Вимоги до продукції на ринку США

1. Генералізована система преференцій

1.1. Імпортні мита.

Українська продукція експортується до США згідно з вимогами Генералізованої системи преференцій (англ. «The U.S. Generalized System of Preference», скороч. GSP) - це особливий торговельний режим, який розповсюджується на 121 країну, що розвивається, і передбачає надання пільгового безмитного режиму ввезення визначених категорій товарів. Зокрема, ця система дозволяє ввозити на територію США товари українського походження за 3 500 (і більше) тарифними лініями Гармонізованого тарифу США без сплати ввізного мита.

Детальна інформація про GSP – за посиланням, короткий огляд положень системи GSP – за посиланням.

Перелік пільгових категорій продуктів – за посиланням.

Для того, щоб з’ясувати, чи підпадає товар під дію пільг, або, у разі їх відсутності, розмір імпортного мита, потрібно скористатись онлайн-ресурсом Гармонізованого тарифу США.

Ґайд з пошуку – за посиланням.

Режим GSP запроваджується рішенням Конгресу США на певний період. Після закінчення передбаченого рішенням періоду дія пільгового режиму зупиняється до наступного схвалення Конгресом.

На період зупинки дії режиму GSP щодо імпорту США діє режим Normal Trade Relations (MFN), який передбачає сплату імпортних мит у повному обсязі. Рішення про відновлення режиму GSP може передбачати повернення імпортерам сплачених мит.

З 01.01.2021 дія режиму GSP закінчилась, очікується прийняття відповідного рішення Конгресом про його відновлення. Актуальна інформація щодо припинення та відновлення дії режиму GSP доступна за посиланням.

1.2. Умови для отримання преференцій у рамках GSP США:

Правила походження

Для того, щоб підпадати під дію GSP, товар повинен мати статус «походженням з України». Для цього він повинен відповідати наступним правилам походження:

1). Матеріали і складові, з яких виготовлено продукцію, вирощені або вироблені в Україні та мають статус «походженням з України», можна використовувати без обмежень

або

2). При використанні матеріалів «походженням з інших країн»:

• вартість матеріалів, вироблених в Україні, додати ще прямі витрати за операціями з переробки, виконаними в Україні, повинні складати 35% або більше від оціненої вартості товару на момент його ввезення до США.

Правилам походження не відповідають товари, щодо яких застосовані прості виробничі операції, які суттєво не впливають на характеристики товару - об’єднання, пакування, розведення водою або іншими речовинами.

• матеріали неукраїнського походження можуть бути включені до необхідної частки 35% українського вмісту, якщо вони пройшли так звану подвійну істотну трансформацію.

Подвійна істотна трансформація означає те, що спочатку матеріал іноземного походження повинен пройти істотну трансформацію в Україні – під впливом операцій переробки перетворитись на новий відмінний матеріал, з іншим найменуванням, характером і цільовим використанням. Потім цей новий матеріал повинен бути перетворений в Україні на готовий виріб з новим найменуванням, характером і цільовим використанням.

Детальніша інформація про правила походження – за посиланням.

Шаблон сертифікату походження – за посиланням.

«Прямий імпорт»

Для отримання преференцій у рамках системи GSP, товар повинен бути «прямим імпортом» до США. Тобто товар повинен бути:

1). Безпосередньо доправлений до США без перетинання території будь-якої іншої країни;

або

2). Він може перетинати транзитом інші країни, але не повинен ставати предметом торгового обороту в іншій країні під час його перевезення до США. У супроводжувальних документах має бути зазначено, що США є кінцевим пунктом призначення.

Необхідна документація

Відповідальним за отримання безмитного режиму для товарів, що підпадають під дію GSP, є імпортер США. Він повинен вносити відповідні позначення у ввізну документацію.

Імпортер і виробник є відповідальними за підготовку документації, що підтверджує право на безмитне ввезення. Бюро митного і прикордонного контролю США (U.S. Customs and Border Protection) покладається на заяву імпортера, що товар відповідає вимогам правил походження, але має повноваження вимагати від імпортера або виробника надання підтверджувальних документів (наприклад, бухгалтерських документів з описом виробничого процесу і витрат на виробництві).

