Публічна дискусія «Торговельна політика України як країни-кандидата в ЄС: відносини з рештою світу»

20 березня 2023 року відбулась публічна дискусія «Торгівельна політика України як країни-кандидата в ЄС: відносини з рештою світу», проведена Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» (КЕУ).

Вона базувалась на результатах дослідження ІЕД, який присвячено порівняльному аналізу структури торговельних преференцій ЄС та України щодо третіх країн та оцінці потенційних можливостей та наслідків змін для торгівлі України та її торговельної політики у період підготовки до членства у ЄС.

У презентації результатів дослідження директорка із наукової роботи ІЕД Вероніка Мовчан підкреслила, що членство в ЄС матиме довгострокові наслідки для торговельної політики країни: «Україна повинна буде прийняти на себе зобов’язання ЄС у сфері зовнішньої торгівлі, зокрема у відносинах із СОТ та окремими країнами. Україна стане учасником двосторонніх торговельних угод ЄС та отримає доступ до ринків країн-партнерів ЄС у рамках цих угод, але муситиме відмовитись від своїх ЗВТ».

Водночас у період до набуття членства Україна має можливості продовжувати укладання нових угод про вільну торгівлю, однак це має робитись з урахуванням фактору відносин ЄС з цими країнами.

Наприклад, угоди з середземноморськими країнами, Єгиптом, Тунісом чи Марокко, дозволять не лише розширити двосторонню торгівлю України, але й покращити перспективи реалізації Пан-Європейсько-Середземноморської конвенції з правил походження (ПЄМ-конвенції), що стимулює розбудову регіональних ланцюгів вартості.

Дослідження показало, що наразі зовнішня торгівля товарами України відбувається найперше з країнами, з якими вона вже має угоди про вільну торгівлю. Це 58% товарообігу у 2021 році, зокрема 40% з країнами ЄС та 11% з іншими країнами, з якими і Україна, й ЄС мають угоди про вільну торгівлю. Тому набуття членства в ЄС означатиме втрату безмитної торгівлі лише з окремими країнами СНГ, обсяг торгівлі з якими є відносно низьким і продовжує знижуватись.

Як зазначено, водночас Україні зараз варто зосередитись на укладанні угод про вільну торгівлю з країнами, з якими ЄС має угоди про вільну торгівлю або веде чи-то планує переговори. Йдеться, зокрема про потенційні угоди з країнами-учасницями ПЄМ-конвенції, Єгиптом, Марокко, Алжиром та Тунісом, а також з такими азійськими країнами як Японія, Південна Корея, Індія та Індонезія.

Як повідомляє ІЕД, попередні оцінки за допомогою моделі SMART впливу тарифної лібералізації показали, що створення ЗВТ може стимулювати приріст українського експорту до Індії на 99%, Південної Кореї на 60%, Алжиру – 31%, Тунісу – 30%, Марокко – 27%.

Жваве обговорення точилося навколо нових напрямків торгівлі (на них варто звернути увагу українським експортерам) регуляторних питань, потенціалу окремих секторів, а також теперішньої та майбутньої ролі секторів з високою доданою вартістю та високотехнологічних секторів у експорті країни.