Портал працює у тестовому режимі. Приймаємо зауваження або пропозиції

Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою

Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою (укладена 11.07.2016, набула чинності 01.08.2017).

Переглянути текст Угоди

Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою

Огляд вимог до експорту

Тарифи та тарифні квоти

Канада й Україна підписали угоду про вільну торгівлю 11 липня 2016 року. Після проходження внутрішніх процедур ратифікації CUFTA набрала чинності 1 серпня 2017 року. Сама Угода складається з 19 глав, 21 пов‘язаних з ними додатків, а також тарифних графіків України та Канади. Наразі CUFTA охоплює лише торгівлю товарами. Однак, відповідно до статті 19.2 Канада й Україна беруть на себе зобов‘язання переглянути Угоду протягом двох років з метою розширення сфери її дії, включаючи, зокрема, положення про транскордонну торгівлю послугами, фінансові послуги, інвестиції, телекомунікації тощо. Тим часом, Угода між Урядом України та Урядом Канади про сприяння та захист інвестицій (1994 р.) залишається в силі.

CUFTA передбачає скасування ввізних мит на імпорт 98% українських промислових та сільськогосподарських товарів. Виняток становлять легкові автомобілі (щодо них встановлений перехідний період в 7 років, за яким ввізні мита поступово буде знижено до 0%) та 108 тарифних ліній сільськогосподарських продуктів (птиця, молочні продукти, яйця і яєчні продукти, сири тощо) – їх можна буде експортувати без мит в рамках глобальних тарифних квот Канади (Tariff Rate Quotas, TRQ).

Не варто також турбуватися, що канадські товари вмить переповнять український ринок. Не зважаючи на двосторонній характер зобов’язань у рамках Угоди, Україні вдалося в ході переговорів вибороти асиметричну порівняно з Канадою лібералізацію доступу до свого ринку. Як наслідок, з 01.08.2017 року скасовано ввізні мита приблизно на 80% канадського імпорту. Для решти сільськогосподарських і промислових товарів з Канади Україна відкриватиме свій ринок поступово, з перехідним періодом у 3 (три), 5 (п’ять) та 7 (сім) років.

Також Україна зберігає тарифні квоти (TRQ) на заморожену свинину, деякі види відходів свинини та сало. Цукор із режиму вільної торгівлі виключено. На деякі продукти з м’яса птиці ввізне мито зменшиться лише на 20% впродовж семи років. Такий асиметричний характер CUFTA допоможе національним виробникам адаптуватися до нового конкурентного середовища.

Тарифи та тарифні квоти Канади

Ввізне мито при імпорті в Канаду

Загальна інформація про розмір ввізного мита міститься у Митному тарифі Канади Сanada Customs Tariff. Розмір застосовуваного до товару тарифу залежить від країни походження товару.

Тарифи та тарифні квоти Канади

Безмитне ввезення в рамках CUFTA

У рамках CUFTA Канада скасувала мито майже на всі українські товари (98%), за винятком деяких автомобілів, ввізне мито на які буде скасоване упродовж 8 років (перехідний період «7»). При цьому в Тарифному графіку Канади зазначені наступні перехідні періоди: (1) «7», що означає поступову лібералізацію мита, та (2) «Е», що означає виключення з-під дії CUFTA.

Нижче у таблиці в якості прикладу зазначено всюдиходи, ввізне мито на які поступово буде скасовано. У даному прикладі відлік починається з 01.08.2017 та ставки ввізного мита у розмірі 6,1%, і показано, як упродовж восьми років ставка зменшуватиметься. В результаті такого зменшення у 2024 та надалі ввізне мито дорівнюватиме нулю.

Рік Етап Зменшення ставки ввізного мита Ставка ввізного мита
01.08.2017 – 31.12.2017 1 0,007625 5,3%
2018 2 0,007625 4,5%
2019 3 0,007625 3,8%
2020 4 0,007625 3%
2021 5 0,007625 2,2%
2022 6 0,007625 1,5%
2023 7 0,007625 0,7%
2024 8 0,007625 0%

Товари з перехідною категорією «Е» у тарифних графіках обох країн виключені з-під дії угоди. Це означає, що на зазначені товари режим вільної торгівлі не поширюється і ставка ввізного мита і надалі застосовуватиметься у режимі найбільшого сприяння (відповідні ставки ввізних мит можна знайти у Митному тарифі Канади). Проте серед таких товарів ви побачите багато товарів, які підпадають під глобальні тарифні квоти Канади. При імпорті таких товарів ввізне мито не стягують, якщо ці товари транспортують в рамках встановленої тарифної квоти. При ввезенні товарів поза встановленої тарифної квоти мито стягують в режимі найбільшого сприяння (Агентство прикордонної служби Канади, Меморандум D10-18-1 «Тарифні квоти»).

У Канаді за розподіл тарифних квот та надання дозволів на ввезення сільськогосподарських товарів відповідає Міністерство міжнародних справ Канади (Global Affairs Canada, GAC). З сільськогосподарських товарів, до яких застосовують тарифні квоти, складено Перелік контрольованого імпорту (Import Control List]. Нижче у таблиці подано ілюстративний перелік тих категорій сільськогосподарських товарів, які імпортуються в Канаду в межах глобальних тарифних квот:

Опис товару Розмір тарифної квоти
Вершки 394 тонн
Сироватка суха 3 198 тонн
Масло 3 274 тонн
Пшениця 226 883 тонн
Ячмінь 399 000 тонн
Вироби з пшениці 123 557 тонн
Вироби з ячменю 19 131 тонн
Яйця інкубаторські для бройлерів Еквівалент 7 949 000 десятків яєць
Кури (живі), м'ясо та вироби з них 39 843,7 тонн
Індики (живі), м'ясо та вироби з них 5 588 тонн
Яловичина та телятина 76 409 тонн
Молоко питне 64 500 тонн
Молоко згущене/вершки згущені 11.7 тонн
Йогурт 332 тонн
Маслянка суха 908 тонн
Інші товари з вмістом молока 4 345 тонн
Сири 20 411,886 тонн
Інші молочні вироби 70 тонн
Морозиво 484 тонн
Яйця та товари з них Еквівалент 21 370 000 дюжин (десятків)
Маргарин 7 558 тонн
Речовини з вмістом молочного білку 10 000 тонн

Увага!

Експортерам слід завжди перевіряти інформацію на сайті Міністерства міжнародних справ Канади, оскільки квоти можуть змінюватись.

Key Dates & Access Quantities 2020 - 2021 Tariff Rate Quotas (TRQs) – Supply-Managed Goods.

NB! Зверніть увагу, що для пшениці, ячменю та виробів з них (Група 10) ставка ввізного мита в межах тарифної квоти та після вичерпання становить «0». Витяг із Митного тарифу Канади наведений нижче.

Генералізована система преференцій (GPT)

Звертаючись до Митного тарифу Канади, ви бачите на сторінці дві колонки (таблиця справа): «Режим найбільшого сприяння» (MFN) та «Система генералізованих преференцій» (GPT).

Це означає, що до товарів, які імпортуються в Канаду з України, може також застосовуватися режим генералізованих преференцій (GPT). Імпортер може подати заяву на застосування до його товарів режиму генералізованих преференцій, якщо товари відповідають вимогам правил походження товарів, та ввозити їх за ставкою, меншою, ніж у режимі найбільшого сприяння.

Якщо товар відповідає вимогам, за яких може застосовуватися режим генералізованих преференцій, експортер заповнює сертифікат про походження форми А (Certificate of Origin – Form A) або замість форми А заповнює «Заяву-декларацію про походження» (Statement of Origin). Уряди іноземних країн можуть вимагати від експортерів надання експортної документації, засвідченої у країні експортера, проте уряд Канади не вимагає підписання форми А уповноваженим органом країни експортера.

