Україна і СОТ

Світова організація торгівлі (СОТ) – єдина міжнародна організація, що опікується глобальними правилами торгівлі між країнами. Її головна функція – забезпечувати, щоб торгівля відбувалася настільки легко, передбачувано і вільно, наскільки можливо. СОТ стала наступницею Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), укладеної після Другої світової війни. ГАТТ і СОТ допомогли створити сильну торговельну систему та сприяли зростанню торгівлі.

Факти про СОТ

Місце розташування: Женева, Швейцарія

Дата заснування: 1 січня 1995 року

Створена: за результатами переговорів Уругвайського раунду (1986 – 1994 рр.)

Члени: 164 країни (станом на січень 2017 року)

Бюджет: 197,204 млн. швейцарських франків на 2015 рік

Штат Секретаріату: 640 співробітників

Глава: Роберто Азеведо (генеральний директор)

Мета і принципи СОТ

СОТ покликана регулювати торговельні відносини учасників Організації на основі пакета Угод Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів (1986-1994 рр.). Ці документи є правовим базисом сучасної міжнародної торгівлі.

Угода про заснування СОТ передбачає створення постійно діючого форуму країн-членів для врегулювання проблем, які впливають на їх багатосторонні торговельні відносини, і контролю за реалізацією угод і домовленостей Уругвайського раунду. СОТ функціонує багато в чому так само, як і ГАТТ, але при цьому здійснює контроль за більш широким спектром торговельних угод (включаючи торгівлю послугами і питання торговельних аспектів прав інтелектуальної власності) і має значно більші повноваження у зв'язку з удосконалюванням процедур прийняття рішень і їхнього виконання членами Організації. Невід’ємною частиною СОТ є унікальний механізм врегулювання торговельних суперечок.

Основні принципи і правила ГАТТ/СОТ:

• торгівля без дискримінації, тобто взаємне надання режиму найбільшого сприяння у торгівлі і взаємне надання національного режиму товарам і послугам іноземного походження;
• регулювання торгівлі переважно тарифними методами;
• відмова від використання кількісних і інших обмежень;
• транспарентність торговельної політики;
• врегулювання торговельних суперечок шляхом консультацій, переговорів і т.д.

Найважливіші функції СОТ:

• контроль за виконанням угод і домовленостей пакета документів Уругвайського раунду;
• проведення багатосторонніх торговельних переговорів і консультацій між заінтересованими країнами-членами;
• врегулювання торговельних суперечок; огляд національної торговельної політики країн-членів;
• технічне сприяння державам, що розвиваються, з питань, що стосується компетенції СОТ;
• співробітництво з міжнародними спеціалізованими організаціями.

Загальні переваги від членства у СОТ:

• створення більш сприятливих умов доступу на світові ринки товарів і послуг на основі передбачуваності і стабільності розвитку торговельних відносин із країнами-членами СОТ, включаючи транспарентність їхньої зовнішньоекономічної політики;
• доступ до механізму СОТ врегулювання торговельних суперечок, що дозволяє забезпечити захист національних інтересів і усунути дискримінації;
• можливість реалізації своїх поточних і стратегічних торговельно-економічних інтересів шляхом ефективної участі у багатосторонніх торговельних переговорах при виробленні нових правил міжнародної торгівлі.

Усі країни-члени СОТ приймають зобов'язання щодо виконання основних угод і юридичних документів, об'єднаних терміном «Багатосторонні торговельні угоди». Таким чином, із правової точки зору система СОТ являє собою своєрідний багатосторонній контракт (пакет угод), нормами і правилами якого регулюється понад 97% усієї світової торгівлі товарами та послугами.

Пакет угод Уругвайського раунду поєднує за сукупністю більш 50 багатосторонніх торговельних угод і інших правових документів, основними з яких є Угода про заснування Світової організації торгівлі і додані до неї багатосторонні торговельні угоди:

Багатосторонні угоди з торгівлі

Багатосторонні торговельні угоди з обмеженою кількістю учасників

У рамках СОТ постійно триває робота з удосконалення угод з урахуванням практичного досвіду їхньої імплементації і тенденцій розвитку світової торгівлі з метою вирішення проблем, що виникають.

СОТ постійно еволюціонує і у її діяльність включаються нові актуальні питання.

Структура

Найвищий орган ухвалення рішень у СОТ – Конференція міністрів.

Збирається щонайменше раз на два роки.

На рівень нижче – Генеральна рада (зазвичай до її складу входять посли і глави делегацій в Женеві, та іноді – чиновники, спеціально відряджені зі столиць країн-членів). Збирається кілька разів на рік у штаб-квартирі СОТ у Женеві. Генеральна рада виконує також функції нагляду за торговельною політикою та врегулюванням суперечок.

На наступному рівні – Рада з торгівлі товарами, Рада з торгівлі послугами і Рада з торговельних аспектів інтелектуальної власності, підзвітні Генеральній раді.

Численні спеціальні комітети, підкомітети й робочі групи опікуються окремими угодами та іншими галузями, зокрема, довкіллям, розвитком, заявками на вступ і регіональними торговельними угодами тощо.

Прийняття рішень у СОТ

У СОТ практикується прийняття рішень на основі консенсусу, хоча де-юре передбачене голосування. Тлумачення положень угод щодо товарів, послуг, ТРІПС, звільнення від прийнятих зобов'язань приймаються 3/4 голосів. Виправлення, що не торкаються прав і зобов'язань учасників, а також прийняття нових членів вимагають 2/3 голосів (на практиці, як правило, консенсусом).

Членство в СОТ

Відповідно до Угоди про заснування СОТ країнами-засновниками Організації стали всі договірні Сторони – учасники ГАТТ (128 держав), що надали списки зобов'язань щодо товарів і послуг, ратифікували пакет угод Уругвайського раунду.

В даний час повноправними учасниками СОТ є 164 країни, в тому числі і Україна. 22 держави мають статус спостерігача у СОТ.

Крім цього, низка міжнародних організацій має статус спостерігача в різних органах СОТ, у т.ч. ООН, ЮНКТАД, МВФ, МБРР тощо.

Детальну інформацію про СОТ читайте на сайті Міністерства.

Кожен член Світової організації торгівлі має максимальні рівні тарифів, які називаються зв’язаними тарифами (bound tariffs). Ці тарифи також називають тарифами у режимі найбільшого сприяння (Most favoured nation або MFN tariffs), оскільки вони поширюються на імпорт з будь-якої країни-члена СОТ, яка не має преференційних прав доступу. Рівні тарифів, які застосовуються називаються applied tariffs та часто є значно нижчими за зв’язані тарифи.

Актуальну інформацію про зв’язані тарифи та тарифи, які застосовуються, Ви можете переглянути у базі даних тарифів СОТ. База містить пошуковий інструмент за країнами та товарами відповідно до гармонізованої системи опису та кодування товарів (HS). До 6 знаків українська класифікація УКТЗЕД повністю відповідає гармонізованій системі HS.

Право преференційного доступу країна може отримати після підписання торговельної угоди з іншої країною. Перелік країн, з якими Україна підписала угоди про зону вільної торгівлі, можна знайти у відповідному розділі.

Членство України в СОТ

На сьогодні СОТ – єдина міжнародна організація, яка встановлює глобальні правила торгівлі. На 164 її члени припадає понад 98 % світової торгівлі.

Для України, частка експорту у ВВП якої становить близько 50 %, набуття членства в СОТ стало важливим чинником подальшої інтеграції України до світової економіки та забезпечення недискримінаційного та передбачуваного режиму для українських товарів і послуг на ринках членів СОТ.

Членство України в СОТ – це:

• участь у формуванні нових правил торгівлі шляхом проведення багатосторонніх переговорів з метою максимального врахування інтересів вітчизняних виробників/експортерів товарів і постачальників послуг;
• покращення доступу українських товарів і послуг та їх постачальників до ринків кандидатів на вступ до СОТ за результатами багатосторонніх і двосторонніх переговорів;
• доступ до наразі найефективнішої системи вирішення торговельних спорів;можливість порушення та вирішення торговельних занепокоєнь у рамках засідань органів СОТ;
• участь в оглядах торговельної політики членів СОТ та інформаційній системі СОТ, використання переваг системи завчасного обміну інформацією/нотифікування щодо змін у торговельних режимах членів СОТ;
• можливість укладення угод про вільну торгівлю з основними та перспективними торговельними партнерами (членство в СОТ було обов’язковою передумовою для започаткування переговорів з окремими партнерами);
• отримання статусу країни з ринковою економікою, що є важливим позитивним чинником під час проведення антидемпінгових розслідувань стосовно українських товарів.

Участь у багатосторонніх переговорах СОТ

На четвертій Конференції міністрів, яка відбулася в листопаді 2001 року у м. Доха (Катар), члени СОТ вирішили розпочати новий раунд багатосторонніх переговорів "Доха – Розвиток", основні напрями якого: сільське господарство, доступ до ринку промислової продукції, торгівля послугами, правила торгівлі, електронна комерція тощо.

Участь у багатосторонніх переговорах дозволяє Україні відстоювати свої національні торговельно-економічні інтереси та долучатися до розробки нових світових правил торгівлі.

Після вступу до СОТ Україна увійшла до групи країн, які приєдналися до СОТ за статтею XII Угоди про заснування СОТ.

Довідково: До складу зазначеної групи наразі входять 22 члени: Албанія, В’єтнам, Вірменія, Грузія, Еквадор, Йорданія, Кабо-Верде, Казахстан, Китай, Киргизстан, Македонія, Молдова, Монголія, Оман, Панама, Саудівська Аравія, Сейшельські Острови, Російська Федерація, Таджикистан, Тайвань, Тонга та Україна.

Члени цієї групи зробили значний внесок у лібералізацію торгівлі в рамках СОТ порівняно із засновниками організації і відповідно у ході багатосторонніх переговорів намагаються взяти менші зобов'язання. Членство України у групі дозволяє захищати незмінність зобов'язань, що містяться у Протоколі про вступ України до СОТ та додатках до нього.

З метою відстоювання та захисту торговельних інтересів Україна систематично бере участь у роботі найвищого керівного органу СОТ – Конференції міністрів, засідання якої відбуваються раз на два роки. У рамках проведення Конференції міністрів ухвалюються найважливіші рішення і визначаються пріоритетні напрями діяльності СОТ.

Зокрема, в рамках 11-ої Конференції міністрів, яка проходила у грудні 2017 року м. Буенос-Айрес, Аргентинська Республіка та зібрала представників 164 членів СОТ (понад 4 000 делегатів) Україна приєдналась до ряду спільних декларацій та заяв, які стосувалися підтримки багатосторонньої торговельної системи, електронної комерції, дисциплін з внутрішнього регулювання послуг, торгівлі та розширення прав і можливостей жінок в економічній сфері.

Наразі багатосторонні переговори зосереджені на таких напрямах: сільське господарство, обмеження (скасування) субсидій у галузі рибальства, електронна комерція, дисципліни з внутрішнього регулювання у сфері послуг. Крім того, заінтересовані члени СОТ обговорюють питання, які не входять до порядку денного раунду багатосторонніх переговорів "Доха – Розвиток", а саме: робоча програма для мікро-, малих та середніх підприємств, спрощення процедур інвестування тощо.

Переговори щодо вступу нових членів до СОТ

Україна бере участь у багатосторонніх і двосторонніх переговорах щодо приєднання до СОТ нових членів.

Наразі Україна є членом 18 робочих груп щодо вступу до СОТ таких держав: Азербайджан, Алжир, Андорра, Багамські Острови, Білорусь, Боснія і Герцеговина, Бутан, Іран, Ірак, Коморські Острови, Ліван, Лівія, Сан-Томе і Принсіпі, Сербія, Судан, Узбекистан, Екваторіальна Гвінея та Ефіопія. Відстоювання інтересів українських виробників та постачальників послуг під час переговорів щодо вступу нових членів до СОТ ґрунтується на пропозиціях профільних державних органів влади і бізнес-асоціацій щодо усунення бар’єрів для доступу до ринків.

У період з 2008 року Україна досягла двосторонніх домовленостей щодо доступу до ринку з Самоа (2010), Чорногорією (2012), Таджикистаном (2012), Лаосом (2013), Єменом (2014), Казахстаном (2015), Боснією і Герцеговиною (2018).

Участь у роботі органів СОТ

Представники України беруть активну участь у роботі органів СОТ, що дозволяє порушувати проблемні питання під час засідань цих органів з метою відстоювання національних інтересів держави у торговельно-економічній сфері.

На постійній основі готуються позиційні матеріали, заяви для участі у засіданнях рад з торгівлі товарами, послугами, комітетів з питань доступу до ринку, митної оцінки, ліцензування імпорту, технічного регулювання, санітарних та фітосанітарних заходів, сільського господарства, регіональних торговельних угод, державних закупівель, з правил торгівлі, субсидій та компенсаційних заходів, захисних заходів та антидемпінгової практики, спрощення процедур торгівлі, Органу з питань огляду торговельної політики тощо, проводяться консультації з членами СОТ, виносяться специфічні торговельні проблеми (занепокоєння) на розгляд профільних комітетів та інших органів СОТ.

Окремим напрямом обговорення членами організації є модернізація СОТ (підвищення ефективності діяльності робочих органів, посилення дисциплін нотифікацій, систематизація торговельних занепокоєнь), відновлення повномасштабного функціонування Органу з питань вирішення спорів. Обговорення позицій членів СОТ та їх офіційних (письмових) пропозицій зі згаданої вище тематики зазвичай відбувається під час переговорів у рамках засідань спеціальних сесій відповідних органів СОТ або робочих груп.

Вирішення торговельних спорів

Наразі Україна бере участь у шести торговельних спорах: у чотирьох – як позивач (DS 499 «Російська Федерація – заходи щодо імпорту залізничного рухомого складу, стрілочних переводів та іншого залізничного обладнання», DS 530 «Казахстан – антидемпінгові заходи щодо сталевих труб», DS 569 «Вірменія – антидемпінгові заходи щодо сталевих труб», DS 570 «Киргизька Республіка – антидемпінгові заходи щодо сталевих труб»), у двох – як відповідач (DS 493 «Україна – антидемпінгові заходи щодо нітрату амонію», DS 525 «Україна – заходи, що стосуються торгівлі товарами і послугами»).

Крім цього, Україна бере участь у 30 спорах як третя сторона.

Моніторинг торговельної політики

Проведення оглядів торговельної політики членів СОТ є одним із найважливіших напрямів діяльності цієї міжнародної організації. Метою оглядів є забезпечення прозорості та передбачуваності торговельних режимів членів СОТ, сприяння більш повному дотриманню правил та принципів СОТ усіма членами.

Участь у цій регулярній процедурі дає можливість відстежувати зміни у торговельній політиці членів СОТ, обговорювати проблемні питання, які можуть мати або мають негативний вплив на дво- та багатосторонню торгівлю, отримувати додаткові пояснення щодо запроваджених заходів.

Використовуючи зазначений інструмент, Україна приділяє особливу увагу торговельним політикам і практикам членів СОТ, які є важливими торговельними партнерами нашої держави, зокрема тих, що належать до «ринків у фокусі» згідно з Експортною стратегією України («дорожньою картою» стратегічного розвитку торгівлі) на 2017 - 2021 роки.

Довідково. Перший огляд торговельної політики України в СОТ було проведено 19 та 21 квітня 2016 року.

Нотифікування та обробка запитів

Україна як член СОТ дотримується зобов’язань у сфері прозорості згідно з положеннями угод СОТ та, тим самим, робить внесок в укріплення багатосторонньої торговельної системи СОТ, в якій прозорість торговельної політики членів є однією з основних засад її діяльності. З цією метою Мінекономрозвитку забезпечується виконання функцій:

• національного органу нотифікацій за усіма угодами СОТ;
• пункту обробки запитів за угодами ТБТ/СФЗ;
• контактного пункту для подання інформації про статистику імпорту та чинний митний тариф до Інтегрованої бази даних СОТ (IDB WTO);
• інформаційного пункту СОТ для українських органів державної влади, бізнесу та громадських організацій.