2. Вимоги до нехарчової продукції

2.1. Регулюючі органи та вимоги.

Consumer Product Safety Commission (CPSC) адмініструє більшість законів США, що встановлюють регуляторні вимоги до нехарчової продукції (перелік основних регуляторних актів – за посиланням).

Federal Communications Commission (FCC) регулює сферу електроніки, радіо і телекомунікаційного обладнання.

The Food and Drug Administration (FDA) регулює вимоги до виробництва і розміщення на ринку фармацевтичної продукції, медичних приладів, косметики і тютюнової продукції.

Пошук регуляторних вимог щодо продукту – на сайті CPSC та на сайті Market Access Map.

2.2. Технічні стандарти.

Система стандартизації США є децентралізованою і орієнтованою на сектори, тобто технічні стандарти розробляються як урядом країни, так і неурядовими організаціями, і провідну роль відіграють галузеві об’єднання.

The American National Standards Institute (ANSI) є провідною неурядовою організацією, що має право акредитувати розробників стандартів. Наразі більше 200 організацій акредитовані ASNI як такі, що мають право розробки національних стандартів – American National Standards (ANS).

Придбати американські стандарти можна, зокрема в інтернет-магазині ASNI за посиланням.

The National Institute of Standards and Technology (NIST) є національним органом зі стандартизації США, який координує діяльність організацій - розробників стандартів і також має право затверджувати стандарти як національні.

Серед найвідоміших розробників стандартів наступні організації:

• American Society for Testing and Materials (ASTM)
• American Society of Mechanical Engineers (ASME)
• Institute of Electrical and Electronics Engineers (IEEE), Electronic Industries Alliance – спеціалізуються на сфері електроніки
• Acoustical Society of America
• American Society of Safety Engineers (ASSE)
• Underwriters Laboratories (UL)

Технічні стандарти, навіть ті, що мають статус національних, формально є добровільними, тобто законодавство США не вимагає від виробника їх обов’язкового застосування, окрім деяких категорій продукції підвищеного ризику. Проте на практиці їх застосування є обов’язковим.

Також в США є дійсними міжнародні технічні стандарти, зокрема таких організацій: International Electrotechnical Commission (IEC), International Organizations for Standardization (ISO), International Telecommunication Union (ITU).

2.3. Доведення відповідності продукції вимогам, сертифікація.

Виробник або імпортер повинен довести безпечність своєї продукції та її відповідність вимогам законодавства.

У сфері доведення відповідності продукції вимогам в США діють міжнародні стандарти ISO/EEC - базовий стандарт ISO/IEC 17000:2020 «Conformity assessment -Vocabulary and general principles» та інші, відомі під загальною назвою «CASCO toolbox». Дані стандарти передбачають декілька процедур підтвердження відповідності своєї продукції вимогам, зокрема:

• Тестування – проведення лабораторних досліджень (у власній або сторонній акредитованій лабораторії);
• Інспекція – перевірка виробу, його конструкції та процесу виробництва загалом;
• Сертифікація – комплексна оцінка відповідності продукту вимогам стандарту/закону/регламенту з подальшим оформленням відповідного документу, проводиться акредитованою сторонньою організацією;
• Декларація відповідності (Declaration of Conformity) - самосертифікація, що передбачає самостійно проведені виробником тестування та/або запровадження системи забезпечення якості;

Для більшості категорій товарів у США немає законодавчо встановленої вимоги обов’язкового залучення сторонньої організації для проведення лабораторних тестувань, проте на практиці і контролюючі органи, і партнери можуть вимагати надання документів про проведені дослідження. Сертифікація продукції на відповідність вимогам певного стандарту є найбільш розповсюдженою процедурою доведення відповідності для імпортованої продукції. Сертифікацію можуть проводити як приватні організації (розробники стандартів, сертифікаційні органи, торгові та бізнес-асоціації), так і державні структури федерального рівня або на рівні штату. Обов’язкова державна сертифікація застосовується до товарів з підвищеним рівнем ризику, зокрема продуктів харчування, фармацевтичної продукції, медичного обладнання, авіаційної техніки тощо.