Правила визначення походження

Відповідно до Угоди, лише ті товари, що походять з України, можуть мати преференційний доступ до канадського ринку (і навпаки). Якщо компанія не впевнена, що товар відповідає критерію походження з України, вона можете подати заяву на отримання попереднього рішення стосовно визначення походження. Більш детально про це йтиметься далі.

Для одержання преференційного доступу на ринок Канади в рамках CUFTA необхідно, щоб товар мав українське походження, тобто відповідав правилам походження.

Правила походження – це правила, що визначають країну, в якій товар був повністю отриманий (вироблений) або підданий достатній переробці (обробці) відповідно до критеріїв походження, та інших вимог щодо походження, визначеним у Главі 3 Угоди «[Правила та процедури визначення походження](https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/en/124_052-16#Text "Правила та процедури визначення походження"»).

Інакше кажучи, правила походження необхідні для того, щоб «відфільтрувати» товари на канадському кордоні та визначити, яким товарам надати преференційний режим ввезення у зв'язку з існуванням угоди про вільну торгівлю (на кшталт CUFTA), а яким товарам дозволити ввезення на загальних умовах, тобто із застосуванням ввізного мита в режимі найбільшого сприяння.

Отже, головна функція основних правил визначення походження товарів полягає у визначенні "економічної національності" товару (Там же). Відповідно до CUFTA, товар вважають таким, що походить з України, у трьох випадках, а саме: (a) Повністю одержаний в Україні (стаття 3.4. CUFTA); або (b) Вироблений виключно з матеріалів, що походять з відповідної Сторони [Україна, Канада], у тому числі товарів зазначених у статті 3.5.2. CUFTA [достатня обробка/переробка]; або (с) Підданий достатній обробці/переробці у розумінні статті 3.5. CUFTA (CUFTA, Стаття 3.2). Якщо товар відповідає одній з цих умов, він матиме право на ввезення в Канаду на преференційних умовах. Розглянемо всі три варіанти в деталях.

(a) Товар повністю вироблений в Україні Товар безперечно може користуватися преференційним режимом в рамках CUFTA, якщо він "повністю вироблений" в Україні і не містить іноземних матеріалів або частин (складових), що походять з інших країн (CUFTA, Стаття 3.4). Товари вважатимуться "повністю виробленими" в Україні, якщо вони видобуті, вирощені або зібрані в Україні, як, наприклад, корисні копалини (карбонат калію (поташ), руди, газ тощо), овочі (наприклад, пшениця, вирощена в Україні), живі тварини (наприклад, велика рогата худоба або м'ясна худоба, народжена та вирощена в Україні тощо) та продукція, одержана від живих тварин або забитих тварин, народжених і вирощених на території України, а також риба, морські рослини та організми, видобуті в Україні, промислові відходи, зібрані на території України.

(б) Товар, вироблений виключно з матеріалів, що походять з України (CUFTA, Стаття 3.2(b).

До товарів буде застосовано преференційний режим в рамках CUFTA і у випадку, якщо їх було повністю виготовлено в Україні виключно з матеріалів, які вважають такими, що походять з України, оскільки вони відповідають специфічним правилам походження товарів, таким як зміна коду в рамках групи, товарної позиції, підпозиції, категорії або підкатегорії, або з однієї групи, товарної позиції, підпозиції, категорії або підкатегорії на іншу (Ці вимоги викладені у Додатку 3-А до Угоди про вільну торгівлю ("Специфічні правила визначення походження товарів") і стосуються також матеріалів неукраїнського походження, що використовуються у виробництві товару, який експортується).

(в) Товар, який піддано достатній переробці в Україні

Якщо ж товар містить імпортні компоненти, варто перевірити, чи відповідає товар критеріям достатньої переробки, щоб переконатися, чи поширюються на нього преференції, які надає CUFTA. Якщо не вдаватися в деталі, це означає корінну зміну форми, вигляду та характеру товару, внаслідок чого його вартість істотно збільшилася порівняно з вартістю, яку товар мав при ввезенні в Україну. Якщо ж брати до уваги всі деталі, то під "остатньою переробкою" мається на увазі наступне:

  1. Вимога зміни тарифної класифікації Якщо у правилі про визначення походження є вимога зміни тарифної класифікації, це означає, що, наприклад, до переробки матеріали неукраїнського походження класифікували за однією, а після завершення переробки в України – за іншою товарною позицією. Специфічні правила визначення походження товарів чітко регламентують, як повинна бути змінена тарифна класифікація, щоб товар вважали таким, що походить з України.

Увага! Тканини та одяг: особливий випадок! За правилом, що стосується одягу та текстильних виробів, у прикладі нижче можемо знайти пояснення вимоги щодо зміни тарифної класифікації одягу з Груп 61 та 62 (Група 61 - Одяг та додаткові речі до одягу, трикотажні; Група 62 - Одяг та додаткові речі до одягу, текстильні, крім трикотажних).

У Примітці до Групи 61 та 62 зазначено, "що компонент, який визначає тарифну класифікацію товару, повинен відповідати вимогам щодо зміни тарифної класифікації, викладеним у правилі для цього товару". Як ви пам'ятаєте з Правила 3(б), компонентом, який визначає тарифну класифікацію, є компонент, що надає особливого характеру товару. Згаданий приклад демонструє, як компонент, що є визначальним для тарифної класифікації, використовується відповідно до правил визначення походження для визначення походження жіночих сорочок з тканини, до складу якої входять різні матеріали.

Приклад Компанія «А» виробляє жіночі сорочки з передом та спинкою із трикотажу, і рукавами - з тканини. Склад сорочки: трикотажні перед та спинка складаються з бавовняної тканини (60%) (товарна позиція 52.08), вовняної тканини (35%) та віскозної тканини (5%). Рукави виготовлені з китайської тканини.

Додаток 3-A: Специфічні правила визначення походження товарів Примітка: Для цілей визначення походження товару Груп 61 та 62, правило, яке стосується цього товару, застосовують лише до компоненту, що визначає тарифну класифікацію товару, і такий компонент повинен задовольняти вимоги щодо зміни тарифної класифікації, викладених у правилі для цього товару. Для товарних позицій 61.01 – 61.17 зазначено: Зміна з будь-якої іншої групи, за умови, що продукція закроєна (або є трикотажем, виготовленим за формою) і зшита або іншим чином зібрана на території однієї або обох Сторін; або Зміна на "трикотаж, виготовлений за формою, що не потребує зшивання або іншої збірки" з будь-якої іншої групи. Оскільки трикотажну бавовняну тканину, з якої виготовлені перед та спинка, класифікують у Групі 52 (товарна позиція 52.08), і трикотажна бавовняна тканина надає виробу особливого характеру (відповідно до Правила 3(б)), жіночі сорочки, які класифікують у підпозиції 6106.10, вважають такими, що мають українське походження (зміна з тарифної Групи 52 на тарифну Групу 61).

2) Співвідношення вартості іноземних матеріалів та вартості транзакції При визначенні співвідношення іноземних матеріалів до вартості транзакції, вартість матеріалів іноземного (неукраїнського) походження обчислюють у відсотковому співвідношенні до вартості транзакції. При цьому вартість транзакції – це сукупна ціна, сплачена за товар, з певним коригуванням на упаковку та інші складові (Угода про митну оцінку – одна з угод Світової організації торгівлі (СОТ). Вона визначає основні принципи оцінки товарів для митних цілей. Детальніша інформація доступна на веб-сайті СОТ за посиланням https://www.wto.org/english/tratop_e/cusval_e/cusval_e.html).
Суть цього методу полягає у тому, що вартість матеріалів іншого походження (CUFTA, Стаття 3.1) можна обчислювати як відсоток від ціни за накладною; зазвичай це ціна, що фактично сплачена чи може бути сплачена виробнику товару за місцем здійснення останньої операції з переробки. Вона повинна також включати вартість усіх матеріалів.

3) Співвідношення вартості іноземних матеріалів та ціни товару на умовах франко-завод Ціна товару на умовах франко-завод означає обчислення вартості виробництва товару за місцем, в якому було здійснено останню операцію з переробки товару; до неї входить вартість усіх матеріалів, використаних у виробництві товару, який буде експортовано (*В CUFTA зазначено, що у випадку, коли внутрішні податки або обов'язкові платежі включені у вартість товару, при обчисленні вартості транзакції або ціни франко-завод їх не потрібно враховувати). *Ціну франко-завод обчислюють як сукупну вартість:

  • матеріалів українського та іншого походження;
  • накладних витрат компанії-виробника;
  • вартості праці;
  • інших витрат, здійснених у процесі виробництва (наприклад, мито та податки, сплачені за ввезенні матеріали і не відшкодовані при вивезенні товару);
  • обґрунтованої суми прибутку.

**Одержання попередніх рішень щодо походження товарів ** З огляду на складність визначення походження, імпортерам, експортерам або виробникам дозволено звертатися до Агентства прикордонної служби Канади (CBSA) із запитами про винесення попередніх рішень про те, як буде застосовано вимоги CUFTA при ввезенні товарів до Канади. Дозволяється винесення попередніх рішень з широкого кола питань, що стосуються CUFTA, зокрема:

  • чи можна застосовувати до товарів, що будуть експортовані в Канаду, преференційний режим у рамках CUFTA;
  • як можна застосовувати правила визначення походження товарів при імпорті в Канаду; та
  • чи відповідатиме запропоноване маркування товару вимогам позначення країни походження тощо.-

Попереднє рішення щодо походження вашого товару гарантуватиме, що його буде визнано таким, що походить з України, та дозволено ввозити в Канаду в рамках УВТ.

Обов'язково слід враховувати, що за винесенням попереднього рішення можна звертатися тільки з приводу майбутніх поставок товару до Канади. Заява про винесення попереднього рішення має бути надана не менше, ніж за 120 днів до ввезення товару. Крім того, існують певні обмеження щодо кількості товарів, стосовно яких подається заява: зазвичай Агентство прикордонної служби Канади (CBSA)прийматиме водночас заяви не більше ніж щодо п'яти окремих товарів одного виробника.

Заява про винесення попереднього рішення повинна бути (1) англійською або французькою мовою (2) за підписом заявника або уповноваженої ним особи та (3) має містити позначку "Увага: Заява про винесення попереднього рішення"; заяву подають або направляють рекомендованим листом в офіс Агентства прикордонної служби Канади (CBSA) за місцем запланованого ввезення.

Попереднє рішення має бути винесене упродовж 150 днів після одержання всієї необхідної інформації (CUFTA, Стаття 3.30(3)(с). Слід враховувати, що Агентство прикордонної служби Канади (CBSA) може вимагати від заявника надання додаткової інформації (зазвичай упродовж 30 днів). У разі незгоди з винесеним попереднім рішенням, заявник має право вимагати його перегляду.

Попереднє рішення про походження товару виконує подвійну функцію: (1) його складають на основі звернення від певного заявника, але при цьому (2) на нього може послатися будь-який інший імпортер, якщо його товар є у списку товарів, зазначених у даному рішенні (проте у такому випадку Агентство прикордонної служби Канади (CBSA) не пов'язане попереднім рішенням, винесеним на вимогу іншого заявника - Слід мати на увазі, що імпортер, який покладається на попереднє рішення, відповідає за докази того, що про товари, які він імпортує, вже йшлося у відповідному попередньому рішенні, виданому раніше за заявою іншого заявника).

Декларація про походження Канада та Україна домовилися приймати "Декларацію про походження" в якості доказу походження товарів та підстави імпорту в рамках CUFTA.
Імпортер, який бажає імпортувати свій товар у рамках CUFTA, повинен надати відповідну декларацію про походження у формі письмової декларації про походження (CUFTA, Стаття 3.15). Декларацію готують англійською, французькою або українською мовою. Проте, якщо митний орган вимагає надати переклад декларації, відповідальність за його надання несе імпортер. Якщо декларацію підготовано лише українською мовою, митний орган Канади вимагатиме надання її перекладу на французьку мову для товарів, імпортованих до провінції Квебек, і на англійську мову щодо товарів, імпортованих у решту провінцій та територій Канади.

Декларація про походження повинна містити таку інформацію:

  • чи вона стосується однієї партії товару; чи кількох партій аналогічних товарів (за один рік);
  • опис у товарно-транспортній накладній товару, який відповідає правилам визначення походження CUFTA та відповідній товарній підпозиції (на рівні 6 знаків);
  • найменування експортера;
  • дата та місце оформлення;
  • підпис особи, яка володіє інформацією про походження експортованого товару.

Зазвичай декларацію про походження оформлюють та підписують тоді, коли товар залишає країну експортера. Крім того, в CUFTA зазначено, що експортер має два роки з дати ввезення товару для надання оригіналу декларації. Декларація про походження може бути оформлена та підписана експортером товарів українського походження. Якщо експортер не є виробником товарів, він може заповнити декларацію на підставі письмової довідки виробника або постачальника.

*Декларація про походження:

  • Виключає необхідність одержання від митного органу сертифікатів про походження товарів.
  • Проставляється на інвойсі або іншому комерційному документі.
  • Скорочує витрати та час експортера та максимально збільшує переваги CUFTA*.

Детальна інформація про правила визначення походження міститься у посібнику.

Доступ до публічних закупівель

Угода надає можливість українським підприємствам брати участь у процедурах публічних закупівель, які проводить федеральний уряд Канади, на однакових умовах із канадськими компаніями. Обсяг таких закупівель становить орієнтовно 15 млрд канадських доларів та передбачає укладання від 350 до 400 тисяч угод щороку. CUFTA визначає перелік організацій (центральні та інші органи влади), які зобов’язані забезпечити українським компаніям справедливі й недискримінаційні умови участі разом із канадськими компаніями в процесі закупівель, обсяги яких перевищують встановлені граничні значення. Зауважте, що три чверті всіх контрактів у сфері державних закупівель уряд Канади укладає із підприємствами малого та середнього бізнесу.

Граничні значення Центральні органи влади Інші організації
Товари та послуги 130 000 СПЗ 355 000 СПЗ
Будівельні послуги 5 000 000 СПЗ 5 000 000 СПЗ

*СПЗ означає - спеціальні права запозичення

У Канаді федеральний уряд є, фактично, одним з найбільших покупців товарів та послуг, оскільки закуповує їх щороку приблизно на 16,5 млрд канадських доларів. Агенція публічних робіт та державних послуг Канади (Public Services and Procurement Canada, PSPC) відіграє при цьому ключову роль, допомагаючи федеральним міністерствам та агенціям визначити їхні потреби та обсяги робіт при закупівлях і отримати те, що потрібно, за найкращу можливу ціну. Агенція публічних робіт та державних послуг Канади (PSPC) купує більше 15 000 видів товарів та послуг у компаній приватного сектору. Канадський уряд має власний перелік правил та вимог до контрактів на закупівлі, які опубліковано на сайті Міністерства юстиції Канади (Department of Justice Canada).

Для того, щоб побачити список чинних оголошених тендерів, вам потрібно зайти на веб-сайт: https://buyandsell.gc.ca/procurement-data/tenders. Доступ вільний і не потребує жодної реєстрації.

Для того, щоб узяти участь у тендері, необхідно зареєструватися в Інформаційній системі реєстрації постачальників (SRI). Зареєструвавшись у системі, компанія-експортер отримає обліковий номер, який буде ідентифікувати компанію у закупівельних та платіжних системах Канади, - так званий тендерний/ закупівельний бізнес-номер компанії (Procurement Business Number, PBN), що є обов’язковою умовою участі у публічних закупівлях.