Інформаційно-аналітичні матеріали до розділу читайте тут.

Обробка запитів і нотифікацій СОТ

Україна, як член СОТ, має зобов’язання дотримуватись загального режиму прозорості стосовно нормативно-правових актів, що можуть мати вплив на режим торгівлі. Ці зобов’язання, як і функції національного пункту обробки запитів і нотифікацій, покладено на відділ нотифікацій і обробки запитів департаменту доступу до ринків та взаємодії з СОТ Мінекономрозвитку. Він також сприяє ефективній співпраці та оперативному обміну інформацією і документами з Секретаріатом СОТ і членами СОТ, а також координує діяльність органів державної влади з питань підготовки нотифікацій та відповідей на запити щодо чинних норм, запровадження нових правил у сферах, пов‘язаних з торгівлею. Такими сферами згідно із основними угодами СОТ є технічні регламенти, процедури оцінки відповідності, санітарні та фітосанітарні заходи, митні процедури, процедури ліцензування імпорту, антидемпінгове регулювання, застосування захисних заходів, торговельні аспекти прав інтелектуальної власності тощо.

Режим прозорості забезпечується через систему нотифікацій – кожен член СОТ повідомляє через Секретаріат СОТ інших членів організації про зміни у своєму законодавстві через затверджену форму інформування – нотифікацію (повідомлення). Усі повідомлення, надіслані членами СОТ, оприлюднюються на офіційному сайті організації.

Участь України в системі нотифікацій має практичну цінність, оскільки відкриває для українських підприємств доступ до інформації щодо майбутніх змін у торговельних режимах інших країн. Система нотифікацій надає країнам СОТ можливість висловити коментарі щодо проектів законів чи інших нормативних актів інших членів СОТ перш, ніж вони будуть ухвалені, або започаткувати обговорення з повноважними органами відповідних країн можливості внесення до них змін.

Очевидно, що конкурентоспроможність експортерів товарів і послуг значно залежить від володіння ad hoc (оперативною) інформацією щодо законодавчого регулювання на ринках партнерів.

Задля сприяння українським експортерам в отриманні цієї інформації відділ регулярно повідомляє про нотифікації щодо санітарних, фітосанітарних заходів, технічних норм і регламентів, які подаються торговими партнерами України, та стосуються важливих для українського експорту товарів (див. підрозділ «Інформація за повідомленнями з країн-членів СОТ»).

З метою сприяння підприємствам у представленні коментарів до проектів нормативно-правових, наданих країнами СОТ, розроблено відповідні рекомендації щодо формату представлення коментарів (див. підрозділ «Як можна надати коментарі через відділ нотифікацій і обробки запитів»).

Додаткову інформацію з питань нотифікацій та представлення коментарів можна отримати у відділі нотифікацій і обробки запитів за адресою/телефоном:

01008, м. Київ, Грушевського, 12/2

тел. / факс: 596-68-39

e-mail: ep@me.gov.ua

Як вплинути на рішення країн-членів СОТ у сфері СФЗ/ТБТ

Існує декілька способів дізнатися, які зміни у торговельних режимах країн-членів СОТ очікуються найближчим часом, щоб заздалегідь підготуватись до здійснення зовнішньоторговельних операцій, уточнити певні деталі регламентації та відстояти свої економічні інтереси, у випадку, якщо нове регулювання, на думку експортера, суперечить чинним міжнародним нормам, зокрема Угодам СОТ.

Все, що треба зробити – скористатись однією із доступних систем пошуку документів, обрати необхідний документ, вивчити умови, що впливатимуть на режим торгівлі з закордонним партнером, а у разі виникнення питань чи коментарів – адресувати їх Мінекономрозвитку, яке звернеться з коментарями та проханням надати роз’яснення до відповідної країни-члена СОТ.

Більш детально деякі з доступних систем пошуку.

Сайт СОТ

На сайті СОТ існує багато способів та інструментів пошуку документів СОТ, які містять інформацію про зміни у торговельних режимах країн-членів. Тут можна шукати документи за допомогою кореневого тематичного каталогу СОТ у кожному розділі, як правило, є посилання на пошук документів; загальної системи пошуку документів, системи пошуку документів в рамках Угод з санітарних та фітосанітарних заходів, та технічних бар’єрів в торгівлі т тощо.