Детальний гайд – за посиланням.

Додаткова інформація про тестування, сертифікацію і акредитовані лабораторії щодо різних категорій продукції – за посиланням.

2.4. Маркування.

Вимоги до маркування встановлені декількома законодавчими актами і залежать від категорії товарів. Основна мета регулювання маркування – забезпечення повного інформування споживачів, можливості проведення порівняння товарів і запобігання введення в оману. Загальними для всіх категорій товарів є наступні вимоги до маркування:

• назва продукту, яка дозволяє його ідентифікувати;
• назва та адреса виробника, пакувальника або дистриб'ютора;
• обсяг, кількість або вага нетто;
• країна походження;

Детальніше про маркування - за посиланням.

3. Вимоги до харчової продукції

Регулюванням вимог до харчової і аграрної продукції у США займаються Food Safety and Inspection Service (FSIS) (м'ясна продукція, яйця) та Animal and Plant Health Inspection Service (APHIS) (інші продукти харчування тваринного і рослинного походження). Обидві агенції підпорядковуються Міністерству сільського господарства США (англ. United States Department of Agriculture, скороч. USDA)

Пошук регуляторних вимог та обмежень щодо продукту – на сайті Market Access Map.

Імпорт м’яса, птиці, яєць дозволений лише зі схвалених FSIS країн та виробництв. Схвалення країни означає, що FSIS визнає систему регулювання безпечності харчових продуктів цієї країни як рівноцінну американській. Після цього урядові структури країни отримують право схвалювати конкретні виробництва.

Всі імпортовані вантажі продукції з м’яса, птиці та яєць після перетину кордону США підлягають перевірці у FSIS та мають супроводжуватись сертифікатом, виданим уповноваженим державним органом, відповідальним за інспектування та сертифікацію продуктів. Імпортер є відповідальним за проведення всіх інспекційних процедур на території США.

Більш детальна інформація щодо імпорту м’яса і яєць – за посиланням.

Перелік схвалених країн та продуктів – за посиланням.

Для імпорту інших продуктів харчування тваринного і рослинного походження виробник або імпортер повинен отримати дозвіл на імпорт від регулюючого органу США – у даному випадку це Animal and Plant Health Inspection Service (APHIS), а також ветеринарний (для продукції тваринного походження) або фітосанітарний (для продукції рослинного походження) сертифікат від контролюючого органу в Україні – Держспоживслужби.

Додаткова інформація про імпорт продуктів харчування - за посиланням.

Детальніше про отримання дозволу на імпорт рослинної продукції – за посиланням.

Крім того, згідно з положеннями Закону США щодо захисту від біотероризму (The Bioterrorism Act) до виробників та імпортерів харчової продукції висуваються додаткові вимоги - зареєструвати своє підприємство і виробничі потужності, а також попередньо повідомити контролюючому органу про імпортну поставку. Контролюючим органом в даному випадку є Food and Drug Administration (FDA).

Інформація про реєстрацію виробництва – за посиланням.

Інформація про попереднє повідомлення – за посиланням.

Маркування продуктів харчування регулюється двома основними федеральними законами - The Federal Food, Drug, and Cosmetic Act і The Fair Packaging and Labeling Act. Відповідно до їхніх вимог, на продукти харчування повинна бути нанесена наступна інформація:

• Назва і адреса виробника, пакувальника або дистриб’ютора
• Назва продукту
• Перелік інгредієнтів з обов’язковим виділенням алергенів
• Харчова декларація (Nutrition Facts)
• Маса нетто
• Країна походження
• Умови зберігання
• Строк придатності
• Інше

Гайд про маркування продуктів харчування – за посиланням.

Матеріал підготовлений за фінансової підтримки Уряду Німеччини через німецьку федеральну компанію Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH