Забруднювачі - це речовини, які не були спеціально додані в їжу. Ці речовини можуть потрапити у продукти харчування на різних етапів її виробництва, упаковки, транспортування або зберігання. Вони також можуть бути наслідком забруднення навколишнього середовища. Оскільки забруднювачі, як правило, негативно впливають на якість продуктів харчування та можуть становити загрозу для здоров’я людини, ЄС вживає заходів для мінімізації їх присутності (наприклад, мікотоксинів та металів) у харчових продуктах. Їжа, що містить забруднювачі у недопустимій (з точки зору охорони здоров'я) кількості, зокрема на токсикологічному рівні, не можуть бути допущені на ринок ЄС.
Управління наявністю забруднювачів у харчових продуктів
Для захисту споживачів від неприйнятного рівня залишків пестицидів Європейська комісія встановила для імпортованих продуктів рослинного та тваринного походження максимальні рівні залишків (англ. maximum residue levels, скороч. MRL). Експортери повинні довести (за допомогою тестування), що кожна партія відповідає встановленим вимогам щодо максимально допустимих рівнів залишків пестицидів у харчових продуктах відповідно до Регламенту №396/2005. Включення і збереження у списку схвалених країн ґрунтується на наявності плану відповідної країни щодо встановлення гарантій передбачених у Додатку I.
Харчові продукти, що містять більше пестицидів, ніж дозволено, вилучаються з обігу на європейського ринку.
Ви можете перевірити прийнятні рівні пестицидів у базі даних пестицидів Європейської Комісії.
До тварин, з яких виробляються продукти харчування, можуть застосовуватися ветеринарні препарати для лікування, а залишки цих препаратів можуть потрапляти у вироблену м’ясну продукцію. Проте у жодному разі рівень залишків ветеринарних препаратів у готових продуктах харчування не повинен бути шкідливим для споживачів. Країна повинна включати контроль за залишками ветеринарних препаратів у свій план моніторингу для того, щоб отримати право експортувати продукцію тваринного походження до ЄС.
Для захисту споживачів від неприйнятного рівня залишків ветеринарних препаратів в ЄС для імпорту продуктів харчування рослинного і тваринного походження встановлені максимальні рівні залишків (англ. maximum residue levels або MRLs). Відповідальним за визначення максимальних рівнів залишків ветеринарних препаратів в ЄС є Європейське агентство з лікарських засобів.
Регламент №470/2009 запровадив правила та процедури встановлення максимальних рівнів залишків фармакологічно активних речовини, які можуть бути дозволені у продуктах харчування тваринного походження. Перелік максимальних рівнів залишків даний в Регламенті №37/2010.
До деяких речовин, заборонених або не дозволених для застосування до тварин, з яких виробляються продукти харчування, наприклад, хлорамфенікол, нітрофурани або малахітовий зелений (Рішення №2002/657/ЄС) встановлено показники «мінімально необхідного ліміту» (англ. Minimum required performance limit або скор. MRPL). Мінімально необхідні ліміти - це «мінімальний вміст аналіту досліджуваної речовини у зразку, який повинен бути виявлений та підтверджений». Вони є орієнтиром для дій («Action levels’») при оцінці партій продуктів харчування.
Більше інформації щодо контролю наявності ветеринарних речовин, MRLs та MRPL ви можете знайти у брошурі Єврокомісії за посиланням.
Партії продуктів харчування тваринного походження, незалежно від того, вироблено їх у ЄС або у третіх країнах, не можуть бути легально розміщені на ринку ЄС та будуть заборонені, якщо вони:
Більше інформації про вимоги щодо залишків речовин – за посиланням.
Їжа, що містять генетично модифікові організми (ГМО) або нові продукти, повинна відповідати спеціальним процедурам дозволу (авторизації) на розміщення на ринку ЄС для того, щоб забезпечити найвищий рівень захисту здоров'я людини.
Спеціальні положення щодо генетично модифікованих харчових продуктів
Законодавство ЄС передбачає єдину процедуру дозволу (авторизації) на розміщення на ринку продуктів харчування, що містять генетично модифіковані організми (ГМО) або отримані з них. Процес подання заявки на отримання дозволу залежить від того, чи будуть ГМО використовуватись у виробництві їжі або кормах з/без попереднього вирощування на території в ЄС. Вимоги до подання заявки на авторизацію викладені у Регламенті №503/2013. Авторизація діє не більше 10 років і може бути поновлена.
Спеціальні положення щодо нових продуктів харчування
Нові продукти - це харчові продукти та харчові інгредієнти, які не використовувались для споживання людиною значною мірою в ЄС до 15 травня 1997 року відповідно до Регламенту №2015/2283.
Перш, ніж бути розміщеними на ринку ЄС, нові продукти харчування повинні пройти оцінку безпеки, отримати дозвіл та бути включеними до відповідного Списку Союзу (the Union list). Експортери, які мають намір поставляти на ринок ЄС нові харчові продукти або інгредієнти, повинні проінформувати про свій намір Європейську комісію.
В ЄС діють вимоги до продуктів харчування тваринного походження, призначених для споживання людьми. Їх метою є запобігання передачі та розповсюдження захворювань серед населення та тварин. На бізнес-оператора покладено загальний обов’язок контролювати безпеку харчових продуктів та процесів, за які він відповідає.
Загальні правила гігієни
В ЄС діють загальні правила гігієни щодо первинного виробництва та детальні вимоги до всіх етапів виробництва, переробки та розповсюдження продуктів харчування. Вони ґрунтуються на положеннях Регламенту № 852/2004 та Регламенту №853/2004. У статті 6 Регламенту №853/2004 викладено загальні вимоги до продуктів тваринного походження з-за меж ЄС.
Виробники продуктів харчування повинні запровадити і дотримуватись процедур, які відповідають принципам HACCP (англ. Hazard Analysis and Critical Control Point).
Принципи НАССР:
a) виявлення будь-яких небезпек, яким необхідно запобігти, усунути або зменшити до прийнятного рівня;
b) встановлення критичних контрольних точок на етапі або етапах, коли контроль є важливим для запобігання або усунення небезпеки або для зменшення її до прийнятного рівня;
c) встановлення меж (значень) у критичних точках контролю, які дозволяють відокремити прийнятний рівень ризику від неприйнятного для запобігання, усунення або зменшення виявлених небезпек;
d) встановлення та впровадження ефективних процедур моніторингу у критичних точках контролю;
e) запровадження коригуючих дій, коли моніторинг показує, що критична контрольна точка не знаходиться під контролем;
f) запровадження регулярних процедур для перевірки того, що заходи, викладені в підпунктах а - е, працюють ефективно;
g) запровадження документування і запису (фіксування) відповідно до розміру і специфіки бізнесу, щоб продемонструвати ефективне застосування заходів, викладених у підпунктах а - f.
Коли до продукту, процесу чи будь-якого кроку вносяться зміни, бізнес-оператори повинні переглянути процедури та внести необхідні коригування.
Впровадження принципів НАССР передбачає деяку гнучкість, у тому числі для малого бізнесу. Наприклад, це означає, що принципи НАССР можуть бути імплементовані відповідно до структури і типу Вашого бізнесу. Більш детальну інформацію про гнучкість застосування принципів HACCP Ви можете дізнатись з EFSA за посиланням.
Законодавство ЄС також встановило мікробіологічні критерії для деяких продуктів харчування згідно з Регламентом №2073/2005. Регламент встановлює критерії харчової безпеки щодо харчових бактерій, їх токсинів та метаболітів (таких як: сальмонела, Listeria monocytogenes, Enterobacter sakazakii, стафілококові ентеротоксини та гістамін) у конкретних продуктах харчування. Ці критерії визначають прийнятність розміщення на ринку продукції або партії. Крім того, цей Регламент встановлює певні критерії гігієни технологічного процесу.
У розділі 2.1 Регламенту (стор. 15-17) викладені мікробіологічні критерії для м’яса і м’ясних продуктів.
Здоров’я тварин
Імпорт продуктів тваринного походження, призначених для споживання людьми, повинен відповідати загальним умовам здоров’я тварин. Запроваджені заходи контролю мають запобігти проникненню на територію ЄС інфекційних хвороб, які є небезпечним для людей і свійських тварин. Такі вимоги викладені у Директиві №2002/99/ЕС, яка запроваджує регулювання виробництво, обробку, продаж (розповсюдження) і розміщення на ринку харчових продуктів тваринного походження для споживання людьми. У Додатку 3 даний перелік способів лікування, які дозволяють усунути певні ризики для здоров'я тварин, пов'язані з м'ясом та молоком.
Ветеринарний сертифікат
Ветеринарний сертифікат потрібен для безпечного розміщення м’ясної продукції на ринку і повинен супроводжувати всі поставки такої продукції на ринок ЄС. Ветеринарний сертифікат щодо м’ясної продукції запроваджений Рішенням № 777/2007. При ввезенні м’ясної продуктів до ЄС проводиться відповідна перевірка на прикордонному інспекційному пункті. Ветеринарні органи держав-членів ЄС забезпечують, щоб м’ясна продукція відповідали усім вимогам, передбаченим законодавством ЄС.
В Регламенті №2017/625 визначено принципи ветеринарної перевірки продуктів тваринного походження, що надходять до ЄС з третіх країн.
Щодо сільськогосподарських тварин також потрібно дотримуватись вимог ЄС щодо добробуту тварин при забої відповідно до Регламенту №1099/2009. Законодавство ЄС щодо забою тварин має на меті мінімізувати біль та страждання тварин шляхом використання належним чином затверджених методів забою.
Прикордонний контроль
Імпортери повинні дотримуватись процедур, визначених у Регламенті №136/2004 до, під час та після ввезення продукції тваринного походження до ЄС через прикордонний інспекційний пункт. В ЄС діє система TRACES (Trade Control and Export System) – інструмент управління для сертифікації здоров’я. До системи TRACES заносяться сертифікати здоров’я. Харчові продукти і супроводжуючі документи мають бути підтверджені та перевірені ветеринарними органами після прибуття на кордон ЄС.
Додаткова інформація
Ви можете прочитати більше про контроль за харчовими продуктами тваринного походження, призначеними для споживання людьми:
Загальні правила щодо безпеки харчових продуктів визначені у Регламенті №178/2002. Відповідно до цього регламенту, продукти харчування, яка імпортуються до ЄС, повинні відповідати вимогам законодавства. Для гарантування безпеки харчових продуктів, слід дотримуватися деяких важливих принципів:
Оператори підприємств харчової промисловості (постачальники, імпортери) повинні мати безпечну систему постачання продуктів харчування/кормів від своїх постачальників та забезпечити безпеку продуктів харчування/кормів, які вони виробляють і постачають. Оператори підприємств харчової промисловості несуть юридичну відповідальність за дотримання законодавства про харчові продукти, зокрема їх безпеку. Вони повинні застосовувати активний підхід до виконання вимог законодавства про харчові продукти, перевіряючи, чи відповідають вони цим вимогам.
Законодавство ЄС визначає простежуваність як здатність відстежувати будь-які продукти харчування, корми, тварин або речовини на всіх етапах виробництва, переробки та дистрибуції. Ця вимога охоплює всі етапи виробництва, переробки та продажу в ЄС - від імпортера ЄС до рівня роздрібної торгівлі. Відповідальність за виконання цієї вимоги покладається на імпортера до ЄС, але Ваш імпортер до ЄС може вимагати від Вас дотримуватися цих заходів та надавати відповідну інформацію. Імпортери можуть вимагати, щоб Ви також запровадили систему відстеження постачання.
Система простежуваності на практиці
Всі продукти харчування, які представлені на ринку ЄС, повинні відповідати правилам маркування ЄС. Ці правила мають забезпечити, щоб споживачі отримали всю суттєву інформацію для точнішого вибору під час купівлі харчового продукту.
Є два типи правил маркування харчових продуктів в ЄС:
1. Загальні правила маркування
В ЄС діє Регламент №1169/2011 щодо маркування продуктів харчування. Він визначає, яка обов’язкова інформація має бути нанесена на маркування:
Мінімальний розмір шрифту для обов'язкової інформації - 1,2 мм.
Вищезазначена інформація повинна бути розміщена на упаковці або на етикетці, прикріпленій до упакованих харчових продуктів. У випадку попередньо упакованих (харчових) продуктів для громадського харчування, обов'язкова інформація повинна міститись у комерційних документах, а назва, за якою вони продаються, термін придатності та назва виробника - на зовнішній упаковці.
Відповідальність за маркування покладається на імпортера чи дистриб'ютора ЄС, але як виробник/експортер в Україні, Ви повинні мати можливість надати таку інформацію своєму імпортеру.
2. Спеціальні правила маркування
В ЄС діють спеціальні положення щодо маркування, які застосовуються до конкретних груп харчових продуктів, щоб дати споживачам більш детальну інформацію про зміст та склад цих продуктів.
Яловичина
Яловичина та продукти з яловичини підпадають під дію спеціальних правил маркування країни походження. Ці правила перелічені у Регламенті №1760/2000. Положення застосовується для наступних груп продукції з яловичини: 0201, 0202, 0206 10 95 та 0206 29 91.
Етикетка повинна містити наступну інформацію:
Правила маркування фаршу та нарізаної яловичини:
М'ясо свиней, овець, кіз і птиці
До такої продукції, як охолоджене та заморожене м'ясо свиней, овець, кіз і птиці, застосовується Регламент №1337/2013 та діють спеціальні правила маркування країни походження. Продукти, які повинні відповідати цим вимогам, переліченим у Додатку XI до Регламенту № 1169/2011, а саме:
| Коди HS | Опис |
|---|---|
| 0203 | Свинина, свіжа, охолоджена або заморожена |
| 0204 | М’ясо овець або кіз, свіже, охолоджене або заморожене |
| Ex 0207 | М'ясо птиці заголовку 0105, свіже, охолоджене або заморожене |
Майте на увазі, що Україна наразі не може експортувати до ЄС м’ясо кіз і овець.
Правила маркування:
Свинина
| Вік забою тварини | Вага перед забоєм | Країна походження |
|---|---|---|
| Більше 6 міс. | - | Країна, в якій тварина вирощувалась в останній період, не менше 4 місяців |
| Менше 6 міс. | мінімум 80 кг | Країна, в якій тварина вирощувалась після досягнення ваги 30 кілограмів. |
| Менше 6 міс. | менше 80 кг | Країна, в якій тварина вирощувалась протягом всього періоду |
Птиця
| Вік забою тварини | Країна походження |
|---|---|
| Більше 1 міс. | Країна, в якій птиця вирощувалалсь в останній період протягом не менше 1 місяця. |
| Менше 1 міс. | Країна, в якій проходив весь період вирощування після виведення тварини на відгодівлю. |
Маркування матеріалів, призначених для контакту з їжею
Відповідно до [Регламенту №1935/2004](Регламенту №1935/2004 "Регламенту №1935/2004") вироби, призначені для контакту з харчовими продуктами, включаючи пакувальні матеріали та контейнери, мають бути позначені написом «для контакту з їжею» або марковані символом «склянка і виделка».
Групи матеріалів та виробів, призначених для контакту з продуктами харчування, перелічені у Додатку I до Регламенту№ 1935/2004.
Регламент №2023/2006 встановлює правила щодо належної виробничої практики, комбінації цих матеріалів та виробів або вторинних матеріалів, виробів, що використовуються у процесі їх виготовлення. Також під дію спеціальних правил підпадає застосування друкарських фарб на стороні матеріалу чи виробу, що не контактує з харчовим продуктом.
Крім того, в ЄС діють декілька Регламентів, які встановлюють спеціальні умови щодо розміщення на ринку ЄС пластикових матеріалів та виробів, призначених для контакту з продуктами харчування.
Більш детальну інформацію про речовини, які використовуються у матеріалах та виробах, призначених для контакту з продуктами харчування, можна отримати за посиланням.