Портал працює у тестовому режимі. Приймаємо зауваження або пропозиції

Вимоги до продукції на міжнародних ринках та сертифікація

Перелік стандартів, що стосуються експорту, сертифікація, а також інформація щодо санітарних і фітосанітарних вимог

Вимоги до продукції на міжнародних ринках та сертифікація

Вимоги до продукції на ринку США

1. Генералізована система преференцій

1.1. Імпортні мита.

Українська продукція експортується до США згідно з вимогами Генералізованої системи преференцій (англ. «The U.S. Generalized System of Preference», скороч. GSP) - це особливий торговельний режим, який розповсюджується на 121 країну, що розвивається, і передбачає надання пільгового безмитного режиму ввезення визначених категорій товарів. Зокрема, ця система дозволяє ввозити на територію США товари українського походження за 3 500 (і більше) тарифними лініями Гармонізованого тарифу США без сплати ввізного мита.

Детальна інформація про GSP – за посиланням, короткий огляд положень системи GSP – за посиланням.

Перелік пільгових категорій продуктів – за посиланням.

Для того, щоб з’ясувати, чи підпадає товар під дію пільг, або, у разі їх відсутності, розмір імпортного мита, потрібно скористатись онлайн-ресурсом Гармонізованого тарифу США.

Ґайд з пошуку – за посиланням.

Режим GSP запроваджується рішенням Конгресу США на певний період. Після закінчення передбаченого рішенням періоду дія пільгового режиму зупиняється до наступного схвалення Конгресом.

На період зупинки дії режиму GSP щодо імпорту США діє режим Normal Trade Relations (MFN), який передбачає сплату імпортних мит у повному обсязі. Рішення про відновлення режиму GSP може передбачати повернення імпортерам сплачених мит.

З 01.01.2021 дія режиму GSP закінчилась, очікується прийняття відповідного рішення Конгресом про його відновлення. Актуальна інформація щодо припинення та відновлення дії режиму GSP доступна за посиланням.

1.2. Умови для отримання преференцій у рамках GSP США:

Правила походження

Для того, щоб підпадати під дію GSP, товар повинен мати статус «походженням з України». Для цього він повинен відповідати наступним правилам походження:

1). Матеріали і складові, з яких виготовлено продукцію, вирощені або вироблені в Україні та мають статус «походженням з України», можна використовувати без обмежень

або

2). При використанні матеріалів «походженням з інших країн»:

  • вартість матеріалів, вироблених в Україні, додати ще прямі витрати за операціями з переробки, виконаними в Україні, повинні складати 35% або більше від оціненої вартості товару на момент його ввезення до США.

Правилам походження не відповідають товари, щодо яких застосовані прості виробничі операції, які суттєво не впливають на характеристики товару - об’єднання, пакування, розведення водою або іншими речовинами.

  • матеріали неукраїнського походження можуть бути включені до необхідної частки 35% українського вмісту, якщо вони пройшли так звану подвійну істотну трансформацію.

Подвійна істотна трансформація означає те, що спочатку матеріал іноземного походження повинен пройти істотну трансформацію в Україні – під впливом операцій переробки перетворитись на новий відмінний матеріал, з іншим найменуванням, характером і цільовим використанням. Потім цей новий матеріал повинен бути перетворений в Україні на готовий виріб з новим найменуванням, характером і цільовим використанням.

Детальніша інформація про правила походження – за посиланням.

Шаблон сертифікату походження – за посиланням.

«Прямий імпорт»

Для отримання преференцій у рамках системи GSP, товар повинен бути «прямим імпортом» до США. Тобто товар повинен бути:

1). Безпосередньо доправлений до США без перетинання території будь-якої іншої країни;

або

2). Він може перетинати транзитом інші країни, але не повинен ставати предметом торгового обороту в іншій країні під час його перевезення до США. У супроводжувальних документах має бути зазначено, що США є кінцевим пунктом призначення.

Необхідна документація

Відповідальним за отримання безмитного режиму для товарів, що підпадають під дію GSP, є імпортер США. Він повинен вносити відповідні позначення у ввізну документацію.

Імпортер і виробник є відповідальними за підготовку документації, що підтверджує право на безмитне ввезення. Бюро митного і прикордонного контролю США (U.S. Customs and Border Protection) покладається на заяву імпортера, що товар відповідає вимогам правил походження, але має повноваження вимагати від імпортера або виробника надання підтверджувальних документів (наприклад, бухгалтерських документів з описом виробничого процесу і витрат на виробництві).

2. Вимоги до нехарчової продукції

2.1. Регулюючі органи та вимоги.