Зверніть увагу, що перед тим, як зареєструватися в SRI, компанія повинна отримати бізнес-номер (Business Number, BN). Нерезиденти можуть отримати бізнес-номер компанії, заповнивши форму RC1 - Заявку на отримання бізнес-номера, і відправивши її факсом або поштою до відповідного офісу обслуговування платників податків-нерезидентів (для України - це Офіс послуг з оподаткування провінції Нова Шотландія.

Слід зауважити, що попри те, що офіс, який обслуговує заявки з України, розташовано в Галіфаксі, Нова Шотландія, він також відповідає за заявки по всій Канаді.

Насамкінець, зверніть увагу на те, що тендерні заявки щодо деяких послуг та будівельних робіт не публікують на веб-сайті "Тендери". Інформацію про них можна знайти в таких онлайн базах даних як ProServices та SELECT. На ресурсах ProServices та SELECT можна зареєструватися лише після попередньої реєстрації в інформаційній системі SRI, згаданій вище.

Вимоги до харчової та нехарчової продукції

Товари Урядова інституція Веб-адреса, телефон
Деякі товари, які не дозволено пересилати поштою, а саме: парфуми, вироби, що швидко псуються, легкозаймисті рідини, точні копії боєприпасів або інертні боєприпаси Національна поштова компанія Канади (Canada Post) www.canadapost.ca 1-866-607-6301
Продукти харчування, рослини, тварини (наземні та морські) та пов'язані з ними товари; Маркування продуктів харчування та відкликання харчової продукції; Дерев'яна тара; Міжнародні відходи та використана техніка/обладнання Агентство з контролю за продуктами харчування Канади (Canadian Food Inspection Agency) www.inspection.gc.ca 1-800-442-2342
Маркування одягу; Маркування цінних металів; Упаковка та маркування нехарчових товарів Бюро Канади з питань конкуренції (Competition Bureau) www.competitionbureau.gc.ca 1-800-348-5358
Рослини та тварини, що зникають або перебувають під загрозою зникнення; Небезпечні відходи та небезпечні вторинні ресурси; Речовини, що руйнують озоновий шар, та товари, що їх містять; Торгівля дикими тваринами та рослинами Міністерство захисту довкілля та з питань зміни клімату Канади (Environment and Climate Change Canada) www.ec.gc.ca, 1-800-668-6767
Сільськогосподарські товари, вогнепальна зброя, товари, щодо яких встановлено ембарго, сталь, текстиль та одяг Міністерство міжнародних справ Канади (Global Affairs Canada) www.international.gc.ca, 343-203-6820
Споживчі товари, ліки, продукти харчування, медичне обладнання, товари медичного призначення, пестициди, лікарські препарати, радіаційне обладнання, токсичні речовини, вітаміни Міністерство охорони здоров'я Канади (Health Canada) www.hc-sc.gc.ca, 1-866-225-0709
Радіозв'язок; Телекомунікаційне обладнання Міністерство інновацій, науки та економічного розвитку Канади (Innovation, Science and Economic Development Canada) www.ic.gc.ca, 1-800-328-6189
Бутан, етан, електроенергія, газ, нафта, пропан Національне енергетичне управління (National Energy Board) www.neb.gc.ca, 1-800-899-1265
Перевезення небезпечних вантажів; Транспортні засоби та шини Міністерство транспорту Канади (Transport Canada) www.tc.gc.ca, 1-866-995-9737
Контрольовані товари, що споживають енергію Міністерство природних ресурсів Канади (Natural Resources Canada) www.nrcan.gc.ca, 343-292-6096

Для сільськогосподарських/харчових товарів легше знайти точний перелік застосовуваних нормативно-правових актів. На веб-сайті Агентства з контролю за продуктами харчування Канади (CFIA) є посилання на Автоматизовану систему довідок стосовно імпорту (Automated Import Reference System, AIRS) , у якій можна отримати вчасну і точну інформацію про вимоги до імпортованих товарів. Робота системи побудована у форматі "питання-відповідь", за допомогою яких користувачі надають інформацію про коди товарів, призначення кінцевого користування та інші численні уточнення, що дають змогу системі згенерувати якомога точніший перелік регуляторних вимог.

Слід пам'ятати, що для окремих товарів, наприклад для товарів рослинного походження, необхідно отримати фітосанітарний сертифікат для підтвердження того, що рослини або продукти рослинного походження, на які видано сертифікат, пройшли перевірку у встановленому порядку та вважаються такими, що не містять шкідників. Це офіційний документ, який видає Державна служба України з питань безпечності продуктів харчування та захисту споживачів (Для офіційного зв'язку з Державною службою України з питань безпечності продуктів харчування та захисту споживачів) для надання Агентству з контролю за продуктами харчування Канади (CFIA). У свою чергу, продукція тваринництва має супроводжуватися ветеринарним сертифікатом.

У випадку додаткових питань з приводу вимог Агентства з контролю за продуктами харчування Канади (CFIA), експортери можуть звернутися до спеціалізованої структури – Національного центру обслуговування операцій з імпорту (National Import Service Centre) , який діє як «єдине вікно» для вирішення питань, пов'язаних з імпортом товарів. Канадські імпортери та українські експортери можуть зателефонувати за номерами, вказаними на веб-сайті. Додаткову інформацію про ввезення сільськогосподарських товарів до Канади можна також отримати на веб-сайті Агентства прикордонної служби Канади (Меморандум 10-18-4, Імпорт окремих сільськогосподарських товарів та Перелік контрольованого імпорту (Importation of Certain Agricultural Products and the Import Control List (ICL).

Серед інших нормативних приписів та роз’яснень, з якими треба обов’язково ознайомитись, наступні:

  1. Канадські стандарти для різних хімічних забруднень у продуктах харчування, що визначають максимальні рівні таких забруднень (Health Canada's Maximum Levels for Chemical Contaminants in Foods).

  2. Максимальні обмеження щодо залишків пестицидів відповідно до Закону про контроль за наявністю шкідників у продуктах (Pest Control Products Act, PCPA), (Maximum Residue Limits for Pesticides).

  3. Стандарти та рекомендації щодо мікробіологічної безпеки харчових продуктів (Official Methods for the Microbiological Analysis of Foods).

  4. Стандарти щодо вмісту меламіну (Melamine).

  5. Політика щодо Listeria monocytogenes у готових до вживання продуктах (Policy on Listeria monocytogenes in Ready-to-Eat Foods).

  6. Керівництво щодо безпеки харчових продуктів (Guide to Food Safety).

  7. Рекомендації щодо чистоти продуктів харчування (Guidelines for the General Cleanliness of Food).

  8. Перелік дозволених харчових додатків (List of Permitted Food Additives).

  9. Перелік забруднюючих речовин та інших фальсифікуючих речовин у продуктах харчування (List of Contaminants and other Adulterating Substances in Foods).

  10. Алергени у харчових продуктах (Priority Allergens).

  11. Контрольний список алергенів для постачальників і виробників продуктів харчування (A Tool for Managing Allergen Risks in Food Products).

  12. Положення щодо вітамінізації (Fortification).

  13. Меморандум канадської митниці (CBSA) D19-1-1 щодо імпорту продуктів харчування та товарів рослинного і тваринного походження (Food, Plants, Animals and Related Products).

Етикетка на продуктах харчування у Канаді має містити наступну обов’язкову інформацію:

  • загальна назва (Common Name);
  • вага нетто (Net Quantity);
  • найменування та основна адреса виробника (Name and Principal Place of Business);
  • термін придатності та інструкції щодо зберігання товару (Durable life date, storage instructions);
  • список інгредієнтів (List of Ingredients);
  • харчова цінність (Nutrition Facts Table, NFT). Всю обов’язкову інформацію слід чітко зазначити на товарі, щоб покупець міг легко із нею ознайомитись за звичайних умов купівлі та використання товару. Також уся інформація має бути наведена двома мовами: англійською та французькою (проте найменування та основна адреса виробника можуть зазначатись однією мовою). При цьому маркування обома мовами повинне відповідати вимогам щодо мінімального розміру шрифту (1,6 мм), втім, необов’язково бути рівнозначним. Українським експортерам варто пам’ятати, що провінція Квебек має додаткові вимоги щодо використання французької мови.

