Портал працює у тестовому режимі. Приймаємо зауваження або пропозиції

Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом

Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (укладена 21.03.2014 та 27.06.2014, набула чинності 01.09.2017).

Переглянути текст Угоди

Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом

Огляд вимог до експорту

Зміст Угоди

Угода про асоціацію між Україною та ЄС пропонує українському малому та середньому бізнесу можливості для розвитку власної справи, виходу на pинки ЄС та пошуку там бізнес-партнерів, дає спроможність збільшити свій прибуток, стати впізнаваним за межами країни та створювати власну репутацію.

Завдяки поглибленню економічних та торгівельних відносин вітчизняне виробництво стає крaщим та якіснішим, а можливості просування його за кордоном – значно збільшуються. За умовами Угоди, українські прaвила та регламенти, які стoсуються бізнесу, мають відповідати правилам та регламeнтам у Європі, щоб забeзпечити вільний рух товарiв і послуг між двома сторонами та уникнути дискримiнації компaній, товарів і послуг на території України та ЄС.

Однак наші підприємці не використовують всього потенціалу. Основні причини – малообізнаність з європейськими програмами, складність пошуку потрібної інформації та мала кількість фахівців, які можуть надати допомогу.

Короткий зміст Угоди про асоціацію

Угода про асоціацію налічує понад тисячу сторінок, а за своєю структурою складається з преамбули, семи розділів, 44 додатків та 3 протоколів.

У розділі «Преамбула» йдеться про те, що Україна є європейською країною, яка поділяє спільну історію та цінності з ЄС. Наголошено на визнанні Європейським Союзом європейських прагнень України та її європейського вибору. Також сторони стверджують на відданості сторін дотриманню всіх положень Статуту ООН та принципів і зобов’язань, прийнятих в рамках ОБСЄ, а також на повазі до принципів незалежності, суверенітету, територіальної цілісності та непорушності кордонів.

У розділі I «Загальні принципи» описано підґрунтя, яке існує для укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема визнання з боку ЄС європейського вибору та устремлінь України як європейської країни, що поділяє з ЄС спільну історію, цінності та цілі Угоди, серед яких – створення асоціації, поступове зближення між Україною та ЄС на основі спільних цінностей, поглиблення економічних та торгівельних відносин, зокрема шляхом створення ЗВТ, посилення співробітництва у сфері юстиції, свободи і безпеки. Закріплюються основні принципи: забезпечення прав людини та основоположних свобод, повага до принципу верховенства права, дотримання принципів суверенітету і територіальної цілісності, непорушності кордонів і незалежності.

Розділ II «Політичний діалог і реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері закордонних справ та безпекової політики» містить положення, реалізація яких має сприяти розвитку і зміцненню політичного діалогу у різних сферах, у т.ч. поступовій конвергенції (зближенні) позицій України з ЄС у сфері зовнішньої та безпекової політики.

У цьому розділі визначені цілі політичного діалогу – поширення міжнародної стабільності та безпеки, зміцнення поваги до демократичних принципів, верховенства права та належного урядування, прав людини та фундаментальних свобод, поширення принципів незалежності, суверенітету, територіальної цілісності та непорушності кордонів, співробітництво у сфері безпеки і оборони, серед яких головна - запровадження політичної асоціації між Україною та ЄС. У цій частині визначені рівні та формати політичного діалогу, зокрема передбачено проведення самітів, зустрічей на рівні міністрів та інших рівнях.

Серед ключових напрямків взаємодії: співробітництво з метою поширення регіональної стабільності; зміцнення миру та міжнародного правосуддя, зокрема шляхом імплементації Римського статуту Міжнародного кримінального суду; забезпечення поступової конвергенції у сфері зовнішньої і безпекової політики, включаючи Спільну політику безпеки та оборони, попередження конфліктів, нерозповсюдження, роззброєння та контроль за озброєнням, боротьбу з тероризмом тощо.

У розділі III «Юстиція, свобода і безпека» визначені напрямки взаємодії у відповідних сферах. Важливою метою співробітництва є утвердження верховенства права та зміцнення відповідних інституцій, зокрема у сфері правоохоронної діяльності та встановлення правосуддя, покращення її ефективності, гарантування її незалежності та неупередженості.

Норми щодо співпраці з питань правосуддя, свободи та безпеки умовно можна об’єднати за напрямами: верховенство права та повага до прав і свобод людини; захист персональних даних; співробітництво у сфері міграції, притулку та управління кордонами; вільний рух громадян; правоохоронна співпраця, зокрема боротьба зі злочинністю, у т.ч. організованою, незаконним обігом наркотиків, тероризмом; правова співпраця з цивільних та кримінальних справ.

У розділі IV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею» визначається правова база для лібералізації переміщення товарів, послуг, капіталів, частково робочої сили між Україною та ЄС, а також регуляторного наближення, спрямованого на поступове входження економіки України до внутрішнього ринку ЄС.

Такі процеси дозволять значною мірою усунути нетарифні (технічні) бар’єри у торгівлі між Україною та ЄС та забезпечити розширений доступ до внутрішнього ринку ЄС для українських експортерів і навпаки – європейських експортерів до українського ринку.

Частина Угоди, яка стосується створення ЗВТ, охоплює такі основні сфери:

  • торгівля товарами, в т.ч. технічні бар’єри в торгівлі;
  • інструменти торговельного захисту;
  • санітарні та фітосанітарні заходи;
  • сприяння торгівлі та співробітництво в митній сфері;
  • адміністративне співробітництво в митній сфері;
  • правила походження товарів;
  • торговельні відносини в енергетичній сфері;
  • послуги, заснування компаній та інвестиції;
  • визнання кваліфікації;
  • рух капіталів та платежів;
  • конкурентна політика (антимонопольні заходи та державна допомога);
  • права інтелектуальної власності, в т.ч. географічні зазначення;
  • державні закупівлі;
  • торгівля та сталий розвиток;
  • транспарентність;
  • врегулювання суперечок.

Розділ V «Економічне та галузеве співробітництво» містить положення про умови, часові рамки гармонізації законодавства України і ЄС, зобов’язання України щодо реформування інституційної спроможності відповідних установ та принципи співробітництва між Україною, ЄС та його державами-членами у низці секторів економіки.

Розділ містить положення щодо цілей, завдань, напрямів та форм співпраці між Україною та ЄС у 28 сферах: енергетика, у т.ч. ядерна, транспорт, захист навколишнього середовища, промислова політика та підприємництво, сільське господарство, оподаткування, статистика, надання фінансових послуг, туризм, аудіовізуальна політика, космічні дослідження, охорона здоров’я, науково-технічна співпраця, культура, освіта тощо.

Імплементація цього розділу Угоди сприятиме наближенню законодавства та регуляторного середовища України та ЄС, усуненню нетарифних торговельних бар’єрів, інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС та єдиного правового простору в переважній багатьох секторах економіки.

Розділ VI «Фінансове співробітництво та положення щодо боротьби із шахрайством» окреслює механізм і шляхи отримання Україною фінансової допомоги з боку ЄС, у т.ч. з метою сприяння реалізації Угоди про асоціацію, пріоритетні сфери її надання, порядок моніторингу та оцінки ефективності її використання.

Положення цієї частини передбачають поглиблення співпраці України та ЄС з метою запобігання та боротьби з шахрайством, корупцією та незаконною діяльністю, зокрема шляхом поступової гармонізації українського законодавства у цій сфері із законодавством ЄС, обміну відповідною інформацією тощо.

Розділ VII «Інституційні, загальні та прикінцеві положення» передбачає створення нових двосторонніх органів. У ньому містить інформація про запровадження нових форматів та рівнів співробітництва між Україною та ЄС, зокрема на найвищому рівні політичний діалог та діалог в інших сферах відбуватиметься на рівні Самітів, також створено Раду асоціації, Комітет з питань асоціації, Парламентський комітет з питань асоціації.

