Держмитслужбою розпочато дослідну експлуатацію функціоналу Електронного журналу пункту пропуску морського сполучення

10 червня розпочалася дослідна експлуатація функціоналу Електронного журналу пункту пропуску морського сполучення (Журнал) – однієї зі складових оновленої Автоматизованої системи митного оформлення (АСМО), яка також у майбутньому має забезпечити фундамент функціонування «Розумного пункту пропуску» у морських портах. Про це повідомляє Держмитслужба. Запровадження Журналу в роботі Держмитслужби має дозволити автоматизувати митне оформлення у морських пунктах пропуску, спростити та пришвидшити процес митного контролю щодо суден закордонного плавання.

«В Україні зараз немає єдиної електронної системи реєстру морських транспортних засобів для митних цілей, не автоматизовано процеси контрольних процедур в морських пунктах пропуску, відсутній автоматичний обмін інформацією між митницею та суб’єктами щодо суднозаходів. А ще під час проведення митного контролю щодо суден закордонного плавання не використовується автоматизована система управління ризиками. Впровадження Електронного журналу пункту пропуску морського сполучення має централізувати і синхронізувати роботу усіх структурних підрозділів Митниці», - зазначив Євгеній Єнтіс, заступник голови Держмитслужби з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

Загалом же очікується, що в результаті впровадження Електронного журналу пункту пропуску морського сполучення буде забезпечено:

• приймання/обробку/зберігання документів суднової справи в електронному вигляді;
• передачу рішень учасникам портового співтовариства від митниці в електронному форматі;
• автоматизацію здійснення процедур в процесі митного контролю суден, що перетинають кордон України;
• логування дій інспектора під час проведення митного контролю;
• контроль за зворотним ввезенням/вивезенням суден закордонного плавання;
• автоматизацію оцінки ризиків під час проведення контрольних процедур відносно судна;
• приймання/зберігання даних щодо вивантажених з судна контейнерів;
• приймання/зберігання нарядів.

Як повідомила Дар’я Шулякова, експертка EU4PFM, під час дослідної експлуатації відбуватиметься тестування трьох електронних реєстрів – суднових справ, обліку контейнерів та обліку нарядів. Для дослідної експлуатації в Одеському порту буде реалізовано 3 найбільш поширені сценарії, які дозволять перевірити роботу функціоналу та отримати коментарі від безпосередніх користувачів системи:

• Оформлення вибуття іноземного судна зі простроченим зобов’язанням про зворотне ввезення (вивезення), включаючи базову роботу з документами та формальностями;
• Повний цикл оформлення іноземного судна: прибуття та вибуття, з накладанням зобов’язання та закриття без прострочення, включаючи обробку екстраординарних ситуацій: відправка на доопрацювання, скасування формальності та скасування відмітки;
• Повний цикл оформлення українського судна для перевірки роботи з зобов’язанням.

Як повідомляють, це перший етап функціоналу. Наступні етапи розвитку функціоналу дозволять автоматизувати роботу із загальними деклараціями прибуття, масштабувати використання Електронного журналу пункту пропуску морського сполучення на всі порти України, а також забезпечити ведення обліку та митний контроль товарів, що перетинають кордон у морських пунктах пропуску та перевозяться у контейнерах. Після проведення дослідної експлуатації та відшліфовування функціоналу планують пілотування в Одеський митниці упродовж 3-х місяців; після того буде ухвалено рішення щодо можливості розгортання функціоналу на національному рівні.