Загальна назва (Common Name)

Загальна назва товару — це назва, передбачена для товарів, на які поширюються стандарти. Нагадаємо, що частина B розділу 4 Положення про продукти харчування та лікарські засоби містить стандартизовані вимоги до деяких шоколадних виробів. В цілому ж кондитерські вироби є нестандартизованими товарами. Якщо товар не стандартизований, то для нього загальна назва — це назва, за якою він відомий споживачу. Загальна назва зазначається на основній видимій стороні упаковки товару (Principle Display Panel). При цьому мінімальна висота шрифту становить 1,6 мм (орієнтуючись на малу літеру «о» у словах; наприклад, у слові chocolate літера «о» має бути мінімум 1,6 мм і стандартом для інших літер у слові). Загальна назва пишеться двома мовами: англійською та французькою.

Вага нетто (Net Quantity)

На упакованій продукції, призначеній для споживачів, інформація про нетто вагу має бути зазначена англійською та французькою мовами. При цьому мінімальна висота шрифту становить 1,6 мм (орієнтуючись на малу літеру «о» у словах). Вага нетто вказується наступним чином:

  • за об’ємом для рідин: у мілілітрах (для рідин об’ємом більше 1 тис. мм — у літрах);
  • за вагою для твердих речовин: у грамах (для речовин вагою понад 1 тис. грам — у кілограмах);
  • за кількістю для товарів, що реалізуються поштучно.

Найменування та основна адреса виробника (Name and Principle Place of Business)

Етикетка на продуктах харчування має містити інформацію про найменування та основну адресу особи, що є виробником товару для продажу, або особи, для якої такий товар було виготовлено. При цьому з назви особи споживач повинен чітко розуміти, хто несе відповідальність за вироблений товар.

Якщо товар імпортований і не вказане його географічне походження, в інформаційному блоці про найменування та адресу виробника треба зазначити, ким або для кого імпортований товар — imported by/for (importé par/pour). Проте це стосується товарів, що були повністю вироблені за межами Канади. Наприклад, якщо горіхи були обсмажені та посолені у третій країні, а розфасовані лише в Канаді, необхідно повідомити, ким був імпортований товар. Якщо ж горіхи були імпортовані і вже у Канаді обсмажені, посолені та розфасовані, то зазначається інформація про найменування та адресу особи, що є виробником товару для продажу. Інформація по найменування та адресу виробника вказується однією мовою — французькою або англійською. Проте у випадку імпортованих товарів фраза imported by/for (importé par/pour) наводиться обома мовами.

Термін придатності та інструкції щодо зберігання товару (Durable life date, storage instructions)

Для продуктів харчування, що мають термін придатності 90 днів або менше, на упаковці зазначається дата, до якої треба вжити товар — best before/meilleur avant. Також прописуються інструкції щодо зберігання товару (якщо умови зберігання відрізняються від звичайної кімнатної температури). Строк придатності та інструкції щодо зберігання товару вказуються двома офіційними мовами — англійською та французькою. Зверніть увагу, що в Канаді спочатку зазначається рік, потім місяць, і насамкінець день (yyyy/mm/dd). Для назв місяців розроблена спеціальна зручна двомовна абревіатура. JA — January, січень FE — February, лютий MR— March, березень AL — April, квітень MA — May, травень JN — June, червень JL — July, липень AU — August, серпень SE — September, вересень OC — October, жовтень NO — November, листопад DE — December, грудень

Цікаво, що для товарів із терміном придатності більше 90 днів зазначення дати «вжити до» та інструкцій щодо зберігання товару є добровільним.

Якщо товар має термін придатності 90 днів і менше та упаковується у місці, де продаватиметься у роздріб, прийнятні наступні способи позначення терміну придатності:

  1. дата пакування (packaged on/empaqueté le date) та термін придатності; або
  2. термін придатності (best before/meilleur avant) та інструкції щодо зберігання товару (якщо умови зберігання відрізняються від звичайної кімнатної температури). Наприклад:

Packaged on/Empaqueté le 17 JN 28 Best if consumed within 5 days after the packaging date appearing on the label/ Meilleur si consommé dans les 5 jours suivant la date d'emballage sur l'étiquette.

або

Best before/Meilleur avant JN 28 Keep refrigerated/Garder réfrigéré

У Канаді також дозволено зазначати додаткову інформацію, наприклад, «продати до» (sell by), «виготовлено» (prepared on, manufactured on) або «заморозити до» (freeze by) у випадку, коли така інформація має додаткову цінність для споживача та не вводить його/її в оману.

Список інгредієнтів (List of Ingredients)

Усі інгредієнти (ingredients) та їхні компоненти (components) мають бути вказані у порядку зменшення їхньої масової частки. Інгредієнти та їхні компоненти повинні бути задекларовані у списку інгредієнтів за своїми загальними назвами.

Положення про продукти харчування та лікарські засоби містить перелік товарів, для яких непотрібно вказувати компоненти інгредієнтів (борошно, масло, приправи тощо). Проте деякі компоненти завжди треба вказувати. Мова йде про пріоритетні алергени, арахісові масла, сіль, глутамінову кислоту та її солі, гідролізований рослинний білок, аспартам, хлорид калію тощо.

Деякі інгредієнти можуть розташовуватися в кінці списку інгредієнтів у будь-якому порядку: наприклад, спеції, приправи та трави (окрім солі), ароматизатори, харчові добавки, вітаміни та мінерали тощо.

Список інгредієнтів можна розміщати на будь-якій частині упаковки (за винятком нижньої сторони). Список інгредієнтів наводиться двома офіційними мовами: англійською та французькою. Для зазначення списку інгредієнтів використовується стандартний некарбований шрифт (sans serif), який є недекоративним, а символи не торкаються один одного. Також список інгредієнтів не можна виділяти на упаковці (наприклад, його не слід обводити або поміщати у рамку тощо). Приклади некарбованих шрифтів включають Arial та Helvetica. Також заборонено використання курсиву, жирного шрифту чи підкреслень. Шрифт повинен бути однакової висоти (за винятком назв) і становити мінімум 1,1 мм.

Зверніть увагу, що для шоколадних кондитерських виробів, які містять аспартам, сукралозу, неотам і/або ацесульфам-калій, необхідне додаткове маркування. Інформація про вміст цих компонентів має бути зазначена на упаковці. Більш детальна інформація наявна тут.

Починаючи з 15 вересня 2017 р., у Канаді заборонено використовувати частково гідровані масла (partially hydrogenated oils) (норма набрала чинності 17 вересня 2018 р.).

Щодо алергенів, то є два способи маркування: 1) шляхом вказування інформації про їхню наявність у списку інгредієнтів або 2) за допомогою заяви про вміст.

Харчові алергени, джерела глютену та додані сульфіти також можуть бути перелічені у розділі «Містить» (Contains) одразу після списку інгредієнтів. Розділ «Містить» (Contains) має включати всі основні алергени, навіть якщо вони вже є в списку інгредієнтів. Основні харчові алергени, джерела глютену та додані сульфіти повинні ідентифікуватися шляхом зазначення конкретних назв їхніх джерел згідно з Положенням про харчові продукти та лікарські засоби, наприклад: «пшениця» та «яйце». У заявах (або попередженнях) про перехресне забруднення рекомендується використовувати формулювання «Може містити [X]», де [X] — це основний харчовий алерген або джерело глютену.

Головні правила маркування харчових алергенів, глютену та сульфітів

Додаткова інформація Міністерства охорони здоров’я Канади про основні алергени, що можуть міститись у кондитерських виробах, наведена у таблиці нижче.