Consumer Product Safety Commission (CPSC) адмініструє більшість законів США, що встановлюють регуляторні вимоги до нехарчової продукції (перелік основних регуляторних актів – за посиланням).

Federal Communications Commission (FCC) регулює сферу електроніки, радіо і телекомунікаційного обладнання.

The Food and Drug Administration (FDA) регулює вимоги до виробництва і розміщення на ринку фармацевтичної продукції, медичних приладів, косметики і тютюнової продукції.

Пошук регуляторних вимог щодо продукту – на сайті CPSC та на сайті Market Access Map.

2.2. Технічні стандарти.

Система стандартизації США є децентралізованою і орієнтованою на сектори, тобто технічні стандарти розробляються як урядом країни, так і неурядовими організаціями, і провідну роль відіграють галузеві об’єднання.

The American National Standards Institute (ANSI) є провідною неурядовою організацією, що має право акредитувати розробників стандартів. Наразі більше 200 організацій акредитовані ASNI як такі, що мають право розробки національних стандартів – American National Standards (ANS).

Придбати американські стандарти можна, зокрема в інтернет-магазині ASNI за посиланням.

The National Institute of Standards and Technology (NIST) є національним органом зі стандартизації США, який координує діяльність організацій - розробників стандартів і також має право затверджувати стандарти як національні.

Серед найвідоміших розробників стандартів наступні організації:

Технічні стандарти, навіть ті, що мають статус національних, формально є добровільними, тобто законодавство США не вимагає від виробника їх обов’язкового застосування, окрім деяких категорій продукції підвищеного ризику. Проте на практиці їх застосування є обов’язковим.

Також в США є дійсними міжнародні технічні стандарти, зокрема таких організацій: International Electrotechnical Commission (IEC), International Organizations for Standardization (ISO), International Telecommunication Union (ITU).

2.3. Доведення відповідності продукції вимогам, сертифікація.

Виробник або імпортер повинен довести безпечність своєї продукції та її відповідність вимогам законодавства.

У сфері доведення відповідності продукції вимогам в США діють міжнародні стандарти ISO/EEC - базовий стандарт ISO/IEC 17000:2020 «Conformity assessment -Vocabulary and general principles» та інші, відомі під загальною назвою «CASCO toolbox». Дані стандарти передбачають декілька процедур підтвердження відповідності своєї продукції вимогам, зокрема:

  • Тестування – проведення лабораторних досліджень (у власній або сторонній акредитованій лабораторії);
  • Інспекція – перевірка виробу, його конструкції та процесу виробництва загалом;
  • Сертифікація – комплексна оцінка відповідності продукту вимогам стандарту/закону/регламенту з подальшим оформленням відповідного документу, проводиться акредитованою сторонньою організацією;
  • Декларація відповідності (Declaration of Conformity) - самосертифікація, що передбачає самостійно проведені виробником тестування та/або запровадження системи забезпечення якості;

Для більшості категорій товарів у США немає законодавчо встановленої вимоги обов’язкового залучення сторонньої організації для проведення лабораторних тестувань, проте на практиці і контролюючі органи, і партнери можуть вимагати надання документів про проведені дослідження. Сертифікація продукції на відповідність вимогам певного стандарту є найбільш розповсюдженою процедурою доведення відповідності для імпортованої продукції. Сертифікацію можуть проводити як приватні організації (розробники стандартів, сертифікаційні органи, торгові та бізнес-асоціації), так і державні структури федерального рівня або на рівні штату. Обов’язкова державна сертифікація застосовується до товарів з підвищеним рівнем ризику, зокрема продуктів харчування, фармацевтичної продукції, медичного обладнання, авіаційної техніки тощо.

Детальний гайд – за посиланням.

Додаткова інформація про тестування, сертифікацію і акредитовані лабораторії щодо різних категорій продукції – за посиланням.

2.4. Маркування.

Вимоги до маркування встановлені декількома законодавчими актами і залежать від категорії товарів. Основна мета регулювання маркування – забезпечення повного інформування споживачів, можливості проведення порівняння товарів і запобігання введення в оману. Загальними для всіх категорій товарів є наступні вимоги до маркування:

  • назва продукту, яка дозволяє його ідентифікувати;
  • назва та адреса виробника, пакувальника або дистриб'ютора;
  • обсяг, кількість або вага нетто;
  • країна походження;

Детальніше про маркування - за посиланням.