Євролєкс

Онлайн-платформа доступу до нормативно-правової бази ЄС надає можливість ознайомитись з останніми змінами в його Регламентах, Директивах тощо. Ресурс доступу.

Мінекономрозвитку

На сайті Мінекономрозвитку у розділі «Діяльність», підрозділі «Міжнародна торгівля», рубриці «Співробітництво з Світовою організацією торгівлі» є підрубрика «Забезпечення механізму прозорості в рамках СОТ». В ній можна знайти стислі аналітичні матеріали з приводу останніх змін у сфері регламентації норм СОТ з технічних бар’єрів в торгівлі (ТБТ) та санітарних і фітосанітарних заходів (СФЗ) країн-членів СОТ, що регулярно подаються відділом нотифікацій і обробки запитів.

ePing

У 2016 році Департаментом ООН з економічних і соціальних питань (DESA), Світовою організацією торгівлі (СОТ) і Міжнародним торговим центром (ITC) з метою сприяння розвитку торгівлі було запущено нову систему онлайн-оповіщення «ePing» - www.epingalert.org.

ePing розроблено спеціально для сприяння торгівлі та розвитку експорту. Ця система дозволяє відслідковувати останню інформацію про зміни нормативних вимог міжнародної торгівлі країн-членів СОТ у сферах СФЗ та ТБТ та доступна для кожного – урядових і неурядових організацій, представників бізнесу тощо. За даними Секретаріату СОТ, з моменту започаткування роботи системи її користувачами стали понад 6 000 профілів зі 175 країн світу. Половина із зареєстрованих користувачів - це представники приватного сектору, в основному - малий та середній бізнес.

Система передбачає реєстрацію користувачів (опція «register» у верхньому правому куті веб-сайту). Така реєстрація дозволяє отримувати доступ до нотифікацій членів СОТ з питань технічних бар’єрів у торгівлі та санітарних і фітосанітарних заходів. Користувачі ePing можуть бути оперативно поінформовані про зміни, що впливають на ринки і продукти, які становлять для них інтерес. Під час реєстрації є можливість вказати продукцію та країни, що становлять торгівельний інтерес. Відповідно до заданих параметрів пошуку (періодичність отримання інформації, країна, продукція) на вказану електронну адресу будуть надходити відповідні повідомлення про зміни в торговельних режимах країн-імпортерів.

Крім можливості підписатися на розсилку новин у згаданих сферах, іншими перевагами системи є наступні:

• пошук відповідних нотифікацій
• додання вибраних нотифікацій у закладки
• додання спеціальних фільтрів до розсилки
• розповсюдження нотифікацій серед користувачів системи
• ознайомлення/розповсюдження файлів, пов’язаних з нотифікаціями
• участь у дискусійному форумі учасників та обміні файлами
• доступ до контактних даних пунктів запиту інших країн тощо.

Інструкцію англійською мовою щодо користування системою ePing можна знайти за посиланням: ресурс доступу.

Ознайомитись із системою ePing можна завдяки відео-презентації, а також інформації (2-page flyer), що доступна різними мовами – ресурс доступу).

Інформація за повідомленнями з країн-членів СОТ

Тут подається інформація за повідомленнями членів СОТ,яка щомісячно оновлюється за посиланням (СФЗ, ТБТ)

Як можна надати коментарі через відділ нотифікацій і обробки запитів

Наступні рекомендації щодо формату надання роз’яснень мають на меті полегшити українським виробникам і експортерам підготовку коментарів стосовно повідомлень про заплановані зміни у технічному регулюванні, процедурах оцінки відповідності, застосуванні санітарних та фітосанітарних заходів тощо, які надходять від членів СОТ.

Коментарі можуть надавати у довільному форматі, однак рекомендовано обов‘язково включати наступну інформацію.