Харчова цінність (Nutrition Facts Table, NFT)

Інформацію про харчову цінність товару треба наводити двома офіційними мовами: англійською та французькою. Така інформація має бути зазначена на одній безперервній поверхні. Не дозволяється, скажімо, розміщувати її на кутах картонної коробки, як схематично зображено на малюнку нижче.

Інформацію про харчову цінність товару слід розміщувати у тому ж напрямку, що й інший текст на етикетці товару. Вона має бути помітною для споживача за звичайних умов продажу відповідного товару. Ілюстративна таблиця з інформацією про харчову цінність, наведена нижче, відображає усі необхідні дані, що мають бути обов’язково вказані, та послідовність їхнього зазначення. Зверніть увагу, що харчова цінність прописується із розрахунку на порцію (serving size) продукту (per 1 cup/pour 1 tasse). Більш детальна інформація міститься тут.

При цьому розмір порції — це кількість їжі, яку можна спожити за один раз. Розміри порцій, як правило, узгоджуються із регульованими кількостями (reference amounts), що дозволяє споживачам легше порівнювати подібні продукти в момент покупки. Інформація про регульовані кількості міститься у Таблиці регульованих кількостей для продуктів харчування (Table of Reference Amounts for Food) за посиланням.

Наприклад: Розмір порції потрібно навести у таблиці з інформацією про харчову цінність у формі, у якій він споживається (household measure, HM), та у метричній мірі (metric measure, MM). Так, у вищенаведеній таблиці HM — це 1 чашка (1 cup), а ММ — це 250 мл.

На сайті Міністерства охорони здоров'я Канади можна знайти інформацію про рекомендовану добову норму споживання макроелементів і натрію, а також вітамінів та мінералів (нижченаведений переклад — виключно для освітніх цілей).

Поживна речовина Продукти харчування, призначені виключно для дітей віком до 1 року або старше, але менше 4 років Продукти харчування, призначені для дітей віком від 1 року або старше, але менше 4 років, або для дітей у віці від 4 років або старше та для дорослих
Жири (fat) 44 г 75 г
Сума насичених жирних кислот і транс-жирних кислот (sum of saturated fatty acids and trans fatty acids) 10 г 20 г
Клітковина (fibre) 14 г 28 г
Цукор (sugar) 50 г 100 г
Холестерин (cholesterol) 300 мг 300 мг
Натрій (sodium) 1500 мг 2300 мг
Поживна речовина Продукти харчування, призначені виключно для немовлят віком від 6 місяців або старше, але менше 1 року Продукти харчування, призначені для дітей віком від 6 місяців або старше, але менше 1 року, або дітей віком від 1 року або старше, але менше 4 років Інші випадки
Калій (Potassium) 700 мг 3000 мг 4700 мг
Кальцій (Calcium) 260 мг 700 мг 1300 мг
Залізо (Iron) 11 мг 7 мг 18 мг
Вітамін А (Vitamin A) 500 мкг 300 мкг 900 мкг
Вітамін С (Vitamin C) 50 мг 15 мг 90 мг
Вітамін Д (Vitamin D) 10 мкг 15 мкг 20 мкг
Вітамін Е (Vitamin E) 5 мг 6 мг 15 мг
Вітамін К (Vitamin K) 2,5 мкг 30 мкг 120 мкг
Вітамін B1 (Vitamin B1) 0.3 мг 0.5 мг 1.2 мг
Вітамін B2 (Vitamin B2) 0.4 мг 0.5 мг 1.3 мг
Ніацин (Niacin) 4 мг 6 мг 16 мг
Вітамін B6 (Vitamin B6) 0.3 мг 0.5 мг 1.7 мг
Фолат (Folate) 80 мкг DFE 150 мкг DFE 400 мкг DFE
Вітамін B12 (Vitamin B12) 0.5 мкг 0.9 мкг 2.4 мкг
Холін (Choline) 150 мг 200 мг 550 мг
Біотин (Biotin) 6 мкг 8 мкг 30 мкг
Пантотенова кислота (Pantothenic Acid) 1.8 мг 2 мг 5 мг
Фосфор (Phosphorous) 275 мг 460 мг 1250 мг
Йод (Iodide) 130 мкг 90 мкг 150 мкг
Магній (Magnesium) 75 мг 80 мг 420 мг
Цинк (Zinc) 3 мг 3 мг 11 мг
Селен (Selenium) 20 мкг 20 мкг 55 мкг
Мідь (Copper) 0.2 мг 0.3 мг 0.9 мг
Марганець (Manganese) 0.6 мг 1.2 мг 2.3 мг
Хром (Chromium) 5.5 мкг 11 мкг 35 мкг
Молібден (Molybdenum) 3 мкг 17 мкг 45 мкг
Хлорид (Chloride) 570 мг 1500 мг 2300 мг

Відсоток (%) від добової норми, що вказується у таблиці з інформацією про харчову цінність — це відносна кількість поживної речовини в порції порівняно з кількістю, рекомендованою для вживання у щоденному раціоні. Наприклад, цукор — 22% від добової норми означає, що одна порція відповідного продукту забезпечує 22% цукру, який людині рекомендовано споживати за один день. Або, наприклад, харчовий продукт містить 9 мг заліза, а добова норма для заліза становить 18 мг. Якщо людина з’їсть відповідний продукт, вона отримає 50% від добової норми заліза.

Агенція з контролю харчових продуктів також розмістила детальні вказівки щодо розрахунку енергетичної цінності продуктів харчування.

Зокрема зазначено, що розрахунок енергетичної цінності має відбуватись за методом Атватера (американського хіміка, який наприкінці XIX століття розробив метод визначення харчової енергії), використовуючи специфічні фактори відповідно до USDA Agriculture Handbook No. 8: Composition of Foods (1984) (зокрема, останньої версії A.L. Merrilland B.K. Watt, Energy Value of Foods — Basis and Derivation, USDA Handbook 74 (1955). Інформація про енергетичну цінність має вказуватись у калоріях (calories): 1 калорія = 4,184 кілоджоулів. Для зазначення інформації про харчову цінність використовується стандартний некарбований шрифт (sans serif). Приклади некарбованих шрифтів включають Arial та Helvetica. При цьому не дозволяються наступні варіанти оформлення таблиць з інформацією про харчову цінність продуктів харчування:

  1. застосування декоративних шрифтів, як на малюнку 1;
  2. використання більш ніж одного шрифту, як на малюнку 2;
  3. «скупчення» інформації у таблиці, як на малюнку 3;
  4. виділення окремих елементів таблиці шляхом, наприклад, зміни кольору (малюнок - 4), розміру шрифту (малюнок - 5) чи виділення тексту курсивом (малюнок - 6).

Джерело: CFIA

Інформація про харчову цінність має відображатись на білому або нейтральному фоні з максимально допустимим рівнем затемнення 5% (наприклад, рівень затемнення на малюнку 7 більший за 5% і тому є порушенням вимог законодавства). Текст треба друкувати чорним або іншим темним кольором. Темно-синій, темно-коричневий чи темно-зелений кольори також є прийнятними. Світло-зелений, червоний, оранжевий, жовтий, сріблястий кольори недопустимі. Так само заборонений білий друк на темному тлі (малюнок 8).

До того ж таблиця з інформацією про харчову цінність повинна мати правильну прямокутну форму та не може видозмінюватись, повторюючи форму упаковки, як, наприклад, зображено на малюнках 9-11.

Існують і чіткі вимоги до використання скорочень у таблиці з інформацією про харчову цінність продукту. Можна використовувати наступні скорочення:

  • % Daily Value або % DV для англійської фрази Percent Daily Value (відсоток від добової норми) та % valeur quotidienne або % VQ для французької фрази pourcentage de valeur quotidienne. При цьому, при використанні скорочення % DV/% VQ у таблиці має бути наведене розшифрування даних скорочень, як показано, наприклад, на малюнку 12.
  • Vit для позначення слова vitamin (вітамін);
  • kJ для позначення слова kilojoules (кілоджоуль).