3. Вимоги до харчової продукції

Регулюванням вимог до харчової і аграрної продукції у США займаються Food Safety and Inspection Service (FSIS) (м'ясна продукція, яйця) та Animal and Plant Health Inspection Service (APHIS) (інші продукти харчування тваринного і рослинного походження). Обидві агенції підпорядковуються Міністерству сільського господарства США (англ. United States Department of Agriculture, скороч. USDA)

Пошук регуляторних вимог та обмежень щодо продукту – на сайті Market Access Map.

Імпорт м’яса, птиці, яєць дозволений лише зі схвалених FSIS країн та виробництв. Схвалення країни означає, що FSIS визнає систему регулювання безпечності харчових продуктів цієї країни як рівноцінну американській. Після цього урядові структури країни отримують право схвалювати конкретні виробництва.

Всі імпортовані вантажі продукції з м’яса, птиці та яєць після перетину кордону США підлягають перевірці у FSIS та мають супроводжуватись сертифікатом, виданим уповноваженим державним органом, відповідальним за інспектування та сертифікацію продуктів. Імпортер є відповідальним за проведення всіх інспекційних процедур на території США.

Більш детальна інформація щодо імпорту м’яса і яєць – за посиланням.

Перелік схвалених країн та продуктів – за посиланням.

Для імпорту інших продуктів харчування тваринного і рослинного походження виробник або імпортер повинен отримати дозвіл на імпорт від регулюючого органу США – у даному випадку це Animal and Plant Health Inspection Service (APHIS), а також ветеринарний (для продукції тваринного походження) або фітосанітарний (для продукції рослинного походження) сертифікат від контролюючого органу в Україні – Держспоживслужби.

Додаткова інформація про імпорт продуктів харчування - за посиланням.

Детальніше про отримання дозволу на імпорт рослинної продукції – за посиланням.

Крім того, згідно з положеннями Закону США щодо захисту від біотероризму (The Bioterrorism Act) до виробників та імпортерів харчової продукції висуваються додаткові вимоги - зареєструвати своє підприємство і виробничі потужності, а також попередньо повідомити контролюючому органу про імпортну поставку. Контролюючим органом в даному випадку є Food and Drug Administration (FDA).

Інформація про реєстрацію виробництва – за посиланням.

Інформація про попереднє повідомлення – за посиланням.

Маркування продуктів харчування регулюється двома основними федеральними законами - The Federal Food, Drug, and Cosmetic Act і The Fair Packaging and Labeling Act. Відповідно до їхніх вимог, на продукти харчування повинна бути нанесена наступна інформація:

  • Назва і адреса виробника, пакувальника або дистриб’ютора
  • Назва продукту
  • Перелік інгредієнтів з обов’язковим виділенням алергенів
  • Харчова декларація (Nutrition Facts)
  • Маса нетто
  • Країна походження
  • Умови зберігання
  • Строк придатності
  • Інше

Гайд про маркування продуктів харчування – за посиланням.

Матеріал підготовлений за фінансової підтримки Уряду Німеччини через німецьку федеральну компанію Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH

Вимоги до продукції на ринку Китаю

1. Тарифи і квоти

Особливістю регулювання імпорту Китаю є визначальна роль державних органів у процедурах отримання доступу на ринок, тому міждержавні домовленості та взаємодія між уповноваженими органами України і Китаю мають ключове значення. Згідно із законодавством Китаю, імпортована продукція класифікується за трьома категоріями - імпорт, що не обмежується, імпорт, що обмежується та імпорт, що забороняється:

  • До імпорту, що не обмежується, проводиться автоматичне ліцензування і відсутні кількісні обмеження (квоти);

Для імпорту такої продукції не вимагається отримання попереднього дозволу, він надається автоматично при перетині кордону Китаю за умови виконання всіх необхідних митних процедур.

  • товари, імпорт яких обмежується, ввозяться через неавтоматичне ліцензування (надання дозволів) та/або квоти.

Серед таких товарів окремі категорії декількох продуктових груп: живі тварини, продукти рослинного походження, жири та рослинні олії, готові харчові продукти, мінеральні продукти, хімічні речовини, пластикові та гумові вироби, деревина та вироби з неї, целюлоза, папір та картон, текстиль та одяг, дорогоцінне каміння та метали, базові метали, машини та електротехнічне обладнання, транспортне обладнання тощо;

  • перелік заборонених до імпорту категорій продукції може змінюватись, наразі до нього включено в основному машини і транспортне обладнання.

Тарифи і квоти

Українську продукцію експортують до Китаю за умовами так званого режиму найбільшого сприяння або «most favoured nation» (скороч. MFN). Такий статус означає, що Україна отримує такі ж торговельні можливості (тарифи, квоти, вимоги тощо) при експорті до Китаю, що й інші країни з таким статусом.

Згідно з оцінками, показник середнього рівня імпортного тарифу для українських товарів становить близько 10%, при цьому на сільськогосподарську продукцію він вищий, ніж на промислові товари. Проте Китай заявив про значне зниження імпортних тарифів на 859 категорій товарів для всіх торговельних партнерів з 1 січня 2020 р. (сукупно, імпортні мита знижені у 2 рази).

Китай встановив квоти на імпорт окремих категорій сільськогосподарської продукції, зокрема зернові культури (пшеницю, кукурудзу, рис), продукцію борошномельної і круп’яної промисловості (борошно, крупи, крохмалі), цукор з цукрових буряків, мінеральні і хімічні добрива.

Пошук актуальної інформації про рівень імпортного тарифу і наявності квот на продукт – на сайті Market Access Map.

2. Вимоги до нехарчової продукції

Технічні стандарти

Система стандартизації і сертифікації у Китаї є централізованою, з провідною роллю держави. У країні діють національні технічні стандарти Guobiao (скороч. GB), за розробку і впровадження яких відповідає державна організація Standardization Administration of China. До того ж не щодо всіх категорій товарів розроблені і впроваджені відповідні національні стандарти, тому в країні діють також міжнародні стандарти, зокрема ISO.

Пошук інформації про регуляторні вимоги і обмеження до продукту – на сайті Market Access Map.

Сертифікація

У Китаї діє обов’язкова сертифікація товарів China Compulsory Certification (скороч. - CCC) на цілу низку категорій продукції, а саме: близько 135 товарів, розділених на 20 категорій. Товари, що підлягають обов’язковій сертифікації, можуть імпортувати (до Китаю) та продавати у Китаї лише після отримання ССС сертифіката.

Перелік категорій товарів, що підлягають обов’язковій сертифікації:

  • електричні кабелі і проводи, вимикачі і розетки, низьковольтні електричні прилади (запобіжники, реле і т.п.)
  • електричні інструменти
  • зварювальне обладнання
  • побутові електроприлади
  • аудіо і відео апаратура
  • обладнання для інформаційних технологій (комп’ютери, сканери, сервери і т.п.)
  • освітлювальні прилади
  • телекомунікаційне обладнання (телефони, навушники, термінали)
  • автомобілі, запчастини та комплектуючі
  • сільськогосподарська техніка
  • медичне обладнання
  • вироби для ремонту (фарби, цегла, плитка)
  • іграшки
  • інше

Система обов’язкової сертифікації продукції Китаю є аналогом європейської системи СЕ-маркування і передбачає отримання ССС-сертифіката, який підтверджує відповідність товарів встановленим вимогам і технічним стандартам.

За здійснення усіх процедур, пов’язаних з оформленням ССС-сертифікатів, їх видачу, а також надання дозволів на нанесення на товари маркування ССС, відповідає державна організація Certification and Accreditation Administration of China (CNCA). Обробку заявок на отримання сертифікатів ССС проводить China Quality Certification Center (CQC), а безпосередньо тестування і випробування мають право проводити лабораторії, призначені CNCA.

Виданий ССС сертифікат дійсний протягом кількох років, однак його актуальність підтверджується щорічно - так звана повторна сертифікація або follow-up certification.

Після отримання сертифікату виробник отримує дозвіл на нанесення маркування CCC, який містить інформацію, зокрема про розміри лого і способи його нанесення. Правильне ССС-маркування і дійсний дозвіл на його нанесення є необхідними для безперешкодного експортування товарів, що підлягають сертифікації.

Деякі категорії товарів можуть потребувати додаткової сертифікації, зокрема:

  • CFDA - медичне устаткування;
  • CEL - деякі електронні вироби (у сертифікаті зазначається рівень енергоспоживання та клас енергоефективності, є аналогом європейської EU Energy Label);
  • CCAP – автомобільна продукція.

3. Вимоги до харчової продукції

Вимоги до розміщення на китайському ринку продуктів харчування регулюються декількома законами, зокрема базовим Food Safety Law of the People's Republic of China.

Державні стандарти GB також розповсюджуються на продукти харчування і сільськогосподарську продукцію є обов’язковими для всіх виробників і продавців харчових продуктів, харчових добавок і супутніх продуктів.

Імпортовані харчові продукти також мають відповідати державним стандартам Китаю з питань безпечності харчових продуктів. Проте слід зазначити, що під час контролю імпорту харчових продуктів китайські контролюючі органи зазвичай керуються не лише власними, а й європейськими або американськими нормативами і стандартами, особливо там, де відсутні національні вимоги. Крім того, у разі наявних розбіжностей між національними та зарубіжними показниками китайські контролюючі органи віддають перевагу застосуванню більш суворих вимог до імпортних товарів, наприклад, чинних у ЄС і США.

Продукти харчування тваринного походження

Український виробник продуктів харчування тваринного походження при експорті в Китай повинен пройти процедуру акредитації, яка складається з трьох рівнів:

  1. Схвалення країни експорту для певної категорії продукції;
  2. Схвалення підприємства/виробництва у схваленій країні;
  3. Схвалення певного виду продукції, що виробляється на схваленому виробництві, для експорту.

Акредитацією (схваленням) підприємств і продуктів займається урядовий орган КНР - Certification and Accreditation Administration of the People’s Republic of China (CNCA). Заявка на акредитацію подається через відповідний уповноважений орган України - Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Наразі Україна схвалена для експорту до Китаю молочних продуктів, замороженої яловичини і меду. Тривають перемовини щодо схвалення України як постачальника рибних продуктів, яєць та м’яса птиці.

Крім обов’язкової акредитації, український виробник повинен пройти процедуру реєстрації та отримання дозволу для закордонних потужностей на території Китаю в системі AQSIQ (General Administration of Quality Supervision, Inspection and Quarantine of the People’s Republic of China). Така реєстрація діє 4 роки.

Кожна поставка продуктів харчування до Китаю повинна супроводжуватись ветеринарним сертифікатом, який вдається уповноваженим органом України – Держспоживслужбою.

Більш детальна інформація про експорт продукції тваринного походження – за посиланням.

Продукти харчування рослинного походження

Процедура акредитації (схвалення) при експорті українських продуктів харчування рослинного походження складається з двох етапів:

  1. Схвалення країни експорту для певної категорії продукції;
  2. Схвалення підприємства/виробництва у схваленій країні.

Акредитацією підприємств і продуктів займається митний орган Китаю - General Administration of Customs of the People’s Republic of China (GACC) та General Administration of Quality Supervision, Inspection and Quarantine of the People’s Republic of China (AQSIQ) залежно від типу продукту. Заявка на акредитацію подається через уповноважений орган України – Держспоживслужбу.

Після реєстрації виробничої потужності для експорту до Китаю імпортер має отримати ліцензію GACC або AQSIQ, а поставка кожної партії продукції повинна супроводжуватись фітосанітарним сертифікатом, виданим Держспоживслужбою.

Актуальний перелік ухвалених підприємств для експорту різних категорій продукції тваринного і рослинного походження доступний на сайті Держспоживслужби за посиланням.

Фітосанітарні вимоги Китаю – за посиланням.

Порівняння показників мікробіологічних критеріїв у харчових продуктах в ЄС та КНР – за посиланням.

Максимально допустимі рівні вмісту забруднюючих речовин у харчових продуктах в ЄC та КНР – за посиланням.

Вимоги до маркування

Вимоги до маркування продуктів харчування встановлені національними стандартами:

  1. GB7718-2011 «National food safety standard General Rules for the labeling of prepackaged foods»;
  2. GB 28050-2011 «The general rules for nutrition labeling of prepackaged foods»;
  3. GB 2760-2014 Food Safety National Standards for the Usage of Food Additives.

Згідно зі встановленими вимогами, маркування повинно містити наступну обов’язкову інформацію:

  • Назва продукту
  • Перелік інгредієнтів
  • Вага нетто і склад
  • Декларація про поживну цінність
  • Дата виробництва
  • Строк придатності
  • Умови зберігання
  • Назва, адреса і контактні дані виробника або дистриб’ютора
  • Позначення стандарту

Рекомендовано також нанести інформацію про ідентифікацію партії, наявність алергенів, інструкцію з використання тощо.

Більш детальний опис вимог – за посиланням.

Матеріал підготовлений за фінансової підтримки Уряду Німеччини через німецьку федеральну компанію Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH

Вимоги та поточний стан доступу на світові ринки харчової продукції

Контроль за дотриманням санітарного законодавства і виконанням фітосанітарних заходів здійснює Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба). З умовами доступу українських продуктів тваринного та рослинного походження на міжнародні ринки можна ознайомитись на сайті установи.

Міжнародні стандарти

Міжнародний стандарт – стандарт, прийнятий міжнародною організацією зі стандартизації.

Офіційно визнані міжнародні організації зі стандартизації:

Європейський стандарт – регіональний стандарт, прийнятий Європейською організацією зі стандартизації.