З метою залучення до реалізації Угоди громадянського суспільства створена Платформа громадянського суспільства.

У контексті забезпечення належного виконання Угоди впроваджується відповідний механізм моніторингу та врегулювання спорів, які можуть виникати у ході виконання Угоди. У зв’язку з необмеженим терміном дії Угоди передбачено можливість здійснення всебічного її перегляду.

Тарифи

Як дізнатися ставку мита ЄС для свого товару?

Актуальна інформація щодо ставки мита ЄС для українських товарів доступна у режимі онлайн на інтернет-ресурсі Європейської комісії Trade Helpdesk. Інструкція із користування цим сайтом доступна за посиланням.

Як зміняться імпортні мита протягом імплементації Угоди про вільну торгівлю?

Ставки ввізного мита зменшуються відповідно до Графіків сторін, викладених у Додатку І-А до Угоди про асоціацію.

Базова ставка – означає ставку ввізного мита, з якої починається зниження/скасування.

Перехідний період – означає кількість років, впродовж яких ставку мита буде знижено/скасовано.

Перехідний період «0» – означає, що з моменту застосування положень щодо вільної торгівлі - з 01 січня 2016 року - ставку ввізного мита встановлено на рівні 0%.

Скасування/зниження ставок ввізних мит щодо решти товарів відбувається рівними частинами впродовж встановленого періоду. Наприклад, якщо перехідний період за певним товаром встановлено 3 роки, то ставка знижується впродовж 3 років до досягнення ставки 0% у четвертому році (тобто повне скасування із застосуванням ставки 0% відбудеться з 01 січня 2019 року).

При цьому, якщо будь-яка Сторона зменшує ставку ввізного мита, яка застосовується у рамках режиму найбільшого сприяння, така ставка ввізного мита буде застосовуватися до товарів походженням з іншої Сторони, якщо і доки вона буде нижчою від мита, розрахованого відповідно до Графіку в рамках Угоди.

Таблиця з переходом тарифів у рамках Угоди про асоціацію (пошук за кодом)

Додаток I-A до Глави 1,

Скасування мит: частина 1, частина 2 (перехід на завантаження файлів).


Як визначити митний код свого товару?

Всі товари підлягають класифікації за тарифним кодом.

Митний тариф України, який базується на новій версії української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), побудовано на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації 2012 року і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу.

Розглянемо структуру десятизначного коду Української класифікації товарів на прикладі волоських горіхів без шкаралупи, яка класифікується в товарній підкатегорії 0802320000.

ГАРМОНІЗОВАНА СИСТЕМА ГАРМОНІЗОВАНА СИСТЕМА ГАРМОНІЗОВАНА СИСТЕМА НОМЕНКЛАТУРА ЄС УКРЗЕД
08 02 32 00 00
Група (HS Chapter) Товарна позиція (HS Heading) Підпозиція товару (HS Subheading) УКРЗЕД - товарна категорія (CN Code) Товарна підпозиція (Taric code)

Перші два знаки коду 08 описують назву товарної групи, в даному випадку це їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь. Чотири знака 0802 дають детальніший опис на рівні товарної позиції. Наступний крок - підпозиція товару на рівні шести знаків 080232, що означає “інші”, далі переходимо до класифікації на рівні останніх восьми і десяти знаків 0802320000 відповідно товарної категорії і товарної підкатегорії, які дають остаточний детальний опис продукції, детальна назва якої “Інші горіхи, свіжі або сушені, очищені від шкаралупи або неочищені, з шкіркою або без шкірки:

  • горіхи волоські:
    • без шкаралупи.”

Пунктуація також є достатньо важливим елементом у позначенні товарної номенклатури. До неї можна включити кому, крапку з комою та дві точки, що зазвичай використовуються у товарній номенклатурі при описі товарних угрупувань. ![]( /storage/images/images/54_Punctuation.jpg)

Поради з класифікації окремих товарів Ви можете знайти на англомовному сайті уряду Великобританії.