Агенція з контролю харчових продуктів слідкує за тим, щоб інформація про харчову цінність продуктів харчування була точною та достовірною. Для цього Агенція використовує тест на відповідність вимогам маркування харчових продуктів (Nutrition Labelling Compliance Test) шляхом проведення лабораторних досліджень. Відповідальність за правильність вказаної інформації щодо харчової цінності несе виробник. Агенція з контролю харчових продуктів рекомендує тестувати товари в акредитованих лабораторіях та уважно вивчати методи тестування у межах відповідної акредитації. Список акредитованих лабораторій можна знайти на сайті Ради зі стандартизації Канади (Standards Council of Canada) або Канадської Асоціації з акредитації лабораторій (Canadian Association for Laboratory Accreditation, CALA).

Список затверджених лабораторних методів можна знайти у Додатку 4 тесту на відповідність вимогам маркування харчових продуктів (Nutrition Labelling Compliance Test).

Формати та детальні вказівки щодо правильного оформлення таблиць з інформацією про харчову цінність містяться у Довіднику з питань маркування харчових продуктів (Nutrition Labelling Directory of Nutrition Facts Table Formats) у вільному доступі.

Враховуючи детальність вимог та наявність ряду винятків, радимо ознайомитись із вимогами до маркування та роз’яснювальними документами, що містяться на сайті Міністерства охорони здоров’я Канади Technical documents on labelling requirements.

Процес розслідування та відкликання продуктів харчування

Ланцюжки постачання продуктів харчування у Канаді вважаються одними із найбезпечніших у світі. Однак жодна система безпеки харчових продуктів не може гарантувати нульовий рівень ризику. У будь-якій точці виробничого процесу харчові продукти можуть бути забруднені бактеріями, вірусами, паразитами, хімічними речовинами чи небезпечними матеріалами, такими як скло або фрагменти металу. Агенція з контролю харчових продуктів уповноважена досліджувати продукти харчування на предмет дотримання вимог законодавства щодо якості та безпечності, маркування тощо. У середньому Агенція проводить 3 тис. розслідувань на рік, і у 10% випадків за результатами розслідувань продукт відкликається з ринку. Процес розслідування та відкликання продуктів харчування ініціюється, коли є підстави вважати, що потенційно забруднений продукт харчування потрапив на ринок.

Джерело: CFIA

На малюнку схематично зображений процес проведення розслідувань та відкликання продуктів харчування. Для початку розслідування має спрацювати один із тригерів, а саме: спалах хвороби, отримання негативних результатів лабораторних досліджень або перевірок, що здійснюють представники Агенції з контролю харчових продуктів, скарги споживачів, самовідкликання продуктів харчування виробником, відкликання товару в іншій країні або навіть розміщення інформації у соціальних мережах, отримання скарг від галузевих асоціацій тощо.

Якщо, наприклад, сталось масове отруєння людей, Агенція з контролю харчових продуктів з’ясовує, які продукти харчування могли спричинити таке отруєння, та проводить лабораторні дослідження з метою з’ясувати:

  • які продукти були забруднені/зіпсовані і чим/як саме;
  • чи існує ризик поширення захворювання серед більшої кількості людей;
  • на якому етапі виробничого процесу сталось забруднення/псування продукту харчування (виробник/імпортер, дистриб’ютор, роздрібний чи споживчий рівень);
  • чи потрібне відкликання товару або вживання інших заходів для захисту споживачів;
  • першопричину проблеми, якщо це можливо.

Інспектори Агенції з контролю харчових продуктів з’ясовують, де був придбаний товар та звідки він походить. Після цього здійснюється перевірка виробничих потужностей, лабораторне дослідження зразків продукту та з’ясування причини забруднення/псування продукту харчування. Якщо дійсно існує потенційний ризик для канадських споживачів, Агенція з контролю харчових продуктів направляє формальний запит до Міністерства охорони здоров’я Канади для з’ясування ступеню ризику для населення Канади. Після встановлення ступеню ризику Агенція з контролю харчових продуктів визначає, яких заходів слід вжити для управління ризиками. У тому числі, чи треба відкликати продукт харчування з ринку і до якого рівня ризику віднести відповідні дії з відкликання товару.

Всього існує три рівні (англійською — class) ризику при відкликанні товару (які певною мірою корелюють із рівнем ризику, встановленим Міністерством охорони здоров’я Канади):

  • Рівень I (високий ризик): існує високий ризик того, що вживання їжі призведе до серйозних проблем зі здоров'ям або смерті.
  • Рівень II (помірний ризик): вживання харчового продукту, швидше за все, призведе до короткострокових проблем або проблем, що не загрожують життю.
  • Рівень III (низький ризик і його відсутність): харчування або вживання харчового продукту навряд чи призведе до небажаних наслідків для здоров'я. Ця категорія може включати харчові продукти, які не становлять ризику для здоров'я, але не відповідають відповідним законам (наприклад, продукт містить більше допустимого рівня вміст харчових добавок або консервантів).

Більшість випадків відкликання продуктів харчування є добровільними. Це означає, що компанія-виробник/імпортер самостійно вилучає відповідний товар з обігу під наглядом Агенції з контролю харчових продуктів. Якщо ж компанія не може самостійно відкликати товар, відкликання здійснюють примусово на підставі припису Міністерства охорони здоров’я Канади. У середньому в Канаді трапляється 250 випадків відкликання продуктів харчування на рік. Агенція з контролю харчових продуктів інформує населення Канади через різноманітні канали про відкликання продукції, а опісля завершення процедури відкликання продовжує працювати із виробником/імпортером для того, щоб переконатись в усуненні причин, що призвели до відкликання продукції.

На сайті Агенції з контролю харчових продуктів розміщено повний перелік товарів, що були відкликані з ринку.

Дуже часто причиною відкликання кондитерських виробів є саме не задекларовані алергени (приклад наведено нижче). У таких ситуаціях встановлюється найвищий — перший - рівень ризику.

Нове законодавство про безпечність харчових продуктів (Safe Food for Canadians Regulations)

З 15 січня 2019 р. у Канаді діє нове законодавство про безпечність харчових продуктів Safe Food for Canadians Regulations (SFCR), що містить вимоги до продуктів харчування, які імпортуються, експортуються та продаються між провінціями. Відтепер імпорт продуктів харчування у Канаді є ліцензованим видом господарської діяльності. Таку ліцензію має отримати канадський імпортер продуктів харчування. Важливо, що SFCR узгоджується з міжнародно визнаними стандартами Сodex Alimentarius щодо безпечності харчових продуктів та вимог захисту споживачів. Нове законодавство запроваджує наступні ключові зміни:

  • ліцензування (licensing);
  • превентивний контроль (preventive controls);
  • простежуваність (traceability).

На сайті Агенції з контролю харчових продуктів розміщений зручний ресурс (Interactive Tool) для перевірки, чи потрібна ліцензія для здійснення певного виду господарської діяльності, пов’язаної з продуктами харчування. У цілому експорт, імпорт та міжпровінційна торгівля продуктами харчування стали ліцензованими видами діяльності. Ліцензія видається на два роки та коштує 250 CAD.

Щодо превентивного контролю, імпортер продуктів харчування у Канаді повинен:

  • розумітися на товарі, який він імпортує: знати про потенційні ризики зараження харчових продуктів, а також уміти контролювати біологічні, хімічні або фізичні загрози для харчових продуктів;
  • знати постачальника: бути впевненим, що іноземний постачальник дотримується таких самих вимог щодо безпечності під час приготування, зберігання та транспортування товару, що й канадські постачальники; та на додаток
  • мати план превентивного контролю: написати і періодично переглядати - 1) як відстежується та перевіряється, чи процес імпорту здійснюється належним чином; 2) як імпортовані харчові товари відповідають вимогам щодо безпечності, маркування, кількості тощо; 3) чи наявні процедури розгляду скарг та відкликання продукції. На сайті Агенції з контролю харчових продуктів за допомогою Interactive Tool можна перевірити, чи потрібна розробка плану превентивного контролю. Простежуваність вимагає від імпортера знати та мати відповідні документи, що дозволяють відстежити, хто постачає товар і кому він постачається (крок вперед та крок назад). Це значно полегшує процедуру відкликання продукції з ринку. На розміщеному на сайті Агенції з контролю харчових продуктів ресурсі Interactive Tool слід перевірити, чи поширюються вимоги щодо відстежуваності у залежності від виду господарської діяльності.
    Нагадаємо, усі вищеописані вимоги поширюються саме на канадських імпортерів.