Офіційно визнані європейські організації зі стандартизації:

Відповідно до правил міжнародних та європейських організацій зі стандартизації кожна країна має бути представлена єдиним національним органом стандартизації (в ISO та CEN) або національним електротехнічним комітетом (в IEC та CENELEC), які уповноважені приймати національні стандарти.

Перелік національних органів стандартизації, які представляють країни в ISO

Перелік національних електротехнічних комітетів, які представляють країни в IEC

Інформація щодо міжнародних і регіональних організацій зі стандартизації, в яких Україну представляє державне підприємство “Український науково-дослідний та навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості” (ДП “УкрНДНЦ”), яке відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 1163 виконує функції національного органу стандартизації.

Угода про застосування санітарних і фітосанітарних заходів СОТ від 15.04.1994

Вимоги та стандарти Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (МЕБ) (англійською мовою)

Кодекс здоров’я наземних тварин МЕБ (англійською мовою)

Кодекс здоров’я водних тварин МЕБ (англійською мовою)

Вимоги та стандарти Європейської і Середземноморської організації захисту рослин (EPPO)

Вимоги та стандарти Міжнародної конвенції про захист рослин (IPPC) (зокрема Міжнародний стандарт з фітосанітарних заходів №12 “Фітосанітарні сертифікати” та Міжнародний стандарт з фітосанітарних заходів №13 “Керівництво щодо нотифікації про невідповідність та екстрені дії”)

Вимоги країн світу можна переглянути на сайті Держпродспоживслужби.

Технічні регламенти, система оцінки відповідності в Україні

В Україні створена система технічного регулювання, яка побудована на принципах та практиках, що діють у ЄС, що є важливим для спрощення доступу української продукції на європейський ринок за рахунок встановлення єдиних вимог до продукції та процедур її оцінки відповідності.

Законом України “Про технічні регламенти та оцінку відповідності” (далі – Закон про технічні регламенти) визначено, що технічний регламент – це нормативно-правовий акт, в якому визначено характеристики продукції або пов'язані з ними процеси та методи виробництва, включаючи відповідні процедурні положення, додержання яких є обов'язковим. Відповідність введеної в обіг, наданої на ринку або введеної в експлуатацію в Україні продукції вимогам усіх чинних технічних регламентів, які застосовуються до такої продукції, є обов’язковою.

01.01.2018 завершено перехід від застарілої системи обов'язкової сертифікації продукції в державній системі сертифікації “УкрСЕПРО” до системи оцінки відповідності згідно з технічними регламентами, що ідентичні європейським технічним регламентам.

На сьогодні в Україні прийнято 83 технічних регламенти, з яких 77 розроблено на основі актів законодавства ЄС, 60 технічних регламентів вже є обов’язковими до застосування.

Оцінка відповідності вимогам технічних регламентів здійснюється у випадках і шляхом застосування процедур оцінки відповідності, які визначені в таких технічних регламентах. Окремими технічними регламентами передбачено залучення до виконання певних процедур оцінки відповідності призначених органів з оцінки відповідності.

Інфраструктура призначених органів з оцінки відповідності продукції вимогам технічних регламентів складає 108 акредитованих органів, з яких 63 державної і 45 приватної форми власності.

Наразі Україною вживаються заходи для укладення з ЄС Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (Угода АССА), відповідно до якої українські результати випробувань та сертифікації продукції будуть визнаватись на європейському рівні. Це значно спростить доступ української продукції на міжнародні та європейські ринки за рахунок усунення необхідності проходження подвійних процедур сертифікації та випробувань в українських та європейських органах з оцінки відповідності.

Перелік чинних технічних регламентів (відповідно до Реєстру технічних регламентів, опублікованого на сайті Мінекономрозвитку):

