареєстрованими для експорту до Китайської Народної Республіки харчових продуктів для споживання людиною можна у відкритому доступі у Реєстраційній інформації щодо закордонних виробників імпортних продуктів харчування на офіційному сайті Головного митного управління КНР.

Інформація стосовно потужностей, що є зареєстрованими для експорту рослинних кормів до КНР (соняшниковий шрот, ріпаковий шрот, буряковий жом), доступна на офіційному сайті Головного митного управління КНР за посиланням.

Ознайомитись із переліками потужностей, ухвалених для експорту товарів до КНР, що підпадають під фітосанітарний контроль, можна на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби за посиланням.

Фітосанітарні вимоги Китаю – за посиланням.

Порівняння показників мікробіологічних критеріїв у харчових продуктах в ЄС та КНР – за посиланням.

Максимально допустимі рівні вмісту забруднюючих речовин у харчових продуктах в ЄC та КНР – за посиланням.

Вимоги до маркування

Вимоги до маркування продуктів харчування встановлені національними стандартами:

  1. GB7718-2011 «National food safety standard General Rules for the labeling of prepackaged foods»;
  2. GB 28050-2011 «The general rules for nutrition labeling of prepackaged foods»;
  3. GB 2760-2014 Food Safety National Standards for the Usage of Food Additives.

Згідно зі встановленими вимогами, маркування повинно містити наступну обов’язкову інформацію:

  • Назва продукту
  • Перелік інгредієнтів
  • Вага нетто і склад
  • Декларація про поживну цінність
  • Дата виробництва
  • Строк придатності
  • Умови зберігання
  • Назва, адреса і контактні дані виробника або дистриб’ютора
  • Позначення стандарту

Рекомендовано також нанести інформацію про ідентифікацію партії, наявність алергенів, інструкцію з використання тощо.

Більш детальний опис вимог – за посиланням.

Матеріал підготовлений за фінансової підтримки Уряду Німеччини через німецьку федеральну компанію Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH

Вимоги до продукції на ринку Індії

Торгівля між Україною і Індією країнами регулюється умовами Угоди про торговельно-економічне співробітництво та правилами СОТ.

1. Тарифи і квоти

Українську продукцію експортують до Індії за умовами режиму найбільшого сприяння (англ. «most favoured nation», скороч. MFN) - стандартного для країн-членів СОТ торговельного режиму, згідно з яким Україна отримує такі ж торговельні можливості (тарифи, квоти, вимоги тощо) при експорті до Індії, що й інші країни з таким статусом.

Слід відзначити, що Індія встановила досить високі імпортні мита для більшості категорій харчової продукції.

Пошук актуальної інформації про рівень імпортного тарифу і наявності квот на продукт – на сайті Market Access Map.

Детальний ґайд щодо користування ресурсом і пошуку інформації про митні тарифи – за посиланням.

Пошуковий інструмент митних кодів УКТЗЕД за обраними товарами – за посиланням.

2. Обмеження на імпорт

Деякі категорії продукції підпадають під дію обмежень на імпорт. Такі обмеження можуть бути трьох типів:

  • Канальні товари (Canalized items) – можуть бути імпортовані тільки через певні канали транспортування або з використанням певних процедур, через спеціалізовані агенції.
  • Обмежені (ліцензовані) товари (Restricted items) – можуть бути імпортовані після отримання відповідної ліцензії.
  • Заборонені товари (Prohibited items).

Перелік обмежень на імпорт за категоріями продукції – за посиланням.

3. Вимоги до нехарчової продукції

Технічні стандарти

Розробкою і впровадженням національних технічних стандартів в Індії (Indian Standard, скороч. IS) займається Bureau of Indian Standards (BIS). У країні також визнаються міжнародні стандарти ISO і IEC.

Перелік технічних стандартів Індії за категоріями товарів – за посиланням.

Сертифікація

В Індії запроваджена спеціальна процедура сертифікації товарів іноземного виробництва - Foreign Manufacturers Certification Scheme (FMCS). Більшість промислової продукції підпадає під вимогу обов’язкової сертифікації, право її проводити має Bureau of Indian Standards та акредитовані ним лабораторії. Після проходження сертифікації товар має бути маркований відповідним знаком:

Детально про процедуру сертифікації FMCS – за посиланням.

Під дію FMCS підпадають більшість категорій промислової продукції, крім електроніки, телекомунікаційного обладнання, офісної техніки (детальний перелік). Щодо такої продукції діє схема обов’язкової реєстрації Compulsory Registration Scheme (CRS). Після проходження реєстрації на товар має бути нанесений відповідний знак:

Детально про процедуру реєстрації CRS – за посиланням.

Пошук інформації про регуляторні вимоги і обмеження до продукту – на сайті Market Access Map.

4. Вимоги до харчової продукції

Регулюванням виробництва та обігу продуктів харчування в Індії, включаючи розробку стандартів, займається Food Safety and Standards Authority of India (FSSAI). Всі імпортери повинні бути зареєстровані та отримувати ліцензію на постачання партій продукції. Номер ліцензії повинен бути нанесений на упаковку продукту за допомогою відповідного знаку:

Перелік регламентів Індії, що встановлюють вимоги до харчової продукції, – за посиланням.

Перелік стандартів до харчової продукції – за посиланням.

Кожне постачання продуктів харчування до Індії має супроводжуватись фітосанітарним або ветеринарним сертифікатом, який видає уповноважений орган України – Держпродспоживслужба.

Вимоги до маркування

Вимоги до маркування продуктів харчування в Індії встановлені відповідним Регламентом від 2011 р. (Food Safety and Standards (Packaging and Labelling) Regulations). Відповідно до його вимог, на всі продукти харчування повинна бути нанесена наступна обов’язкова інформація:

  • Назва продукту
  • Перелік інгредієнтів
  • Харчова декларація
  • Позначення щодо того, чи є продукт вегетаріанським
  • Позначення щодо наявності харчових добавок
  • Назва і адреса виробника
  • Маса нетто
  • Ідентифікація партії постачання
  • Дата виготовлення або пакування
  • Термін придатності
  • Країна походження
  • Інструкція з використання (якщо потрібно)
  • Позначення щодо наявності алергенів

Невегетаріанськими вважають харчові продукти тваринного походження або такі, що містять інгредієнти тваринного походження, за винятком молочних продуктів або інгредієнтів з них. Для позначення вегетаріанських/невегетаріанських продуктів харчування використовують спеціальні позначки:

Маркування має бути нанесене англійською мовою або хінді.

Додаткова інформація про вимоги до харчової продукції – за посиланням.

Матеріал підготовлений за фінансової підтримки Уряду Німеччини через німецьку федеральну компанію Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH

Вимоги до продукції на ринку ОАЕ

1. Тарифи і квоти

Українську продукцію експортують до Об'єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ) за умовами режиму найбільшого сприяння або «most favoured nation» (скороч. MFN). Такий статус означає, що Україна отримує такі ж торговельні можливості (тарифи, вимоги тощо) при експорті до ОАЕ, що й інші країни з таким статусом.

На більшість категорій української продукції імпортне мито становить 5%.

Пошук актуальної інформації про рівень імпортного тарифу на продукт – на сайті Market Access Map.

2. Заборона та обмеження на імпорт

Для окремих категорій товарів встановлено повну заборону або обмеження на імпорт до ОАЕ.

Заборонені для імпорту товари:

  • Предмети, що суперечать ісламській вірі та суспільній моралі
  • Товари, виготовлені в Ізраїлі
  • Електронні сигарети, електронні кальяни, на яких немає «цифрових податкових позначок»
  • Обладнання, пристрої та засоби для азартних ігор всіх видів
  • Порнографічна література та матеріали
  • Будь-який предмет, що використовується у чорній магії або чаклунстві
  • Живі свині
  • Захищені і зникаючі тварини та певні породи собак
  • Листя бетеля (паану)
  • Нейлонові рибальські сітки
  • Вживані та відремонтовані шини
  • Інше (наркотичні речовини, підроблені валюти, радіаційно забруднені товари, піратські матеріали тощо)

Товари, імпорт яких обмежений

Обмежені для імпорту до ОАЕ товари регулюються (обмежуються) положеннями загального митного законодавства країн Перської Затоки. Така продукція при імпорті до ОАЕ підлягає затвердженню компетентними органами країни:

3. Загальні вимоги до продукції

ОАЕ є учасником Ради з питань співробітництва арабських держав Перської затоки - регіонального об’єднання, до якого входять також Бахрейн, Кувейт, Оман, Катар і Саудівська Аравія.

Регулювання і вимоги до харчової, промислової продукції у цих країнах Перської затоки встановлюються у рамках Організації стандартизації країн Перської затоки (англ. Gulf Standardization Organization, скороч. GCC) і приймаються всіма країнами-учасницями. Усі країни-члени, включаючи ОАЕ, мають повноваження розробляти та запроваджувати національне харчове законодавство на додаток до спільного законодавства.

Муніципалітети окремих еміратів ОАЕ є головними органами, які контролюють процес імпорту, включаючи інспекцію портів, проведення аналізів і тестувань та допуск вантажів. Крім того, муніципалітети відіграють важливу роль у тлумаченні законів ОАЕ і мають можливість подавати клопотання до федеральних органів влади про перегляд, відкладання чи скасування норм за певних умов.

Муніципалітет Дубаю – за посиланням.

4. Вимоги до нехарчової продукції

Технічні стандарти

В ОАЕ діють технічні стандарти, розроблені як на міждержавному рівні, так і на національному:

1) Спільні стандарти країн Перської затоки, розроблені Gulf Standardization Organization.

Перелік і купівля стандартів – за посиланням.

2) MOIAT/ESMA – національні стандарти ОАЕ, що діють з 2020 року.

Детальніше за посиланням.

Сервіс купівлі національних стандартів ОАЕ доступний на сайті міністерства MOIAT, але, щоб придбати ці стандарти, необхідно зареєструватися в особистому кабінеті за посиланням.

Після реєстрації на головній сторінці Dashboard у розділі «Services» знайти підрозділ «Standards» та подати заявку на придбання стандарту.

Також, щоб придбати стандарти, можна звернутися безпосередньо до міністерства за вказаною е-пштою: customercare@esma.gov.ae або support@moiat.gov.ae.

3) Міжнародні стандарти (ISO, IEC).

Пошук інформації про регуляторні вимоги і обмеження до продукту – на сайті Market Access Map.

Ґайд щодо пошуку інформації про регуляторні вимоги і обмеження до продукту – за посиланням.

Сертифікація

Окремі категорії промислових товарів є регульованими продуктами в ОАЕ і підпадають під дію Emirates Conformity Assessment Scheme (ECAS) – схеми сертифікації продукції відповідно до вимог законодавства країни. До регульованих продуктів віднесені косметика і засоби особистого догляду, побутова хімія, електроніка і домашня техніка, продукція машинобудування, транспортні засоби, газове обладнання, зважувальні прилади, будівельна продукція, матеріали, призначені для продуктів харчування (упаковка) тощо.

Продукція, що пройшла сертифікацію, повинна бути маркована знаком ECAS.

Детальна інформація про порядок сертифікації згідно з ECAS – за посиланням.

Отримання сертифікату про відповідність товару – за посиланням.

Правила використання марки ECAS – за посиланням.

Gulf Conformity Mark (G Mark) - це знак відповідності, розроблений Організацією стандартизації країн Перської Затоки. Наразі він застосовується лише для низьковольтних електроприладів та дитячих іграшок.

Оцінку відповідності продукції вимогам ОАЕ мають право проводити лабораторії, акредитовані компетентним органом країни, – National Accreditation Department.

Перелік акредитованих органів – за посиланням.

В ОАЕ також діє Emirates Quality Mark (EQM) – маркування, яке може бути нанесене на продукцію, що відповідає всім вимогам стандартів країни і вироблене на підприємстві, яке запровадило систему управління якості і пройшло відповідну оцінку. Маркування EQM для промислової продукції є добровільним.

Додаткова інформація про EQM – за посиланням.

5. Вимоги до харчової продукції

Українські виробники можуть експортувати до ОАЕ харчову продукцію тваринного і рослинного походження за умови відповідності вимогам і стандартам країни.

Загальні вимоги до всіх продуктів харчування встановлені наступними стандартами:

  • UAE.S GSO 1694:2005 «General Principles of Food Hygiene»
  • UAE.S 1016:2017 «Microbiological Criteria for Food Stuffs»
  • UAE.S MRL 1/2019 «Maximum Residue Limits for Pesticides in Agricultural and Food Products»
  • UAE.S GSO 2532:2016 «The Maximum Limits of Pesticides Residues and Contaminants in Organic Food»
  • UAE.S GSO 2481:2015 «The Maximum Residue Limits for Veterinary Drugs in Foods»
  • UAE.S GSO CAC 193:2013 «General Standard for Contaminants & Toxins in Food and Feed»
  • UAE.S GSO 841:1997 «Maximum Limits of Mycotoxins Permitted in Foods and Animal Feeds Aflatoxins»
  • UAE.S 192:2019 «General Specification of Articles Food Additives»

Купівля стандартів ОАЕ – за посиланням.

У 2018 році ОАЕ запровадили «Національну схему акредитації та реєстрації продуктів харчування», згідно з якою постачання імпортованої продукції повинні бути попередньо зареєстровані у онлайн-системі ZAD. Після того, як товар буде офіційно зареєстрований і схвалений у ZAD, імпортер може подати заявку на дозвіл на ввезення та постачати вантажі до ОАЕ.

Кожне постачання продуктів харчування до ОАЕ повинне супроводжуватись ветеринарним або фітосанітарним сертифікатом, який видає уповноважений орган України – Держпродспоживслужба.

М’ясна продукція

До м’ясопереробних підприємств, зокрема бійнь, висувається додаткова вимога – такі підприємства повинні пройти процедуру акредитації у компетентному органі ОАЕ - The Ministry of Climate Change and Environment, щоб мати змогу експортувати.

Опис процедури, необхідні документи та вимоги, яким має відповідати виробник, – за посиланням.

Перелік акредитованих м’ясопереробних підприємств за країнами – за посиланням.

До м’яса і птиці висувають додаткові вимоги, встановлені у стандартах:

  • UAE.S GSO 815 «Code of Hygienic Practice for Preparation, Transportation, Handling and Storing of Fresh Meat»
  • UAE.S/GSO CAC RCP 58 «Code of hygienic practice for meat»
  • UAE.S GSO 996 «Beef, Buffalo, Mutton and Goat fresh meat»
  • UAE.S GSO 997 «Beef, Buffalo, Mutton and Goat frozen meat»
  • UAE.S GSO 713 «Hygienic Regulations for Poultry Processing abattoirs and their Personnel»
  • UAE.S GSO 986 «Frozen Poultry»
  • UAE.S GSO 322» Chilled Poultry»
  • UAE.S GSO 993:2015 – «Animal Slaughtering Requirements According To Islamic Rules»

Купівля стандартів ОАЕ – за посиланням.

Регульовані продукти харчування

Деякі категорії харчової продукції відносяться до так званих регульованих продуктів і підпадають під дію додаткової вимоги - вони повинні пройти оцінку відповідності вимогам ОАЕ згідно з Emirates Conformity Assessment Scheme (ECAS). Постачальники такої продукції повинні попередньо пройти реєстрацію продукції та отримати сертифікат відповідності. Після проходження сертифікації на продукт повинен бути нанесений відповідний знак.

До регульованих продуктів віднесені енергетичні напої, мед, органічні продукти, матеріали, що контактують з продуктами харчування, деякі категорії соків та молочної продукції.

Додаткова інформація – за посиланням.

В ОАЕ також діє Emirates Quality Mark (EQM) – маркування, яке може бути нанесене на продукцію, що відповідає всім вимогам стандартів країни і вироблене на підприємстві, яке запровадило систему управління якості і пройшло відповідну оцінку. Маркування EQM є добровільним для харчової продукції, окрім питної води.

Додаткова інформація про EQM – за посиланням.

Халяль

Продукція тваринного походження (м'ясо, молоко, яйця, риба - відповідно з підкатегоріями харчової продукції стандарту GSO 2055-2:2021 CI, CV) повинна відповідати вимогам халяль і пройти відповідну сертифікацію в акредитованому сертифікаційному органі. Кожне постачання м’яса чи продукції з нього повинно супроводжуватись партійним халяль-сертифікатом (Halal slaughtering certificate).

З переліком акредитованих центрів сертифікації халяль в ОАЕ можна ознайомитись за посиланням.

Реєстр затверджених забійних майданчиків халяль знаходиться за посиланням.

В ОАЕ дозволено використовувати для маркування халяльної продукції лише таке національне лого:

Додаткова інформація – за посиланням.

Вимоги до маркування

Імпортери продуктів харчування до ОАЕ повинні подати заявку на оцінку маркування і етикеток щодо відповідності вимогам перед постачанням продукції до країни. Це можна зробити через портал ZAD або FIRS (онлайн-систему Служби імпорту та реекспорту продуктів харчування муніципалітету Дубаю).

Вимоги до маркування продуктів харчування встановлені наступними стандартами:

  • UAE.S GSO 9:2019 «Labeling of Prepackaged Food Stuffs»
  • UAE.S GSO 2333:2019 «Permitted Health and Nutrition Claims Made on Food and Conditions of Use»
  • UAE.S GSO 2233:2019 «Requirements of Nutritional Labeling»
  • UAE.S GSO CAC GL 1 «General Guidelines on Claims»
  • UAE.S/GSO 839:1997 «Food Packages – Part 1: General Requirements»
  • UAE.S/GSO 1863:2013 «Food Packages – Part 2: The Plastic Packages – General Requirements»

Купівля стандартів ОАЕ – за посиланням.

Відповідно до встановлених вимог, маркування повинне містити наступну обов’язкову інформацію:

  • Назва продукту
  • Перелік інгредієнтів
  • Вага нетто і склад
  • Декларація про поживну цінність
  • Дата виробництва
  • Термін придатності
  • Умови зберігання
  • Інструкція з використання
  • Назва, адреса і контактні дані виробника
  • Країна походження
  • Джерело тваринного походження, якщо продукт або його інгредієнти містять продукти тваринного походження
  • Обов’язкові попереджувальні заяви (наприклад, про наявність алергенів)
  • Номер партії

Вся інформація повинна бути нанесена повністю або продубльована арабською мовою.

Детальна інформація про вимоги до харчової продукції – за посиланням.

Матеріал підготовлений за фінансової підтримки Уряду Німеччини через німецьку федеральну компанію Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH

Вимоги до продукції на ринку Туреччини

3 лютого 2022 року Україна та Туреччина підписали Угоду про зону вільної торгівлі. Угода про зону вільної торгівлі між Україною й Туреччиною набуде чинності після ратифікації. На даний момент торгівля між країнами регулюється умовами Угоди про торговельно-економічне співробітництво та правилами СОТ.

1. Тарифи і квоти

Українську продукцію експортують до Туреччини за умовами двох торговельних режимів залежно від категорії:

  • Генералізованої системи преференцій (англ. Generalized System of Preference, GSP)
  • Режиму найбільшого сприяння (англ. Most favoured nation, MFN).

Генералізована система преференцій - це особливий торговельний режим, який передбачає встановлення преференційних (знижених) імпортних мит. Уряд Туреччини щорічно затверджує перелік країн, на які поширюється режим GSP.

Режим найбільшого сприяння є стандартним для країн-членів СОТ і означає, що Україна отримує такі ж торговельні можливості (тарифи, квоти, вимоги тощо) при експорті до Туреччини, що й інші країни з таким статусом.

Також на окремі категорії агропромислової продукції Туреччина запроваджує квоти у рамках режиму MFN, які розповсюджуються на імпортовану продукцію з усіх країн світу.

Слід відзначити, що Туреччина вступила до СОТ на дуже сприятливих умовах, що дозволяють їй встановлювати високі ставки імпортного мита, зокрема на харчову продукцію. Разом з тим імпортні мита на більшість промислових товарів є досить низькими.

Детальна інформація про режим GSP – за посиланням.

Пошук актуальної інформації про рівень імпортного тарифу і наявності квот на продукт – на сайті Market Access Map.

Детальний ґайд щодо користування ресурсом і пошуку інформації про митні тарифи – за посиланням.

Пошуковий інструмент митних кодів УКТЗЕД за обраними товарами – за посиланням.

2. Правила походження

Для того, щоб підпадати під дію преференційного режиму GSP зі зниженими імпортними митами, товар повинен мати статус походження з України, тобто відповідати правилам походження, викладеним у Рішенні №2014/7064 Міністерства економіки Туреччини.

Згідно з правилами, продукт може отримати статус походження в Україні, якщо:

  • був повністю вирощений або вироблений в Україні з матеріалів українського походження;
  • при використанні матеріалів іноземного походження – такі матеріали пройшли достатню обробку в процесі виробництва.

3. Вимоги до нехарчової продукції

Між Туреччиною і ЄС діють угоди про асоціацію і митний союз, що передбачають зобов’язання Туреччини адаптувати національну систему технічного регулювання до правил ЄС. На практиці це означає, що вимоги до більшості категорій промислової продукції в Туреччині ідентичні вимогам ЄС.

Детально про вимоги ЄС до продукції – за посиланням.

Технічні стандарти

У Туреччині діють національні технічні стандарти TS, за розробку і впровадження яких відповідає державна організація Turkish Standards Institution. Багато турецьких стандартів вже є адаптованими до гармонізованих стандартів ЄС (такі стандарти мають позначку TS EN). У країні також визнаються міжнародні стандарти ISO, IEC, CEN, CENELEC.

Пошук та купівля технічних стандартів Туреччини – за посиланням.

Сертифікація

У Туреччині діє сертифікація товарів, аналогічна ЄС: залежно від категорії продукції вимагають - або залучення сторонньої організації для проведення процедури доведення відповідності товарів вимогам законодавства, або дозволена самосертифікація, коли виробник самостійно доводить безпечність своєї продукції. Конкретна вимога щодо застосування процедури сертифікації та її опис зазначені у відповідному регламенті, що встановлює вимоги до певної категорії товарів.

Крім того, виробник повинен підготувати технічну документацію – Технічний файл, і скласти Декларацію про відповідність. Технічна документація повинна зберігатись виробником протягом 10 років з моменту виходу товару на ринок країни.

В Туреччині діє обов’язкове СЕ-маркування окремих категорій промислових товарів аналогічно до вимог ЄС.

Перелік акредитованих лабораторій Туреччини, що мають право проводити оцінку відповідності товарів вимогам, – за посиланням.

У 2010 році у Туреччині була запущена онлайн-система попередньої перевірки імпортованих товарів - TAREKS. Під дію цієї системи підпадають окремі більш ризикові категорії продукції, зокрема засоби індивідуального захисту, іграшки, батарейки та акумулятори, будівельні матеріали, телекомунікаційне і радіообладнання, медичне обладнання, продукція машинобудування, ліфти, обладнання під тиском, електричне та електронне обладнання, сировина тощо.

Для імпорту окремих категорій промислової продукції виробник або імпортер повинен отримати додаткові дозволи від відповідних державних органів Туреччини:

  • для імпорту машин і обладнання, що потребує післяпродажного обслуговування (запчастини, ремонт тощо) – потрібен дозвіл від Міністерства торгівлі Туреччини;
  • для імпорту матеріалів, які є екологічно небезпечними (вугілля, нафта, кокс, нафта, миш’як, ртуть, свинець, фторуглероди, інші хімічні речовини та металобрухт), потрібен дозвіл Міністерства навколишнього середовища Туреччини;
  • для імпорту фармацевтичної продукції, органічних хімікатів, особливо тих, що використовуються для виробництва ліків та виробів медичного призначення, вакцин, хімічних речовин, що використовуються у прибиранні та харчовій промисловості, - потрібні дозволи від Міністерства охорони здоров’я Туреччини та Міністерства сільського господарства Туреччини.

Пошук інформації про регуляторні вимоги і обмеження до продукту – на сайті Market Access Map.

4. Вимоги до харчової продукції

Туреччина перебуває у процесі гармонізації своїх вимог до продуктів харчування з відповідними положеннями законодавства ЄС. Зокрема, вимоги до гігієни харчової продукції, кормів, використання харчових добавок, вмісту забруднювачів та мікробіологічних критеріїв, маркування, перевірок на митниці є аналогічними до вимог ЄС.

Перелік регламентів Туреччини, що встановлюють вимоги до харчової продукції, – за посиланням.

У Туреччині діють два типи регулювань харчової продукції:

  • загальне - для всіх категорій продуктів харчування
  • спеціальне - для певних продуктів, встановлюється окремими законодавчими актами (комюніке)

Встановлено спеціальне регулювання для наступних категорій продукції:

  • вино, пиво, міцні алкогольні напої
  • безалкогольні напої
  • соки
  • кава, чай
  • шоколадна продукція
  • харчові (дієтичні) добавки
  • ферментовані молочні напої
  • дитяче харчування
  • заморожені продукти
  • морозиво
  • джеми, мармелад
  • паста
  • рис
  • цукор, сіль
  • рослинні олії
  • яйця
  • м'ясо і м’ясні продукти
  • пшеничне борошно
  • мед
  • спеції

Туреччина впроваджує систему схвалення іноземних підприємств/виробництв для імпорту до країни, проте наразі немає єдиної процедури. Більшість продукції тваринного і рослинного походження наразі може імпортуватись до Туреччини без спеціального схвалення країни та виробництва, за винятком декількох категорій: бійні, що виробляють яловичину, шкіри. Крім того, для імпорту харчових (дієтичних) добавок необхідно отримати схвалення продукту.

Додаткова інформація – за посиланням.

Кожне постачання продуктів харчування до Туреччини повинне супроводжуватись фітосанітарним або ветеринарним сертифікатом, який видає уповноважений орган України – Держпродспоживслужба.

Крім того, для імпорту харчової продукції до Туреччини необхідними є попередження компетентних органів та отримання дозволу на постачання:

  • для продукції тваринного походження і деяких видів рослинної продукції (насіння, саджанці, квіткові цибулини) вимагають отримання сертифікату контролю (Control Certificate);
  • для продукції рослинного походження – попереднє внесення імпортером інформації про продукт до електронної системи Food Safety Information System (FSIS) та отримання схвалення.

Основним компетентним органом щодо регулювання імпорту та дозвільних процедур є Міністерство сільського і лісового господарства Туреччини.

Вимоги до маркування

Вимоги до маркування продуктів харчування Туреччини аналогічні вимогам ЄС і встановлені двома національними регламентами: «Turkish Food Codex Regulation on Food Labeling and Provision of Information to Consumers» і «The Turkish Food Codex Regulation on Nutrition and Health Claims».

Згідно з їхніми вимогами, на всі продукти харчування повинна бути нанесена наступна обов’язкова інформація:

  • Назва продукту
  • Перелік інгредієнтів з обов’язковим виділенням алергенів
  • Кількість інгредієнтів або груп інгредієнтів
  • Маса нетто
  • Термін придатності
  • Умови зберігання
  • Назва і адреса виробника
  • Країна походження
  • Інструкція з використання (якщо потрібно)
  • Харчова декларація

Додатково на упаковці повинна бути зазначена наявність у харчовому продукту наступних речовин, у разі їх присутності:

  • підсолоджувачі або цукри
  • гліциризинова кислота, її амонійна сіль або лакриця
  • кофеїн
  • додані поліоли
  • додані рослинні стерини, стероли та станоли
  • алкоголь
  • свинина

Крім того, для окремих категорій продукції, щодо яких діє спеціальне регулювання, встановлені додаткові вимоги у законодавчих актах, що їх регулюють (комюніке).

Додаткова інформація про вимоги до харчової продукції – за посиланням.

Матеріал підготовлений за фінансової підтримки Уряду Німеччини через німецьку федеральну компанію Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH

Вимоги до продукції на ринку Єгипту

1. Тарифи

Українську продукцію експортують до Єгипту за умовами режиму найбільшого сприяння (англ. «most favoured nation», скороч. MFN) - стандартного для країн-членів СОТ торговельного режиму, згідно з яким Україна отримує такі ж торговельні можливості (тарифи, квоти, вимоги тощо) при експорті до Єгипту, що й інші країни з таким статусом.

Пошук актуальної інформації про рівень імпортного тарифу і наявності квот на продукт – на сайті Market Access Map.

Детальний ґайд щодо користування ресурсом і пошуку інформації про митні тарифи – за посиланням.

Пошуковий інструмент митних кодів УКТЗЕД за обраними товарами – за посиланням.

2. Вимоги до нехарчової продукції

Технічні стандарти

За розробку і впровадженням національних технічних стандартів у Єгипті відповідає Egyptian Organization for Standardization and Quality (EOS). У разі відсутності національного стандарту, визнають також міжнародні стандарти та стандарти інших країн – ISO, IEC, EN, JIS, ANS, ASTM, JASO, SAE, API тощо.

Пошук і купівля технічних стандартів Єгипту – за посиланням.

Пошук інформації про регуляторні вимоги і обмеження до продукту – на сайті Market Access Map.

Ґайд щодо пошуку інформації про регуляторні вимоги і обмеження до продукту – за посиланням.

Сертифікація

Для допуску на єгипетський ринок імпортована продукція повинна мати підтвердження її відповідності стандартам Єгипту або іншим визнаним країною стандартам.

Чинні правила імпорту вимагають проведення підтвердження відповідності єгипетським стандартам кожного постачання продукції незалежно від історії відповідності товару та результатів попередніх оцінок, тобто навіть для продукції, яку вже імпортували до країни.

Здійснювати тестування та проводити оцінку відповідності товарів мають право сертифікаційні організації, що акредитовані державним органом Egyptian Accreditation Council.

Перелік таких організацій – за посиланням.

3. Вимоги до харчової продукції

Регулюванням обігу продуктів харчування на ринку Єгипту займається новостворена the National Food Safety Authority (NFSA). Ця установа відповідає за розробку і впровадження нових національних стандартів, проте наразі більшість чинних стандартів щодо харчових продуктів розроблені Egyptian Organization for Standardization and Quality (EOS). У разі відсутності національного стандарту дозволено використання міжнародних відповідників з США, ЄС, Великої Британії, Японії тощо.

Пошук і купівля стандартів Єгипту до харчової продукції – за посиланням.

NFSA видає ліцензії на імпорт, які повинен отримати кожен імпортер на кожне постачання партій продукції.

Окремі категорії продукції підлягають процедурі реєстрації продукту. Вона стосується продуктів для спеціальних дієтичних цілей, зокрема дитяче харчування, енергетичні напої, продукти для діабетиків, зі зниженим вмістом калорій, без глютену, вітаміни, мінеральні добавки, медичні трави, бутильована вода. Реєстрацію продукту проводить NFSA (детальніше – за посиланням).

У 2015 році в Єгипті запроваджено правила реєстрації підприємств, що можуть експортувати свою продукцію до країни. Згідно з цими правилами, Генеральна адміністрація з контролю над експортом та імпортом (GOEIC) формує відповідний реєстр підприємств, що можуть експортувати свою продукцію до Єгипту. GOEIC також проводить інспекційні перевірки імпортованої продукції на кордоні.

У 2020 році Єгипет запровадив новий підхід до регулювання імпорту продуктів харчування, заснований на оцінці рівня ризику. Згідно з новим підходом імпортовану продукцію поділяють на чотири групи, залежно від рівня можливого ризику для споживачів: зелену (низький рівень небезпеки), жовту, помаранчеву і червону (високий рівень небезпеки). Кожна група передбачає свій набір митних процедур різного рівня суворості. Зокрема, для продукції із зеленої групи розмір вибірки для інспекції на кордоні становить лише 2-4%, натомість для продукції з червоної групи ця частка складає 90-100%. Перелік продукції у кожній з груп визначає NFSA.

Кожне постачання продуктів харчування до Єгипту повинне супроводжуватись фітосанітарним або ветеринарним сертифікатом, який видає уповноважений орган України – Держпродспоживслужба. Крім того, Єгипет вимагає консульську легалізацію сертифікатів про походження товарів з України, тобто сертифікати про походження повинні отримати підтвердження у Посольстві Єгипту в Україні.

Халяль

М’ясо та м’ясні продукти повинні відповідати вимогам халяль і пройти відповідну сертифікацію. З 01.08.2021 державна компанія «ISEG Halal» (також за допомогою своїх філіалів в інших країнах) є єдиною організацією, яка має право видавати уніфіковані сертифікати з позначкою «Халяль» для виробників усіх країн світу, експорт яких до Єгипту потребує такої сертифікації, зокрема українських.

Вимоги до маркування

Вимоги до маркування продуктів харчування у Єгипті встановлені Стандартом 1546 (2011). Відповідно до його вимог, на всі продукти харчування повинна бути нанесена наступна обов’язкова інформація:

  • Назва продукту
  • Назва і адреса виробника
  • Бренд або торгова марка (якщо є)
  • Країна походження
  • Тип і сорт продукції
  • Назва і адреса імпортера
  • Дата виробництва і дата придатності
  • Перелік інгредієнтів
  • Інструкція з умов зберігання або вимога до температури зберігання
  • Маса нетто
  • Маса брутто
  • Ідентифікація партії
  • Якщо продукт містить консерванти, слід вказати вміст (відсоток) кожного консерванту.
  • Якщо продукт містить м’ясо або птицю, має бути зазначено, що забій здійснено відповідно до ісламських ритуалів або вимог халялю
  • Харчова декларація

Маркування повинно бути нанесене арабською мовою.

Джерело: Mintel

Детальна інформація про вимоги до харчової продукції – за посиланням.

Матеріал підготовлений за фінансової підтримки Уряду Німеччини через німецьку федеральну компанію Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH

Вимоги до продукції на ринку Саудівської Аравії

1. Тарифи і квоти

Українську продукцію експортують до Саудівської Аравії за умовами режиму найбільшого сприяння (англ. «most favoured nation», MFN) – стандартного для для країн-членів СОТ. Такий режим означає, що Україна отримує такі ж торговельні можливості (тарифи, вимоги тощо) при експорті до Саудівської Аравії, що й інші країни з таким статусом.

Пошук актуальної інформації про рівень імпортного тарифу на продукт – на сайті Market Access Map.

Детальний ґайд щодо користування ресурсом і пошуку інформації про митні тарифи – за посиланням.

Пошуковий інструмент митних кодів УКТЗЕД за обраними товарами – за посиланням.

2. Заборона та обмеження на імпорт

Для окремих категорій товарів встановлено повну заборону або обмеження на імпорт до країни.

Товари, імпорт яких потребує спеціального дозволу від уповноважених органів країни:

  • насіння сільськогосподарських рослин
  • живі тварини
  • книги, періодичні видання, фільми
  • хімічні речовини та шкідливі (небезпечні) матеріали
  • фармацевтична продукція
  • бездротове обладнання та радіокеровані моделі літаків
  • продукти, що містять спирт (наприклад, парфуми)
  • натуральний асфальт
  • археологічні артефакти

Заборонені для імпорту товари:

  • предмети, що суперечать ісламській вірі та суспільній моралі
  • алкогольні напої
  • свинина та продукція з неї
  • обладнання для виробництва алкогольних напоїв
  • відновлені чи вживані шини
  • вживаний одяг
  • автомобілі старші 5 років, після аварії, ті, що були таксі або в оренді
  • зброя

3. Загальні вимоги до продукції

Саудівська Аравія є учасником Ради з питань співробітництва арабських держав Перської затоки - регіонального об’єднання, до якого входять також Бахрейн, Кувейт, Оман, Катар та ОАЕ.

Регулювання і вимоги до харчової та промислової продукції у цих країнах Перської затоки встановлюють у рамках Організації стандартизації країн Перської затоки (англ. Gulf Standardization Organization, скороч. GCC) та приймають всі країни-учасниці. Усі країни-члени мають повноваження розробляти та запроваджувати національне харчове законодавство на додаток до спільного законодавства.

4. Вимоги до нехарчової продукції

Технічні стандарти

В Саудівській Аравії діють міжнародні і національні технічні стандарти: 1) спільні стандарти країн Перської затоки, розроблені Gulf Standardization Organization.

Перелік і купівля стандартів – за посиланням.

2) національні стандарти Саудівської Аравії, розроблені Saudi Standards, Metrology and Quality Organization (SASO).

Перелік регламентів за категоріями продукції (містять перелік стандартів) – за посиланням.

3) міжнародні стандарти (ISO, IEC).

Пошук інформації про регуляторні вимоги і обмеження до продукту – на сайті Market Access Map.

Ґайд щодо пошуку інформації про регуляторні вимоги і обмеження до продукту – за посиланням.

Сертифікація

У 2018 році SASO запровадила SALEEM SABER - електронну систему сертифікації та оцінки відповідності продукції, що є обов’язковою для всіх імпортованих товарів. Saber в онлайн-режимі пов’язує імпортерів, схвалені SASO органи сертифікації та митні органи, дозволяє отримати сертифікати відповідності імпортованої продукції вимогам регламентів та стандартів країни.

Перелік схвалених органів сертифікації – за посиланням.

Ґайди щодо користуванню системою Saber – за посиланням.

В Саудівській Аравії діє знак відповідності Saudi Quality Mark (SQM), який адмініструється SASO. Saudi Quality Mark може бути нанесений на товари, виготовлені на підприємстві, що має відповідну систему управління для забезпечення безперервного дотримання технічних стандартів країни.

Знак відповідності SQM є обов’язковим для деяких категорій промислових виробів: газові прилади, цемент, плитка, сталь, алюмінієва і залізні плити, розетки, роз’єми та інші.

Процес отримання ліцензії SQM передбачає оцінку відповідності продукції технічним регламентам і стандартам та первинний/періодичний аудит виробництва. Термін дії ліцензії SQM становить 3 роки.

Детальніше про SQM – за посиланням.

В Саудівській Аравії діє також знак відповідності Gulf Conformity Mark (G Mark), розроблений Організацією стандартизації країн Перської Затоки. Наразі він застосовується для низьковольтних електроприладів та дитячих іграшок.

5. Вимоги до харчової продукції

Ключовим регулятором ринку продуктів харчування в Саудівській Аравії є Saudi Food and Drug Authority (SFDA) - урядовий орган, відповідальний за встановлення правил та стандартів для продуктів харчування, кормів для тварин. SFDA також відповідає за інспекційні перевірки імпортованої харчової продукції і визначає, чи відповідає вона всім стандартам і правилам, встановленим Саудівською Аравією та Організацією стандартизації Перської затоки (GSO).

Продукти харчування тваринного походження

Для експорту продуктів харчування тваринного походження до Саудівської Аравії мають бути виконані дві умови:

1) акредитація компетентного органу країни експорту з боку SFDA, що передбачає оцінку державної системи контролю;

2) схвалення підприємства-виробника (інспектування).

В Україні компетентними органом є Держпродспоживслжуба, яка пройшла акредитацію з боку SFDA. Це дає право Держпродспоживслужбі проводити схвалення українських підприємств для експорту до Саудівської Аравії на підставі перевірок і подавати до SFDA список акредитованих підприємств, зацікавлених в експорті своїх продуктів до країни, для отримання експортного дозволу.

Перелік схвалених підприємств – за посиланням.

Кожне постачання продуктів харчування до Саудівської Аравії повинно супроводжуватись ветеринарним або фітосанітарним сертифікатом, який видає Держпродспоживслужба.

Детальніше про умови експорту продуктів харчування до Саудівської Аравії – за посиланням.

Халяль

М’ясо та м’ясні продукти повинні відповідати вимогам халялю і пройти відповідну сертифікацію в організації, що визнається з боку Muslim World League (Department of Halal meat) та акредитована у SFDA. Перелік акредитованих у КСА центрів сертифікації халяль можна знайти за посиланням.

Забій птиці та худоби повинен відбуватися на офіційно ліцензованій бійні та відповідно до ісламських процедур забою, передбачених стандартом GSO 993:2015 – [«Animal Slaughtering Requirements According To Islamic Rules»](https://www.gso.org.sa/store/standards/GSO:693260/GSO 993:2015 "«Animal Slaughtering Requirements According To Islamic Rules»").

Кожне постачання м’яса чи продукції з нього має супроводжуватись партійним халяль-сертифікатом (Halal slaughtering certificate), виданим акредитованим центром сертифікації.

Вимоги до виробництва харчової халяльної продукції всіх підкатегорій (CI, CII, CIII, CIV, CV) регулюються стандартом GSO 2055-1:2015 [«HALAL FOOD - Part 1: General Requirements for Halal Food»](https://www.gso.org.sa/store/standards/GSO:693304/GSO 2055-1:2015 "«HALAL FOOD - Part 1: General Requirements for Halal Food»").

Стандарти

Імпортована харчова продукція повинна відповідати стандартам, встановленим SFDA або GSO. На практиці, більшість стандартів, що встановлюють вимоги до продуктів харчування в Саудівській Аравії, є загальними для всіх країн Перської Затоки. Стандарти GSO зазвичай базуються на правилах Codex Alimentarius (збірник міжнародно схвалених стандартів на харчові продукти, розроблених під керівництвом FAO/WHO) і певним чином на європейських та американських стандартах, але адаптовані відповідно до місцевих релігійних, культурних та кліматичних умов.

Перелік основних стандартів – за посиланням.

Вимоги до маркування

Вимоги до маркування продуктів харчування встановлені наступними стандартами країн Перської затоки:

  • GSO 9:2019 «Labeling of Prepackaged Food Stuffs»
  • GSO 2333:2019 «Permitted Health and Nutrition Claims Made on Food and Conditions of Use»
  • GSO 2233:2019 «Requirements of Nutritional Labeling»
  • GSO 839:1997 «Food Packages – Part 1: General Requirements»
  • GSO 1863:2013 «Food Packages – Part 2: The Plastic Packages – General Requirements»

Згідно зі встановленими вимогами, маркування повинно містити наступну обов’язкову інформацію:

  • Назва продукту
  • Перелік інгредієнтів
  • Вага нетто і склад
  • Декларація про поживну цінність
  • Дата виробництва
  • Термін придатності
  • Умови зберігання
  • Інструкція з використання
  • Назва, адреса і контактні дані виробника
  • Країна походження
  • Джерело тваринного походження, якщо продукт або його інгредієнти містять продукти тваринного походження
  • Обов’язкові попереджувальні заяви (наприклад, про наявність алергенів)
  • Номер партії

Вся інформація повинна бути нанесена повністю або продубльована арабською мовою.

Джерело: Mintel

Державна програма здорового харчування

З 2017 року в Саудівській Аравії діє державна програма, спрямована на покращення здоров’я населення через скорочення споживання цукру, - солі і жирів, а також промотування здорового способу життя і харчування. У рамках цієї програми запроваджено нові правила, зокрема:

  • заборонено використання доданого цукру або його джерел (мед, глюкозний сироп), штучних ароматизаторів, барвників у свіжих та змішаних соках;
  • запроваджено додатковий податок на солодкі напої (з доданим цукром), енергетичні та газовані напої;
  • заборонено використання частково гідрогенізованих жирів у виробництві продуктів харчування;
  • запроваджено добровільну схему маркування продуктів харчування відповідно до вмісту цукру, жиру та солі у кольорах світлофора (SFDA.FD 42/2018 «Маркування харчових продуктів на лицьовій стороні упаковки (FOPNL)»);

Джерело: WTO

  • запроваджено добровільне обмеження вмісту солі у готових продуктах харчування, зокрема м’ясних, зернових, сирі, снеках тощо (SFDA.FD 59/2018 «Salt Limits Guidelines in Food Products»).

Детальна інформація про вимоги до харчової продукції – за посиланням.

Матеріал підготовлений за фінансової підтримки Уряду Німеччини через німецьку федеральну компанію Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH

Вимоги до продукції на ринку Японії

1. Тарифи і квоти.

Українську продукцію експортують до Японії за умовами двох торговельних режимів залежно від категорії:

  • режиму найбільшого сприяння (англ. «Most favoured nation», скороч. MFN);
  • генералізованої системи преференцій (англ. «Generalized System of Preference», скороч. GSP).

Генералізована система преференцій - це особливий торговельний режим, який передбачає встановлення преференційних (знижених) імпортних мит. Уряд Японії щорічно переглядає перелік країн, на які поширюється режим GSP.

Детальна інформація про режим GSP – за посиланням.

Режим найбільшого сприяння є стандартним для країн-членів СОТ і означає, що Україна отримує такі ж торговельні можливості під час експорту до Японії, що й інші країни з таким статусом.

Також на окремі категорії агропромислової продукції Японія запроваджує квоти у рамках режиму MFN, які розповсюджуються на імпортовану продукцію з усіх країн світу.

Японія встановлює досить високі ставки імпортного мита, особливо на харчову продукцію, а імпорт деяких категорії обмежений надвисокими імпортними тарифами і квотами. Разом з тим імпортні мита на більшість промислових товарів є достатньо низькими.

Пошук актуальної інформації про рівень імпортного тарифу і наявності квот на продукт – на сайті Market Access Map.

Детальний ґайд щодо користування ресурсом і пошуку інформації про митні тарифи – за посиланням.

Пошуковий інструмент митних кодів УКТЗЕД за обраними товарами – за посиланням.

2. Правила походження.

Для того, щоб підпадати під дію преференційного режиму GSP зі зниженими імпортними митами, товар повинен мати статус походження з України, тобто відповідати визначеним правилам походження.