Міжнародні та канадські стандарти (вимоги до нехарчових товарів)

Нестандартна Канада: як подолати бар'єри та взяти максимум від зони вільної торгівлі/

Відомо, що вимоги до товарів, як правило, оформлюються у вигляді стандартів та технічних регламентів. Перші – добровільні, другі є обов’язковими для дотримання. Проте у Канаді такого чіткого поділу ви не знайдете. У Канаді є офіційно акредитовані організації, які розробляють стандарти через відповідні профільні комітети. Ці акредитовані організації можуть пропонувати Канадській раді зі стандартизації (SCC) нові стандарти, які будуть визнані державними стандартами Канади.

Стандарти у Канаді можна умовно поділити на:

  1. стандарти, розроблені органами стандартизації;
  2. національні стандарти;
  3. "обов’язкові" стандарти. Так, не дивуйтесь, саме обов’язкові стандарти.

У Канаді право розробляти стандарти мають дев’ять організацій, які мають акредитацію Ради зі стандартизації Канади (Standards Council of Canada).

Джерело: Standards Council of Canada

Канадська рада зі стандартизації (SCC) – це державний орган, який відповідає за забезпечення ефективної діяльності з добровільної стандартизації на національному рівні. Такі стандарти розробляють різні канадські організації зі стандартизації; найважливішою з них є Канадська організація зі стандартизації (Canadian Standards Association). Перелік всіх опублікованих стандартів можна знайти на веб-сайті Канадської ради зі стандартизації.

Важливо, що Рада зі стандартизації Канади не розробляє стандарти. Вона акредитує організації зі стандартизації та органи з оцінки відповідності. Проте цей орган має право затверджувати стандарти як національні стандарти Канади (які при цьому залишаються добровільними). Таких стандартів наразі близько 3 тисяч. Організації зі стандартизації в Канаді конкурують між собою, проте мають певну спеціалізацію.

Так, наприклад, Canadian General Standards Board (CGSB) традиційно спеціалізується на розробці стандартів для державних закупівель, органічної продукції, офісного обладнання, вогнестійкості текстильних виробів тощо. Саме CGSB розробив стандарт для державного прапора Канади. Ця організація, до речі, існує із 1934 року, працює на принципах самоокупності та не отримує державного фінансування. Що важливо, наразі це єдина із дев'яти організацій зі стандартизації Канади, стандарти якої можна отримати безкоштовно.

Canadian Standartization Association (CSA Group) – інша потужна організація зі стандартизації Канади, яка спеціалізується на таких товарах, як електроприлади, будівельні матеріали, транспортні засоби тощо. Наприклад, авторству CSA належить Електричний Кодекс Канади (Canadian Electrical Code) – це збірна назва для стандартів, що встановлюють вимоги до підземних і наземних розподільних мереж, вуличного освітлення, побутових приладів тощо." Обов’язковими стандарти стають тоді, коли на них є посилання у регуляторних актах Канади (Regulations).

Регуляторні акти Канади дещо схожі за своєю природою на підзаконні акти в Україні – вони деталізують та доповнюють положення законів (в Канаді – Acts). Так, наприклад, на додаток до Закону про безпеку споживчих товарів (Consumer Product Safety Act) було прийнято біля 35 регуляторних актів. Державні органи Канади все більше використовують стандарти при розробці регуляторних актів – стандарти (або їхні частини) інкорпоруються у регуляторні акти і стають обов’язковими. За останніми підрахунками, у регуляторних актах на федеральному рівні є посилання на приблизно 1000 стандартів. Ще на сотні стандартів є посилання у регуляторних актах на рівні провінцій. Щодо органів з оцінки відповідності, то їх у Канаді понад 400. Вони також акредитуються Радою зі стандартизації Канади (Standards Council of Canada). Додатково необхідно звертати увагу на вимоги на рівні провінцій, які можуть відрізнятись від загальних вимог на федеральному рівні.

Наприклад, вимоги до електроприладів містяться у Canadian Electrical Code, що був розроблений CSA та прийнятий на федеральному та провінційних рівнях (у десяти провінціях та трьох територіях Канади). Проте у провінції Онтаріо діють додаткові вимоги (так звані deviations), викладені в Ontario Electrical Safety Code.

Враховуючи існування Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою, багато виробників розглядають Канаду як хаб для експорту в Північну Америку або як початкову точку для експорту в США. З точки зору технічного регулювання, цей підхід може бути цілком виправданим, оскільки багато стандартів США та Канади є гармонізованими або розробленими спільно.Так, CSA має американську акредитацію (акредитоване American National Standards Institute), а AHRI (Air-Conditioning, Heating and Refrigeration Institute) – американська асоціація виробників засобів опалення, кондиціювання та охолодження – акредитована Радою зі стандартизації Канади.

Процедури оцінки відповідності

Оцінка відповідності – це процес підтвердження відповідності встановленим технічним регламентам та стандартам. Він допомагає довести, що товар готовий до продажу, оскільки він відповідає вимогам щодо якості та безпечності у країні імпорту.
Проходження товаром процедури оцінки відповідності дає певні переваги, зокрема:

  • Додає впевненості покупцю та іншим зацікавленим особам щодо відповідності виробу вимогам якості та безпечності;
  • Надає компанії-експортеру конкурентні переваги; та
  • Допомагає регуляторним органам забезпечити дотримання умов щодо охорони здоров'я, екологічної та техногенної безпеки.

Для забезпечення доступу до канадського ринку українським виробникам допоможуть такі дії:

  1. Виробництво товару згідно з вимогами до якості та безпеки, що діють у Канаді;
  2. Добровільне застосування стандартів для забезпечення ефективності системи управління на підприємстві;
  3. Тестування та сертифікація товару в органах, акредитованих у Канадській раді зі стандартизації (SCC).

Послуги із сертифікації у Канаді надають національні сертифікаційні органи, такі як Група з оцінки кодів та стандартів (CSA Group). Наявність оцінки CSA означає, що товар пройшов тестування у CSA та відповідає діючим в Канаді стандартам безпеки та/або ефективності. Зазвичай оцінка CSA передбачає присвоєння певного класу та/або номеру справи, які можна знайти у базі даних CSA та на їх основі одержати детальнішу інформацію про товар, що пройшов перевірку.

Канадська рада зі стандартизації (SCC) на додаток того, що має власну програму з акредитації у багатьох сферах, формує перелік акредитаційних органів, які на даний момент визнані у Канаді. Канадська рада зі стандартизації пропонує акредитацію органам із сертифікації товарів, процесів та послуг у багатьох сферах, наприклад, щодо будівельних матеріалів, електротоварів (наприклад, ENERGY STAR®), безпеки продуктів харчування (наприклад, CanadaGAP) тощо.

На веб-сайті Канадської ради зі стандартизації (SCC) можна знайти детальний перелік акредитованих лабораторій.

Процедури забезпечення відповідності технічним регламентам визначено головним чином у самих технічних регламентах Канади. Але вони в істотній мірі залежать від характеристик відповідних товарів. Більшість регуляторних органів Канади покладаються на органи оцінки відповідності, які акредитовані у Канадській раді зі стандартизації (SCC).

Додаткова інформація

Продовжуючи відвідування веб-сайту, Ви надаєте згоду на використання cookies та погоджуєтесь з Політикою конфіденційності