  1. Про загальну безпечність нехарчової продукції.
  2. Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів.
  3. Технічний регламент з підтвердження відповідності паковання (пакувальних матеріалів) та відходів паковання.
  4. Технічний регламент будівельних виробів, будівель і споруд.
  5. Технічний регламент щодо пакувальних комплектів для зберігання та захоронення радіоактивних відходів.
  6. Технічний регламент морського обладнання.
  7. Технічний регламент закритих джерел іонізуючого випромінювання.
  8. Технічний регламент мийних засобів.
  9. Технічний регламент водогрійних котлів, що працюють на рідкому чи газоподібному паливі.
  10. Технічний регламент засобів індивідуального захисту.
  11. Технічний регламент максимально дозволеного споживання електроенергії холодильними приладами.
  12. Технічний регламент приладів, що працюють на газоподібному паливі.
  13. Технічний регламент пересувного обладнання, що працює під тиском.
  14. Технічний регламент щодо назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів.
  15. Технічний регламент канатних доріг для перевезення пасажирів.
  16. Технічний регламент знаків безпеки і захисту здоров'я працівників.
  17. Технічний регламент безпеки обладнання, що працює під тиском.
  18. Технічний регламент маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу.
  19. Технічний регламент піротехнічних виробів.
  20. Технічний регламент прогулянкових суден.
  21. Технічний регламент затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів.
  22. Технічний регламент щодо складових частин і характеристик колісних сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів.
  23. Порядок затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання.
  24. Технічний регламент безпеки машин.
  25. Технічний регламент безпеки інфраструктури залізничного транспорту.
  26. Технічний регламент безпечності іграшок.
  27. Технічний регламент щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив.
  28. Технічний регламент енергетичного маркування енергоспоживчих продуктів.
  29. Технічний регламент енергетичного маркування побутових електричних холодильників.
  30. Технічний регламент енергетичного маркування побутових пральних машин.
  31. Технічний регламент щодо медичних виробів.
  32. Технічний регламент щодо медичних виробів для діагностики in vitro.
  33. Технічний регламент щодо активних медичних виробів, які імплантують.
  34. Технічний регламент енергетичного маркування електричних ламп та світильників.
  35. Технічний регламент енергетичного маркування побутових посудомийних машин.
  36. Технічний регламент щодо пляшок, які використовуються як мірні ємності.
  37. Технічний регламент низьковольтного електричного обладнання.
  38. Технічний регламент з електромагнітної сумісності обладнання.
  39. Технічний регламент щодо деяких товарів, які фасують за масою та об’ємом у готову упаковку.
  40. Технічний регламент щодо неавтоматичних зважувальних приладів.
  41. Технічний регламент безпеки рухомого складу залізничного транспорту.
  42. Технічний регламент законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки (набрав чинності з 19.01.2020)
  43. Технічний регламент засобів вимірювальної техніки.
  44. Вимоги до продуктів з какао та шоколаду.
  45. Технічний регламент простих посудин високого тиску.
  46. Технічний регламент обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах.
  47. Технічний регламент обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні.
  48. Технічний регламент радіообладнання.
  49. Технічний регламент енергетичного маркування телевізорів.
  50. Технічний регламент енергетичного маркування кондиціонерів повітря.
  51. Технічний регламент енергетичного маркування побутових барабанних сушильних машин.
  52. Технічний регламент енергетичного маркування пилососів.
  53. Технічний регламент ліфтів і компонентів безпеки для ліфтів.
  54. Метрологічні вимоги до фасованих товарів.
  55. Вимоги до видів цукрів, призначених для споживання людиною (набирає чинності з 01.09.2022).
  56. Технічний регламент енергетичного маркування побутових духових шаф та кухонних витяжок.
  57. Правила виробництва коньяків України.
  58. Технічний регламент вибухових матеріалів промислового призначення.
  59. Технічний регламент щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів.
  60. Технічний регламент щодо обмеження викидів летких органічних сполук унаслідок використання органічних розчинників у лакофарбових матеріалах для будівель та ремонту колісних транспортних засобів.
  61. Технічний регламент щодо вимог до екодизайну для споживання електроенергії зовнішніми джерелами живлення в режимі без навантаження та їх середнього коефіцієнта корисної дії в активному режимі.
  62. Технічний регламент щодо вимог до екодизайну вентиляторів з двигуном з номінальною електричною потужністю від 125 Вт до 500 кВт.
  63. Технічний регламент щодо вимог до екодизайну для малих, середніх та великих силових трансформаторів.
  64. Технічний регламент щодо вимог до екодизайну безсальникових автономних циркуляційних насосів та безсальникових циркуляційних насосів, інтегрованих у пристрої.
  65. Технічний регламент щодо вимог до екодизайну водяних насосів.
  66. Технічний регламент щодо вимог до екодизайну пилососів.
  67. Технічний регламент щодо вимог до екодизайну для простих приймачів цифрового телебачення.
  68. Технічний регламент щодо вимог до екодизайну для ламп спрямованого випромінення, світлодіодних ламп і пов'язаного з ними обладнання.
  69. Розділ 2 Інструкції про здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів.
  70. Технічний регламент щодо вимог до екодизайну для побутових барабанних сушильних машин (набрав чинності з 02.01.2020).
  71. Технічний регламент енергетичного маркування водонагрівачів, баків-акумуляторів та комплектів з водонагрівача і сонячного обладнання (набрав чинності з 16.01.2020).
  72. Технічний регламент щодо вимог до екодизайну для кондиціонерів повітря та вентиляторів, призначених для особистого комфорту (набрав чинності з 21.02.2020).
  73. Технічний регламент щодо вимог до екодизайну для споживання електроенергії електричним і електронним побутовим та офісним обладнанням у режимі .
  74. Технічний регламент щодо вимог до екодизайну для компʾютерів та компʾютерних серверів (набрав чинності з 21.02.2020).
  75. Технічний регламент щодо вимог до екодизайну для побутових пральних машин (набрав чинності з 21.02.2020).
  76. Технічний регламент щодо вимог до екодизайну для побутових ламп неспрямованого випромінення (набрав чинності з 21.02.2020).
  77. Технічний регламент щодо вимог до екодизайну для побутових посудомийних машин (набрав чинності з 21.02.2020).
  78. Технічний регламент щодо вимог до екодизайну для телевізорів (набрав чинності з 21.02.2020).
  79. Технічний регламент щодо вимог до екодизайну для водонагрівачів та баків-акумуляторів (набрав чинності з 21.02.2020).
  80. Технічний регламент щодо вимог до екодизайну для люмінесцентних ламп без інтегрованого баласту, газорозрядних ламп високої інтенсивності, а також баластів та світильників, прзначених для роботи з такими лампами (набрав чинності з 21.02.2020).
  81. Технічний регламент щодо вимог до екодизайну для побутових духових шаф, варильних поверхонь та кухонних витяжок (набрав чинності з 21.02.2020).
  82. Вимоги до меду (набрав чинності з 06.02.2020).

FAQ

Як дізнатися про умови доступу на ринок іншої країни?

Перелік умов доступу на ринки країн світу містить ресурс Market Access Map.

Детальний гайд щодо користування ресурсом і пошуку інформації - за посиланням.

Як дізнатися про вимоги до своєї продукції на ринку ЄС?

Вимоги до продукції в ЄС викладені у відповідному законодавстві ЄС - директивах і регламентах, що регулюють виробництво і розміщення на ринку певних категорій продукцї. Для пошуку вимог до конкрентної категорії продукції рекомендуємо використовувати наступні ресурси:

Trade Helpdesk (англ. мовою).

Хелпдеск для експортерів (укр. мовою).

Як дізнатися про вимоги до своєї продукції на ринку інших краї світу (не ЄС)?

Перелік вимог до продукції на ринках країн світу містить ресурс Market Access Map.

Детальний гайд щодо користування ресурсом і пошуку інформації - за посиланням.

Як обрати перспективний ринок для експорту своєї продукції?

На початковому етапі потрібно визначити, які товари ви плануєте експортувати і хто є ваші клієнти (фізичні особи, компанії, посередники, державні інституції і т.п.). Далі варто скласти попередній перелік країн, які є цікавими для експорту.

На наступному етапі необхідно оцінити потенціал і привабливість кожної з попередньо обраних країн, опираючись на результати досліджень і аналітики. Доцільно проводити оцінку за такими критеріями, як: розмір і потенціал ринку, потреби споживачів і споживацькі тренди, ціни і конкуренти, бар'єри і умови виходу на ринок, логістика і потреба у додаткових витратах тощо.

Детальний гайд щодо вибору ринку для експорту за посиланням.

Детальний перелік корисних онлайн-ресурсів за посиланням.

Також ви можете використовувати аналітичні огляди країн і секторів за посиланням та секторів.

Як оцінити готовність компанії та продукту до експорту?

Експерти Офісу розробили зручний онлайн-інструмент за допомогою якого ви можете оцінити готовність вашої компанії до виходу на міжнародні ринки.

Усе що вам потрібно зробити для цього - пройти тест на готовність до експорту у вашому особистому кабінеті. Результати тесту допоможуть визначити, яких компетенції вам бракує, та отримати поради, як компенсувати відсутність необхідних знань та навичок, отримавши автоматичні рекомендації.

Як дізнатися вимоги до продукту на ринку Канади?

З оглядом вимог для експорту на ринок Канади можна дізнатися на веб-порталі Офісу у рубриці «Огляд вимог до експорту» за посиланням.

Корисні посилання

Market Access Map

Інформація про тарифні і нетарифні обмеження

Дія.Бізнес

Національна онлайн-платформа для підприємців

Trade Helpdesk

Хелпдеск для експортерів до ЄС

Хелпдеск до ЄС

Онлайн-інструмент, розроблений Офісом з просування експорту

Хелпдеск до Канади

Онлайн-інструмент, розроблений проектом CUTIS

Продовжуючи відвідування веб-сайту, Ви надаєте згоду на використання cookies та погоджуєтесь з Політикою конфіденційності