Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку з 13% до 13,5% річних. Це рішення спрямовується на збереження стійкості валютного ринку, утримання інфляційних очікувань під контролем та поступове сповільнення інфляції до цілі 5%.

Інфляція зростала швидшими темпами, ніж передбачалося 

У листопаді 2024 року інфляція пришвидшилася до 11,2% у річному вимірі. З одного боку, вагомим рушієм зростання цін залишалися наслідки обмеженої пропозиції продовольства внаслідок гірших цьогорічних врожаїв. Очікується, що вплив цього чинника на інфляцію має нівелюватися в наступному році з надходженням нового врожаю.

З іншого боку, інфляційний сплеск дедалі більше набуває фундаментальних ознак, що підтверджується подальшим пришвидшенням базової інфляції (до 9,3% р/р у листопаді). Останнє пов’язане, зокрема, зі збільшенням виробничих витрат, у тому числі на електроенергію й оплату праці, а також курсовими ефектами внаслідок послаблення гривні в попередні періоди. Інфляційні очікування наразі демонструють відносну стійкість, однак посилюється ризик їхнього розбалансування на тлі підвищення уваги населення до інфляційних процесів.   

Очікується, що інфляція сповільниться у 2025 році

У наступні місяці інфляція в річному вимірі, вірогідно, продовжить зростати через подальший вплив чинників з боку пропозиції продовольчих товарів, суттєві бюджетні видатки, значні темпи збільшення заробітних плат і вищий енергодефіцит під час опалювального сезону.

Однак надалі інфляція має сповільнитися на тлі поступового поліпшення ситуації в енергосекторі й нарощування урожаїв. Цьому також сприятимуть заходи монетарної політики НБУ й очікуване послаблення зовнішнього цінового тиску. 

Міжнародна підтримка у 2025 році

Упродовж останніх місяців ризики недостатності міжнародного фінансування у 2025 році суттєво знизилися завдяки прогресу в реалізації механізму кредитної співпраці з Україною (Ukraine Loan Cooperation Mechanism — ULCM), що забезпечує безповоротну форму макрофінансової допомоги, а також у виділенні коштів за програмою Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) Loans for Ukraine. Відповідно прогноз НБУ щодо надходження у 2025 році міжнародної допомоги на суму понад 38 млрд доларів США залишається актуальним. Це фінансування, зокрема, дасть змогу НБУ підтримувати належний рівень міжнародних резервів для забезпечення стійкості валютного ринку.  

Ключові ризики для інфляційної динаміки та розвитку

Війна триває. Російська агресія зумовлює ризики подальшого зниження економічного потенціалу, зокрема через втрати людей, територій і виробництв. Швидкість повернення економіки до нормальних умов функціонування залежатиме від характеру і тривалості бойових дій.

Основні ризики, спричинені російською агресією, залишаються незмінними: 

• виникнення додаткових бюджетних потреб, передусім для підтримання обороноздатності; 

• можливе додаткове підвищення податків, що, залежно від параметрів, може посилювати ціновий тиск; 

• подальше пошкодження інфраструктури, передусім енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни з боку пропозиції;

• поглиблення негативних міграційних тенденцій та подальше розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.

   

Однак можуть реалізовуватися й позитивні сценарії, пов’язані, зокрема, з подальшим пришвидшенням євроінтеграційних процесів та відновлювальних робіт в енергетиці.  

Підвищення облікової ставки до 13,5%

НБУ бачить необхідність у посиленні процентної політики для розвороту інфляційного тренду та приведення інфляції до 5% цілі на горизонті політики. Підвищення облікової ставки сприятиме збереженню контрольованості інфляційних очікувань та підтримає реальну дохідність гривневих інструментів. Це підживить інтерес до строкових гривневих заощаджень, а відповідно, сприятиме зниженню тиску на курс та ціни в міру вичерпання дії тимчасових рушіїв інфляції.

Збереження стійкості валютного ринку залишатиметься важливим чинником повернення інфляції на траєкторію зниження. Ураховуючи достатні обсяги міжнародної допомоги, спроможність НБУ компенсувати структурний дефіцит валюти у приватному секторі та згладжувати надмірні курсові коливання залишатиметься значною. 

НБУ продовжить посилення процентної політики на найближчих засіданнях Правління з монетарних питань у разі збереження ознак стійкості інфляційного тиску та загрози розбалансування інфляційних очікувань.