Крім того, для допомоги у визначенні коду Вашої продукції можете скористатися наступними послугами:

Тарифні квоти

Тарифна квота визначає певний обсяг товару, який може бути імпортовано чи експортовано до країни за пільговою ставкою мита протягом визначеного періоду часу. В рамках Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС використання пільгових тарифних квот означає, що певні товари можуть постачатися у визначених обсягах за нульовою ставкою.

Також сторони узгодили встановлення імпортних квот для певних видів товарів. При цьому жодним чином не йдеться про обмеження обсягів українського експорту до ЄС поза межами квоти: постачання відповідних товарів понад визначений обсяг підпадатиме під загальний режим, тобто оподатковуватиметься за тими ж умовами, які діяли до запровадження вільної торгівлі з ЄС. Тобто експорт у межах квоти обкладається митом - 0%, експорт понад квоту – ввізним митом, визначеним Митним тарифом ЄС. Пільгова ставка тарифної квоти не розповсюджується на антидемпінгові мита.

Дізнайтеся більше:

Правила походження

Для того, щоб скористатися преференціями у рамках вільної торгівлі між Україною та ЄС (не оподатковуватися ввізним митом або оподатковуватися пільговим митом), товар має бути походженням з України та відповідати правилам походження.

У рамках співпраці України та ЄС застосовуються Правила походження, визначені Додатками (Доповненнями) І та ІІ до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження. Правила у рамках Конвенції замінили попередні правила, які закріплювалися Протоколом І до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Ця зміна відбулася відповідно до Рішення Підкомітету Україна - ЄС з питань митного співробітництва 21 листопада 2018 року.

Щоб товар отримав статус походження з України, він має відповідати одному з наступних правил:

  1. Товар повністю вироблений в Україні (з продуктів українського походження).
  2. Вироблений зі складовими з ЄС. Складові походженням з ЄС можна використовувати без обмежень, оскільки такі складові у рамках вільної торгівлі з ЄС не вважаються іноземними.
  3. Використані іноземні складові не перевищують 10% вартості товару.
  4. Товар відповідає умовам достатньої переробки (обробки) - детальні вимоги щодо кожного товару наведені у Додатку II Регіональної конвенції.

Основним документом, який підтверджує преференційний характер походження товару в рамках режиму вільної торгівлі, є сертифікат з перевезення товару EUR.1. Однак наявність сертифіката не вимагається у випадках, якщо:

  • загальна фактурна вартість партії товарів походженням з України не перевищує 6 000 євро (для отримання преференцій у країнах ЄС експортер самостійно декларує походження товарів з України у декларації інвойсі);
  • експортер має статус уповноваженого (затвердженого) незалежно від вартості товару (відповідно до статті 23 Правил походження);
  • у країнах ЄС товари оподатковуються за нульовою ставкою ввізного мита Митного тарифу (за винятком положень Правил походження щодо кумуляції та квот).

Детальніше про процедуру походження можна дізнатися у Додатках (Доповненнях) І та ІІ до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.

Дізнайтеся більше:

Вимоги до нехарчової продукції

Принципи гармонізованого законодавства ЄС щодо вимог до продукції

I. Відповідність вимогам незалежно від походження продукції

На ринку ЄС діють однакові вимоги до продукції, незалежно від того, чи виготовлена продукція в ЄС чи поза його межами.

II. Гармонізоване законодавство ЄС стосується тільки суттєвих вимог, яким повинна відповідати продукція, введена в обіг на ринку ЄС

суттєві вимоги - це фундаментальні вимоги, які пов'язані з охороною здоров'я та безпекою користувачів, захистом власності, обмеженістю ресурсів або захистом навколишнього середовища тощо

суттєві вимоги визначають результати, які повинні бути досягнуті, або ризики, які мають враховуватися, але не визначають технічних рішень для здійснення цього

точне технічне вирішення може бути надане стандартом або іншими технічними специфікаціями за вибором виробника

III. Технічні специфікації для продукції регулюються гармонізованими стандартами, які можуть застосовуватись поряд із законодавством

гармонізовані стандарти є добровільними для застосування;

приймаються європейськими організаціями зі стандартизації на запит Європейської комісії для застосування Гармонізованого законодавства;

діють ідентично у всіх країнах ЄС;

надають презумпцію відповідності суттєвим вимогам, які вони охоплюють, якщо посилання на них були опубліковані в Офіційному віснику Європейського Союзу.

IV. На ринку ЄС діє презумпція відповідності суттєвим вимогам законодавства в ЄС

Презумпція відповідності означає, що продукція або пов’язані з нею процеси та методи виробництва відповідають вимогам відповідного гармонізованого законодавства (технічного регламенту), поки не буде доведено інше.

V. Відповідність продукції може бути продемонстрована не лише за допомогою гармонізованих стандартів, але й за допомогою технічних специфікацій

виробник може на вибір застосовувати національні стандарти, європейські або міжнародні стандарти, які не є гармонізованими, або інші технічні специфікації, щоб забезпечити відповідність вимогам;

у такому разі виробнику не надається презумпції відповідності, тобто виробник нестиме тягар доведення, що технічні специфікації задовольняють суттєві вимоги.

VI. На ринку ЄС діє горизонтальна політика з оцінки відповідності та правила щодо простежуваності

Cистема контролю замість того, щоб фокусуватися на перевірці готового продукту, сфокусована на ризику.

VIII. Відповідальність за невідповідну продукцію може бути покладена на будь-яку особу в ланцюгу постачання та розповсюдження. При цьому існує особлива роль імпортера.

При імпорті продукції з країн поза межами ЄС імпортер бере на себе певні обов’язки, які деякою мірою відображають обов’язки виробника.

Дізнайтеся більше:

Вимоги до харчової продукції

Для того, щоб аграрні чи харчові продукти можна було продавати на ринку ЄС, вони повинні узгоджуватися з санітарними та фітосанітарними правилами ЄС. Санітарні та фітосанітарні заходи - це правила, регламенти і процедури, які гарантують, що споживачам постачаються безпечні харчі. Вони охоплюють харчову безпеку, здоров’я тварин і рослин, а також годування і добробут тварин.

Санітарні та фітосанітарні заходи можуть бути застосовані для захисту: здоров’я людей чи тварин від харчових ризиків, наприклад, добавок, забруднювачів, токсинів або хвороботворних організмів у їжі, напоях чи кормах; здоров’я людини від захворювань, які переносять тварини чи рослини; тварин або рослин від шкідників чи хвороб, або хвороботворних організмів, і здоров’я лісів і дикої флори.

Головні принципи, які діють на ринку ЄС

  • життя та здоров’я споживачів мають бути максимально захищені;
  • продукція, імпортована до ЄС, має відповідати таким же вимогам, як і продукція, вироблена в ЄС;
  • система контролю замість того, щоб фокусуватися на перевірці готового продукту, сфокусована на ризику;
  • відповідальність за дотримання вимог безпечності несе оператор ринку;
  • забезпечення гігієни та безпечності по всьому ланцюгу;
  • превентивний контроль та превентивне забезпечення безпеки (HACCP);
  • своєчасне інформування всіх задіяних сторін про існуючі та потенційні загрози через систему RASFF;
  • простежуваність продукції протягом всього ланцюгу постачання - з метою своєчасного відклику в разі загрози здоров’ю споживачів.

При цьому існують різні правила щодо контролю за безпечністю для харчових продуктів тваринного та нетваринного походження. Детальніше дивіться у відповідних розділах:

Огляд вимог до товарів

Додаткова інформація

Продовжуючи відвідування веб-сайту, Ви надаєте згоду на використання cookies та погоджуєтесь з Політикою конфіденційності