Згідно з правилами, продукт може отримати статус походження в Україні, якщо:

  1. був повністю вирощений або вироблений в Україні з матеріалів українського походження;
  2. при використанні матеріалів іноземного походження – такі матеріали пройшли достатню обробку і суттєве перетворення у процесі виробництва.

Детальна інформація про правила походження – за посиланням.

3. Вимоги до нехарчової продукції.

Технічні стандарти

В Японії діють національні технічні стандарти JIS (Japanese Industrial Standards), за розробку і затвердження яких відповідає Japanese Industrial Standards Committee (JISC). JISC також адмініструє акредитацію лабораторій і сертифікацію промислової продукції.

Стандарти JIS переглядають кожні 5 років і публікують на сайті Japan Standards Association (JSA).

База стандартів JIS – за посиланням.

У країні також визнають міжнародні стандарти ISO, IEC, CEN, CENELEC.

Сертифікація

В Японії запроваджено спеціальне маркування продукції, яка відповідає вимогам національних технічних стандартів JIS:

Відповідно до затвердженої схеми, сертифікаційні органи (лабораторії), акредитовані Міністерством економіки, торгівлі та промисловості Японії, проводять випробування продукції для перевірки відповідності її вимогам стандартам JIS та перевірку системи управління якістю на підприємстві, на якому виробляють продукцію. Будь-яка продукція, виготовлена на підприємстві, що успішно пройшло такий аудит, отримує право бути маркованою знаком JIS.

Додаткова інформація про процес сертифікації – за посиланням.

В Японії діють дві основні неурядові організації, які мають право проводити акредитацію сертифікаційних органів (лабораторій):

IAJapan керує кількома програмами акредитації, зокрема Japan National Laboratory Accreditation System (JNLA) та Japan Calibration Service System (JCSS).

Список лабораторій, акредитованих JAB, доступний за посиланням.

Детальна інформація про вимоги і регулювання імпортованої до Японії промислової продукції – за посиланням.

Детальна інформація про вимоги і регулювання імпортованої до Японії споживчої продукції – за посиланням.

Перелік нормативних актів, що встановлюють вимоги до продукції в Японії – за посиланням.

4. Вимоги до харчової продукції.

Вимоги до харчової продукції в Японії встановлені у законах і стандартах.

В Японії діють 7 основних законів, які регулюють галузь продуктів харчування:

  • Food Safety Basic Act
  • Food Sanitation Act
  • Plant Protection Act
  • Domestic Animal Infectious Diseases Control Act
  • Health Promotion Act
  • Food Labeling Act
  • Japanese Agricultural Standards (JAS) Act

Стандарти і сертифікація

Національні стандарти Японії щодо продуктів харчування JAS (Japanese Agricultural Standards) розробляє Міністерство сільського, лісового та рибного господарства країни. Стандарти JAS встановлюють вимоги не лише до продукції, а й до виробничих процесів та системи менеджменту на підприємстві.

Перелік стандартів JAS – за посиланням.

Додаткова інформація про стандарти JAS – за посиланням.

В Японії діє система маркування продуктів харчування, що відповідають вимогам стандартів JAS:

  • Загальний знак - застосовують до харчових продуктів, які відповідають стандарту JAS за якістю, наприклад, клас якості, склад тощо.

  • Спеціальний знак - застосовують до харчових продуктів, які відповідають вимогам JAS щодо певного методу виробництва або для харчових продуктів із спеціальними (відмінними) характеристиками, наприклад, спеціальні зрілі продукти.

  • Знак органік - застосовують до сільськогосподарської продукції та харчових продуктів, які відповідають органічним стандартам JAS. Без логотипу «Organic JAS» жодні продукти не можуть бути позначені як органічні.

Проводити сертифікацію продуктів харчування на відповідність вимогам стандартів JAS мають право лабораторії, акредитовані Міністерством сільського, лісового та рибного господарства Японії.

Перелік акредитованих лабораторій – за посиланням.

Вимоги

Загальні вимоги до продуктів харчування Японії включають наступні складові:

Вимоги до маркування

Вимоги до маркування продуктів харчування Японії встановлені у законі Food Labeling Act та стандартах JAS. Відповідно до їхніх вимог, на всі продукти харчування має бути нанесена наступна обов’язкова інформація:

  • Назва продукту
  • Країна походження
  • Назва і адреса імпортера
  • Перелік інгредієнтів, окрім добавок, у порядку зменшення вмісту
  • Окремо від переліку інгредієнтів - перелік добавок у порядку зменшення вмісту
  • Маса нетто
  • Термін придатності
  • Умови зберігання
  • Зазначення вмісту ГМО-інгредієнтів, у разі наявності
  • Зазначення вмісту алергенів
  • Харчова декларація з обов’язковим зазначенням вмісту калорій, протеїнів, жирів, вуглеводів і натрію (позначення вмісту інших нутрієнтів - цукрів, вітамінів, мінералів, насичених жирів тощо – є добровільним)

Маркування повинно бути виконане японською мовою.

Для деяких категорій свіжої продукції стандарти JAS передбачають нанесення додаткової інформації, зокрема для рису, грибів шіїтаке, фруктів, квасолі, м’яса, молока, яєць, морепродуктів.

Детальна інформація про вимоги до маркування – за посиланням.

Заборонена продукція

Японія вводить обмеження на постачання окремих категорій харчової продукції з окремих країн:

  • актуальний перелік забороненої до імпорту рослинної продукції – за посиланням;
  • актуальний перелік забороненої до імпорту продукції тваринного походження – за посиланням.

Додаткова інформація про вимоги до харчової продукції – за посиланням.

Матеріал підготовлений за фінансової підтримки Уряду Німеччини через німецьку федеральну компанію Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.

Вимоги до продукції на ринку Індонезії

1. Тарифи і квоти.

Українську продукцію експортують до Індонезії за умовами режиму найбільшого сприяння або «most favoured nation» (скор. MFN). Такий статус означає, що Україна отримує такі ж торговельні можливості (тарифи, вимоги тощо) під час експорту до Індонезії, що ій інші країни з таким статусом.

Індонезія встановлює досить помірні ставки імпортного мита на українську продукцію.

Пошук актуальної інформації про рівень імпортного тарифу і наявності квот на продукт – на сайті Market Access Map.

Детальний ґайд щодо користування ресурсом і пошуку інформації про митні тарифи – за посиланням.

Пошуковий інструмент митних кодів УКТЗЕД за обраними товарами – за посиланням.

2. Реєстраційні вимоги.

Імпортери до Індонезії повинні пройти низку реєстрацій в the Directorate General of Customs and Excise і отримати:

  • митний ідентифікаційний номер (Nomor Identitas Kepabeanan або NIK);
  • ідентифікаційний номер імпортера (API/Angka Pengenal Import);
  • імпортну ліцензію.

В Індонезії доступні чотири типи імпортних ліцензій:

  • API-U (General Import License) - для імпортерів товарів щодо подальшої дистрибуції;
  • API-P (Producer Import License) - для імпортерів товарів, необхідних для власного виробництва;
  • API-T (Limited Import License) - для імпортерів товарів, обмежених певною галуззю;
  • API-K (Limited Import License for Contractors) - для підрядників на імпорт товарів, які можуть потребувати додаткових ліцензій від окремих міністерств.

В Індонезії діє так званий список LARTAS – перелік заборонених або обмежених для імпорту категорій продукції. Його складають декілька міністерств країни.

З 2018 року в країні запущено систему єдиного вікна для імпортерів - the Indonesia National Single Window (INSW), за допомогою якої можна подавати всі необхідні для постачань документи онлайн. Також на порталі INSW можна дізнатись про існуючі обмеження або заборони на імпорт.

Імпортовані продукти харчування повинні отримати дозвіл на в’їзд до країни (SKI) від The National Agency for Drug and Food Control (BPOM). Заявка на отримання SKI може бути подана онлайн через систему https://e-bpom.pom.go.id.

Крім того, перероблені харчові продукти у роздрібній упаковці повинні отримати лист-схвалення реєстрації від BPOM перед початком продажів у ритейлі. Метою реєстрації продукту є забезпечення відповідності продукції вимогам Індонезії щодо якості і маркування. Процедура реєстрації може бути здійснена онлайн, її опис поданий в BPOM Regulation № 27/2017.

Для імпорту продукції тваринного походження додатково необхідно отримати схвалення імпорту (SPI – Surat Persetujuan Impor) від Ministry of Trade та рекомендацію імпорту (SRP – Surat Rekomendasi Pemasukan) від Ministry of Agriculture.

3. Вимоги до нехарчової продукції.

Технічні стандарти

Урядова агенція The National Standardization Agency of Indonesia (Badan Standarisasi Nasional, скор. BSN) відповідає за стандартизацію і проведення оцінки відповідності продукції вимогам.

У країні діють національні технічні стандарти Indonesian National Standards (SNI).

База і пошук стандартів SNI – за посиланням.

Купівля стандартів SNI – за посиланням.

Сертифікація

Імпортована продукція повинна пройти сертифікацію на відповідність вимогам законодавства і національних технічних стандартів Індонезії.

The National Accreditation Committee (KAN) – державний орган, що відповідає за акредитацію сертифікаційних організацій (лабораторій).

Перелік акредитованих лабораторій доступний за посиланням.

В Індонезії запроваджено спеціальне маркування продукції, яка відповідає вимогам національних технічних стандартів SNI:

4. Вимоги до харчової продукції.

Вимоги до харчової продукції в Індонезії встановлені у законах, регламентах та інших законодавчих актах, а також національних стандартах SNI. Слід відзначити, що регулювання є досить заплутаним.

Ключовий закон, що встановлює вимоги до системи регулювання доступу продуктів харчування на ринок країни, доступний за посиланням.

Загальні вимоги до продуктів харчування Індонезії включають наступні складові:

  • Вимоги до процесу виробництва
    • HACCP
    • дозволені харчові добавки
  • Наявність забруднювачів
    • дозволені залишки пестицидів, фармацевтичних препаратів
    • відсутність важких металів, токсинів тощо
    • радіаційне опромінення
  • Мікробіологічна безпечність
  • Сертифікат здоров'я/фітосанітарний сертифікат
  • Халяль (для м’яса і м’ясних продуктів, птиці і молочної продукції)
  • Вимоги до маркування
  • Вимоги до упаковки

База законодавчих актів, що встановлюють вимоги до окремих категорій харчової продукції – за посиланням.

Детальна інформація про регулювання та вимоги до окремих категорій харчової продукції – за посиланням.

Вимоги до деяких категорій продуктів харчування встановлені у національних стандартах SNI, зокрема:

  • печиво - Biscuit SNI (2973:2011)
  • бутильована вода - SNI (3553:2015), (6242:2015), (6241:2016), (7812:2013), (01-3553-2006, 01-6242-2000)
  • пшеничне борошно - SNI (3751:2009)
  • цукор - SNI 3140.3:2010/Amd1:2011, SNI 01-3140.2-2006, SNI 01-3140.1-2001.

Така продукція повинна бути маркована лого SNI на упаковці.

Сертифікація

Проводити дослідження та сертифікацію харчової продукції мають право лабораторії, акредитовані The National Accreditation Committee (KAN).

Список лабораторій, акредитованих KAN, доступний за посиланням.

Халяль

Харчова продукція, сировина, фармацевтичні та косметичні засоби, які експортують до Індонезії, повинні відповідати вимогам халялю стандарту MUI HAS 23000 – Halal Assurance System. Виробничий майданчик має запровадити Систему забезпечення халялем відповідно до вказаного стандарту і пройти відповідну сертифікацію в уповноваженому державному органі Індонезії або в акредитованих сертифікаційних органах халяль в інших країнах (в Україні такий орган сертифікації відсутній). Перелік акредитованих іноземних сертифікаційних органів халялю знаходиться за посиланням.

Подати заявку на перевірку впровадженої Системи та проходження халяль-сертифікації можна зареєструвавшись за посиланням.

Всі питання, пов’язані із халяль-індустрією, в Індонезії регулює уповноважений державний орган – Комітет улемів Індонезії (Majelis Ulama Indonesia (MUI).

Кожне постачання м’яса чи продукції з нього має супроводжуватись партійним халяль-сертифікатом (Halal slaughtering certificate), виданим акредитованим центром сертифікації.

Вимоги до маркування

Маркування продуктів харчування для ритейлу повинно містити наступну обов’язкову інформацію:

  • Назва продукту
  • Перелік інгредієнтів
  • Наявність та перелік алергенів
  • Наявність та перелік харчових добавок
  • Зазначення вмісту свинини та її похідних
  • Маса нетто
  • Назва і адреса виробника або імпортера
  • Лого халяль (якщо актуально)
  • Дата виробництва
  • Термін придатності
  • Реєстраційний номер BROM
  • Харчова декларація
  • Зазначення вмісту ГМО-інгредієнтів, у разі наявності
  • Умови зберігання
  • Інструкції з приготування (якщо актуально)
  • Лого SNI (якщо актуально)

Маркування повинно бути виконане індонезійською мовою.

Приклад харчової декларації

Позначка наявності свинини або її похідних

Додаткова інформація про вимоги до харчової продукції – за посиланням.

Матеріал підготовлений за фінансової підтримки Уряду Німеччини через німецьку федеральну компанію Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH

Міжнародні стандарти

Міжнародний стандарт – стандарт, прийнятий міжнародною організацією зі стандартизації.

Офіційно визнані міжнародні організації зі стандартизації:

Європейський стандарт – регіональний стандарт, прийнятий Європейською організацією зі стандартизації.

Офіційно визнані європейські організації зі стандартизації:

Відповідно до правил міжнародних та європейських організацій зі стандартизації кожна країна має бути представлена єдиним національним органом стандартизації (в ISO та CEN) або національним електротехнічним комітетом (в IEC та CENELEC), які уповноважені приймати національні стандарти.

Перелік національних органів стандартизації, які представляють країни в ISO

Перелік національних електротехнічних комітетів, які представляють країни в IEC

Інформація щодо міжнародних і регіональних організацій зі стандартизації, в яких Україну представляє державне підприємство “Український науково-дослідний та навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості” (ДП “УкрНДНЦ”), яке відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 1163 виконує функції національного органу стандартизації.

Угода про застосування санітарних і фітосанітарних заходів СОТ від 15.04.1994

Вимоги та стандарти Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (МЕБ) (англійською мовою)

Кодекс здоров’я наземних тварин МЕБ (англійською мовою)

Кодекс здоров’я водних тварин МЕБ (англійською мовою)

Вимоги та стандарти Європейської і Середземноморської організації захисту рослин (EPPO)

Вимоги та стандарти Міжнародної конвенції про захист рослин (IPPC) (зокрема Міжнародний стандарт з фітосанітарних заходів №12 “Фітосанітарні сертифікати” та Міжнародний стандарт з фітосанітарних заходів №13 “Керівництво щодо нотифікації про невідповідність та екстрені дії”)

Вимоги країн світу можна переглянути на сайті Держпродспоживслужби.

Вимоги та поточний стан доступу на світові ринки харчової продукції

Контроль за дотриманням санітарного законодавства і виконанням фітосанітарних заходів здійснює Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба). З умовами доступу українських продуктів тваринного та рослинного походження на міжнародні ринки можна ознайомитись на сайті установи.

Технічні регламенти, система оцінки відповідності в Україні

В Україні створена система технічного регулювання, яка побудована на принципах та практиках, що діють у ЄС, що є важливим для спрощення доступу української продукції на європейський ринок за рахунок встановлення єдиних вимог до продукції та процедур її оцінки відповідності.

Законом України “Про технічні регламенти та оцінку відповідності” (далі – Закон про технічні регламенти) визначено, що технічний регламент – це нормативно-правовий акт, в якому визначено характеристики продукції або пов'язані з ними процеси та методи виробництва, включаючи відповідні процедурні положення, додержання яких є обов'язковим. Відповідність введеної в обіг, наданої на ринку або введеної в експлуатацію в Україні продукції вимогам усіх чинних технічних регламентів, які застосовуються до такої продукції, є обов’язковою.

01.01.2018 завершено перехід від застарілої системи обов'язкової сертифікації продукції в державній системі сертифікації “УкрСЕПРО” до системи оцінки відповідності згідно з технічними регламентами, що ідентичні європейським технічним регламентам.

На сьогодні в Україні прийнято 83 технічних регламенти, з яких 77 розроблено на основі актів законодавства ЄС, 60 технічних регламентів вже є обов’язковими до застосування.

Оцінка відповідності вимогам технічних регламентів здійснюється у випадках і шляхом застосування процедур оцінки відповідності, які визначені в таких технічних регламентах. Окремими технічними регламентами передбачено залучення до виконання певних процедур оцінки відповідності призначених органів з оцінки відповідності.

Інфраструктура призначених органів з оцінки відповідності продукції вимогам технічних регламентів складає 108 акредитованих органів, з яких 63 державної і 45 приватної форми власності.

Наразі Україною вживаються заходи для укладення з ЄС Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (Угода АССА), відповідно до якої українські результати випробувань та сертифікації продукції будуть визнаватись на європейському рівні. Це значно спростить доступ української продукції на міжнародні та європейські ринки за рахунок усунення необхідності проходження подвійних процедур сертифікації та випробувань в українських та європейських органах з оцінки відповідності.

Перелік чинних технічних регламентів (відповідно до Реєстру технічних регламентів, опублікованого на сайті Мінекономрозвитку):

  1. Про загальну безпечність нехарчової продукції.
  2. Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів.
  3. Технічний регламент з підтвердження відповідності паковання (пакувальних матеріалів) та відходів паковання.
  4. Технічний регламент будівельних виробів, будівель і споруд.
  5. Технічний регламент щодо пакувальних комплектів для зберігання та захоронення радіоактивних відходів.
  6. Технічний регламент морського обладнання.
  7. Технічний регламент закритих джерел іонізуючого випромінювання.
  8. Технічний регламент мийних засобів.
  9. Технічний регламент водогрійних котлів, що працюють на рідкому чи газоподібному паливі.
  10. Технічний регламент засобів індивідуального захисту.
  11. Технічний регламент максимально дозволеного споживання електроенергії холодильними приладами.
  12. Технічний регламент приладів, що працюють на газоподібному паливі.
  13. Технічний регламент пересувного обладнання, що працює під тиском.
  14. Технічний регламент щодо назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів.
  15. Технічний регламент канатних доріг для перевезення пасажирів.
  16. Технічний регламент знаків безпеки і захисту здоров'я працівників.
  17. Технічний регламент безпеки обладнання, що працює під тиском.
  18. Технічний регламент маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу.
  19. Технічний регламент піротехнічних виробів.
  20. Технічний регламент прогулянкових суден.
  21. Технічний регламент затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів.
  22. Технічний регламент щодо складових частин і характеристик колісних сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів.
  23. Порядок затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання.
  24. Технічний регламент безпеки машин.
  25. Технічний регламент безпеки інфраструктури залізничного транспорту.
  26. Технічний регламент безпечності іграшок.
  27. Технічний регламент щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив.
  28. Технічний регламент енергетичного маркування енергоспоживчих продуктів.
  29. Технічний регламент енергетичного маркування побутових електричних холодильників.
  30. Технічний регламент енергетичного маркування побутових пральних машин.
  31. Технічний регламент щодо медичних виробів.
  32. Технічний регламент щодо медичних виробів для діагностики in vitro.
  33. Технічний регламент щодо активних медичних виробів, які імплантують.
  34. Технічний регламент енергетичного маркування електричних ламп та світильників.
  35. Технічний регламент енергетичного маркування побутових посудомийних машин.
  36. Технічний регламент щодо пляшок, які використовуються як мірні ємності.
  37. Технічний регламент низьковольтного електричного обладнання.
  38. Технічний регламент з електромагнітної сумісності обладнання.
  39. Технічний регламент щодо деяких товарів, які фасують за масою та об’ємом у готову упаковку.
  40. Технічний регламент щодо неавтоматичних зважувальних приладів.
  41. Технічний регламент безпеки рухомого складу залізничного транспорту.
  42. Технічний регламент законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки (набрав чинності з 19.01.2020)
  43. Технічний регламент засобів вимірювальної техніки.
  44. Вимоги до продуктів з какао та шоколаду.
  45. Технічний регламент простих посудин високого тиску.
  46. Технічний регламент обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах.
  47. Технічний регламент обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні.
  48. Технічний регламент радіообладнання.
  49. Технічний регламент енергетичного маркування телевізорів.
  50. Технічний регламент енергетичного маркування кондиціонерів повітря.
  51. Технічний регламент енергетичного маркування побутових барабанних сушильних машин.
  52. Технічний регламент енергетичного маркування пилососів.
  53. Технічний регламент ліфтів і компонентів безпеки для ліфтів.
  54. Метрологічні вимоги до фасованих товарів.
  55. Вимоги до видів цукрів, призначених для споживання людиною (набирає чинності з 01.09.2022).
  56. Технічний регламент енергетичного маркування побутових духових шаф та кухонних витяжок.
  57. Правила виробництва коньяків України.
  58. Технічний регламент вибухових матеріалів промислового призначення.
  59. Технічний регламент щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів.
  60. Технічний регламент щодо обмеження викидів летких органічних сполук унаслідок використання органічних розчинників у лакофарбових матеріалах для будівель та ремонту колісних транспортних засобів.
  61. Технічний регламент щодо вимог до екодизайну для споживання електроенергії зовнішніми джерелами живлення в режимі без навантаження та їх середнього коефіцієнта корисної дії в активному режимі.
  62. Технічний регламент щодо вимог до екодизайну вентиляторів з двигуном з номінальною електричною потужністю від 125 Вт до 500 кВт.
  63. Технічний регламент щодо вимог до екодизайну для малих, середніх та великих силових трансформаторів.
  64. Технічний регламент щодо вимог до екодизайну безсальникових автономних циркуляційних насосів та безсальникових циркуляційних насосів, інтегрованих у пристрої.
  65. Технічний регламент щодо вимог до екодизайну водяних насосів.
  66. Технічний регламент щодо вимог до екодизайну пилососів.
  67. Технічний регламент щодо вимог до екодизайну для простих приймачів цифрового телебачення.
  68. Технічний регламент щодо вимог до екодизайну для ламп спрямованого випромінення, світлодіодних ламп і пов'язаного з ними обладнання.
  69. Розділ 2 Інструкції про здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів.
  70. Технічний регламент щодо вимог до екодизайну для побутових барабанних сушильних машин (набрав чинності з 02.01.2020).
  71. Технічний регламент енергетичного маркування водонагрівачів, баків-акумуляторів та комплектів з водонагрівача і сонячного обладнання (набрав чинності з 16.01.2020).
  72. Технічний регламент щодо вимог до екодизайну для кондиціонерів повітря та вентиляторів, призначених для особистого комфорту (набрав чинності з 21.02.2020).
  73. Технічний регламент щодо вимог до екодизайну для споживання електроенергії електричним і електронним побутовим та офісним обладнанням у режимі .
  74. Технічний регламент щодо вимог до екодизайну для компʾютерів та компʾютерних серверів (набрав чинності з 21.02.2020).
  75. Технічний регламент щодо вимог до екодизайну для побутових пральних машин (набрав чинності з 21.02.2020).
  76. Технічний регламент щодо вимог до екодизайну для побутових ламп неспрямованого випромінення (набрав чинності з 21.02.2020).
  77. Технічний регламент щодо вимог до екодизайну для побутових посудомийних машин (набрав чинності з 21.02.2020).
  78. Технічний регламент щодо вимог до екодизайну для телевізорів (набрав чинності з 21.02.2020).
  79. Технічний регламент щодо вимог до екодизайну для водонагрівачів та баків-акумуляторів (набрав чинності з 21.02.2020).
  80. Технічний регламент щодо вимог до екодизайну для люмінесцентних ламп без інтегрованого баласту, газорозрядних ламп високої інтенсивності, а також баластів та світильників, прзначених для роботи з такими лампами (набрав чинності з 21.02.2020).
  81. Технічний регламент щодо вимог до екодизайну для побутових духових шаф, варильних поверхонь та кухонних витяжок (набрав чинності з 21.02.2020).
  82. Вимоги до меду (набрав чинності з 06.02.2020).

FAQ

Як дізнатися про умови доступу на ринок іншої країни?

Перелік умов доступу на ринки країн світу містить ресурс Market Access Map.

Детальний гайд щодо користування ресурсом і пошуку інформації - за посиланням.

Як дізнатися про вимоги до своєї продукції на ринку ЄС?

Вимоги до продукції в ЄС викладені у відповідному законодавстві ЄС - директивах і регламентах, що регулюють виробництво і розміщення на ринку певних категорій продукцї. Для пошуку вимог до конкрентної категорії продукції рекомендуємо використовувати наступні ресурси:

Trade Helpdesk (англ. мовою).

Хелпдеск для експортерів (укр. мовою).

Як дізнатися про вимоги до своєї продукції на ринку інших краї світу (не ЄС)?

Перелік вимог до продукції на ринках країн світу містить ресурс Market Access Map.

Детальний гайд щодо користування ресурсом і пошуку інформації - за посиланням.

Як обрати перспективний ринок для експорту своєї продукції?

На початковому етапі потрібно визначити, які товари ви плануєте експортувати і хто є ваші клієнти (фізичні особи, компанії, посередники, державні інституції і т.п.). Далі варто скласти попередній перелік країн, які є цікавими для експорту.

На наступному етапі необхідно оцінити потенціал і привабливість кожної з попередньо обраних країн, опираючись на результати досліджень і аналітики. Доцільно проводити оцінку за такими критеріями, як: розмір і потенціал ринку, потреби споживачів і споживацькі тренди, ціни і конкуренти, бар'єри і умови виходу на ринок, логістика і потреба у додаткових витратах тощо.

Детальний гайд щодо вибору ринку для експорту за посиланням.

Детальний перелік корисних онлайн-ресурсів за посиланням.

Також ви можете використовувати аналітичні огляди країн і секторів за посиланням та секторів.

Як оцінити готовність компанії та продукту до експорту?

Експерти Офісу розробили зручний онлайн-інструмент за допомогою якого ви можете оцінити готовність вашої компанії до виходу на міжнародні ринки.

Усе що вам потрібно зробити для цього - пройти тест на готовність до експорту у вашому особистому кабінеті. Результати тесту допоможуть визначити, яких компетенції вам бракує, та отримати поради, як компенсувати відсутність необхідних знань та навичок, отримавши автоматичні рекомендації.

Як дізнатися вимоги до продукту на ринку Канади?

З оглядом вимог для експорту на ринок Канади можна дізнатися на веб-порталі Офісу у рубриці «Огляд вимог до експорту» за посиланням.

Корисні посилання

Market Access Map

Інформація про тарифні і нетарифні обмеження

Дія.Бізнес

Національна онлайн-платформа для підприємців

Trade Helpdesk

Хелпдеск для експортерів до ЄС

Хелпдеск до ЄС

Онлайн-інструмент, розроблений Офісом з просування експорту

Хелпдеск до Канади

Онлайн-інструмент, розроблений проектом CUTIS

Продовжуючи відвідування веб-сайту, Ви надаєте згоду на використання cookies та погоджуєтесь з Політикою конфіденційності