Подавати коментарі слід щонайменше за 10 робочих днів до вказаної у повідомленні країни кінцевої дати на адресу відділу:

Відділ нотифікацій і обробки запитів

01008, м. Київ, Грушевського, 12/2

тел.: 596-68-39

e-mail: ep@me.gov.ua

Також відділ має доступ до офіційних повідомлень (нотифікацій) країн СОТ щодо фактичних та запланованих змін у їхніх торговельних режимах, а також у нормативно-правовому регулюванні у таких сферах: митні процедури, ліцензування імпорту, антидемпінгове регулювання, застосування захисних заходів, торговельні аспекти прав інтелектуальної власності, торгівля послугами.

Запити щодо інформації у зазначених сферах можуть подаватися за подібним форматом.

Із запитами та будь-якими додатковими запитаннями з питань надання коментарів, звертайтесь за зазначеною адресою та/чи е-mail.

Контактні особи:

Директор департаменту доступу до ринків та взаємодії з СОТ, тел. 596-68-27

Заступник начальника управління співробітництва з СОТ - начальник відділу нотифікацій і обробки запитів департаменту доступу до ринків та взаємодії з СОТ, тел. 596-68-39

Участь у засіданнях Комітету СОТ з ТБТ

Про Комітет

Комітет СОТ з технічних бар'єрів у торгівлі (ТБТ) – орган у системі СОТ, підзвітний Раді з торгівлі товарами, є постійним форумом, який використовується членами СОТ для обговорення регламентів і стандартів, які можуть створювати перешкоди для виробників і експортерів у торгівлі відповідними товарами.

Головне завдання Комітету - здійснення нагляду за виконанням Угод СОТ про технічні бар'єри у торгівлі, надання членам СОТ можливості проводити консультації з питань, пов'язаних із виконанням зобов'язань в СОТ, а також подавати запити щодо політики членів СОТ у сфері технічного регулювання торгівлі.

Напрями роботи Комітету

Особлива увага під час засідань Комітету приділяється розгляду специфічних торговельних занепокоєнь. Члени СОТ використовують механізм внесення торговельних запитів на розгляд Комітету у випадках, коли не вдається врегулювати питання шляхом двосторонніх консультацій.

Комітет також уповноважений готувати щорічні і трирічні огляди Угоди з ТБТ.

Засідання Комітету ТБТ відбуваються тричі на рік у м. Женева (Швейцарія).

Інформація про участь України в роботі Комітету з питань ТБТ доступна за посиланням – режим доступу.

Більш детально з інформацією щодо заходів технічного регулювання в рамках СОТ можна ознайомитись на сайті організації.

Участь у засіданнях Комітету СОТ з СФЗ

Про Комітет

Комітет СОТ з питань санітарних та фітосанітарних заходів (СФЗ) – орган у системі СОТ, підзвітний Раді з торгівлі товарами, є постійним форумом для консультацій з питань безпеки харчових продуктів, здоров’я людини і тварин, захисту рослин, введення заходів обмежувального характеру, що впливають на торгівлю в цілому.

Головне завдання Комітету – це здійснення нагляду за виконанням Угоди СОТ про застосування санітарних та фітосанітарних заходів, надання членам СОТ можливості проводити консультації з питань, пов’язаних із виконанням зобов’язань у СОТ, а також подавати запити щодо політики членів СОТ у сфері санітарних та фітосанітарних заходів.

Як правило, засідання Комітету з питань СФЗ проводяться тричі на рік у м. Женева (Швейцарія).

Питання, що обговорюються на Комітеті з питань СФЗ

Основними питаннями, що регулярно розглядаються під час засідань Комітету, є наступні:

• імплементація Угоди СФЗ;
• специфічні торговельні занепокоєння;
• дотримання принципу прозорості;
• застосування спеціального та диференційного режиму;
• дотримання принципу еквівалентності;
• розгляд інформації щодо зон, вільних від шкідників і захворювань;
• розгляд інформації щодо приватних стандартів;
• моніторинг застосування міжнародних стандартів;
• технічна допомога;
• заходи, що здійснювались членами СОТ у сфері СФЗ.

Також можна ознайомитись із інформацією про участь України в роботі Комітету з питань СФЗ.

Більш детально з інформацією щодо заходів у сфері санітарного та фітосанітарного регулювання в рамках СОТ можна ознайомитись на сайті організації.