Усі харчові продукти, що продаються в ЄС, повинні відповідати правилам маркування ЄС, які спрямовані на забезпечення наявності у споживача всієї необхідної інформації для усвідомленого вибору при покупці продуктів харчування.
Маркування не повинно ані вводити покупця в оману щодо характеристик або впливу харчових продуктів, ані приписувати продуктам особливі властивості з профілактики, лікування людських хвороб. Інформація на етикетках повинна бути зрозумілою, легко видимою, розбірливою і незмивною.
Маркування має бути офіційною мовою (мовами) держави-члена, де продукт продається. Втім, використання іноземних термінів або виразів, добре зрозумілих покупцям, може бути дозволено.
До харчових продуктів застосовують два типи вимог щодо маркування:
Загальні правила маркування харчових продуктів
Специфічні положення для окремих груп продуктів:
Загальні та спеціальні правила маркування харчових продуктів визначені Регламентом (ЄС) №1169/2011.
Загальні правила маркування харчових продуктів
Обов’язковою також є наявність харчової декларації (nutrition declaration), що має входити до етикетки та містити наступну інформацію:
У таблиці нижче наведено обов’язкові відомості, які повинні супроводжувати будь-яку їжу, призначену до постачання кінцевому споживачу:
| Обов'язкова інформація | Опис |
|---|---|
| Назва харчового продукту | Назвою харчового продукту є його офіційна назва. Її не можна заміняти ім'ям, що охороняється як інтелектуальна власність, торговою маркою або химерною назвою. Конкретні положення стосовно назви харчового продукту та відомості, які повинні його супроводжувати, визначено в Додатку VI до Регламенту (ЄС) №1169/2011. |
| Перелік інгредієнтів | Переліку інгредієнтів передує слово «Склад». Перелік повинен включати всі інгредієнти (разом з добавками та ферментами), позначені їхніми специфічними назвами, у порядку зменшення їхньої масової частини, яка була використана в процесі виробництва. Всі інгредієнти у формі створених наноматеріалів, повинні бути позначені в переліку інгредієнтів. За назвами таких інгредієнтів слід поставити в дужках слово «нано». Кожний інгредієнт або допоміжний матеріал для переробки, згаданий в Додатку II до Регламенту (ЄС) №1169/2011, що спричиняє алергічні реакції або нестерпність організму, навіть присутній в готовому продукті в зміненій формі, слід позначати в переліку інгредієнтів і виділяти друком, який чітко виокремлює його назву з інших інгредієнтів (з допомогою шрифту, стилю або кольору фону). Слід обов’язково позначати в маркуванні кількість окремого інгредієнта (класу інгредієнтів), використану під час виробництва або приготування харчового продукту, якщо цей інгредієнт/клас інгредієнтів: зазначений у назві харчового продукту або зазвичай пов'язується споживачем з цим продуктом; виділяється в маркуванні харчового продукту, зокрема, словами, малюнками, графічними зображеннями; або є суттєвим, для того, щоб визначити харчовий продукт або відрізнити його від інших подібних продуктів. |
| Маса нетто харчового продукту | Для рідких продуктів може бути виражений в одиницях вимірювання об’єму (літр, мілілітр), а для інших продуктів – в одиницях вимірювання маси (кілограм, грам). На харчах, які продаються в рідкому середовищі, слід також позначати масу нетто самого продукту, без рідини. Для заморожених в «глазурі» продуктів маса нетто не повинна включати масу льодової глазурі. |
| Термін зберігання | Це має бути дата, до якої харчовий продукт зберігає свої специфічні властивості за умови належного зберігання. Дата повинна складатися з зазначень дня, місяця та року в такій послідовності, а їй повинні передувати слова «придатний до» або «придатний до кінця» відповідно до Додатку X. Для швидкопсувних харчових продуктів, які за короткий час можуть становити пряму загрозу людському здоров’ю, мінімальний строк придатності заміняється кінцевою датою «вжити до». |
| Умови зберігання або умови використання | За потреби слід зазначати спеціальні умови зберігання та/або використання. Також за потреби слід зазначати умови зберігання та кінцевий термін споживання продукту після розкривання упаковки, щоб забезпечити належне зберігання чи споживання. |
| Країна або місце походження | Позначення країни походження або місця походження є обов’язковим у таких випадках: якщо брак такої інформації може ввести споживача в оману стосовно фактичної країни походження або місця походження харчового продукту; для м’ясних продуктів, якщо вони охоплені кодами Комбінованої номенклатури, вказаними в Додатку XI. Якщо країна походження або місце походження харчового продукту не збігається з країною або місцем походження основного інгредієнту харчового продукту, то про останній також треба вказати або зазначити, що він відрізняється від країни або місця походження харчового продукту. |
| Інструкції з використання | |
| Вміст алкоголю | Правила стосовно позначення вмісту спирту за об’ємом, у випадку продуктів внесених до Комбінованої номенклатури під кодом 2204, мають бути встановлені в положеннях нормативно-правових актів, що застосовуються до таких продуктів. Фактичний вміст спирту в напоях, що містять понад 1,2% спирту за об’ємом, крім внесених до Комбінованої номенклатури під кодом 2204, позначаються у відповідності до Додатку XII. |
| Номер партії виробництва | |
| Заява про поживну цінність | Вітаміни і мінерали |
Ці дані повинні бути вказані на упаковці або на етикетці, прикріпленій до фасованих продуктів харчування.
У разі фасованих харчових продуктів, призначених для громадського харчування (продукти, що продаються оптом), обов’язкову маркувальну інформація треба зазначити в комерційних документах, а назву, під якою товар продається, термін придатності або кінцеву дату придатності та ім’я виробника слід зазначити на зовнішній упаковці.
Для окремих харчових продуктів встановлюються специфічні вимоги щодо маркування. До таких продуктів відносяться: