З 1 січня 2024 року запрацював механізм виплати компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних зі сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за створення нових робочих місць та за працевлаштування офіційно зареєстрованих безробітних. Фінансове відшкодування передбачено Порядком компенсації єдиного внеску роботодавцям та Порядком компенсації єдиного внеску суб’єктам малого підприємництва, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 338. Задля отримання компенсації суб’єкти малого підприємництва, зокрема, мають укладати трудові договори з працівниками не менше, ніж на 2 роки. 

 

Компенсація ЄСВ роботодавцям

Відповідно до п. 7 Порядку компенсації єдиного внеску роботодавцям, його дія поширюється на роботодавців (суб’єктів господарювання), які:

• створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них працівників шляхом укладення трудового договору;
• протягом 12 місяців з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, щомісяця здійснюють виплату їй заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати (наразі це 24 000 грн).

 

Якщо роботодавець забезпечив дотримання цих вимог, він має право протягом наступних 12 місяців на компенсацію фактичних витрат у розмірі 50% суми нарахованого єдиного внеску за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, за умови збереження рівня заробітної плати в розмірі не менше, ніж три мінімальні заробітні плати за кожну таку особу.

У разі зменшення штатної чисельності працівників та/або фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію.

 

Компенсація ЄСВ суб’єктам малого підприємництва

Згідно з п. 2 Порядку компенсації єдиного внеску суб’єктам малого підприємництва, його дія поширюється на роботодавців, які одночасно:

• є суб’єктами малого підприємництва;
• створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них зареєстрованих безробітних шляхом укладення трудового договору.

 

Право на компенсацію у розмірі фактичних витрат має роботодавець, який працевлаштовує на нове робоче місце строком не менше ніж на 2 роки за направленням центру зайнятості зареєстрованих безробітних.

Зареєстрований безробітний може бути працевлаштований у роботодавця з виплатою компенсації за нього один раз на 5 років за умови, що він у відповідному п’ятирічному періоді не був працевлаштований будь-яким роботодавцем з наданням йому компенсацій, передбачених Законом України № 5067-VІ «Про зайнятість населення» (крім професійного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації безробітного).

Компенсація виплачується за кожен непарний місяць роботи з дня працевлаштування зареєстрованого безробітного. Загальна тривалість виплати компенсації становить 12 місяців упродовж наступних двох років.

 

Що передбачено у разі звільнення працівника?

Разом з тим, у разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація, до закінчення дворічного терміну з дня працевлаштування з підстав припинення трудового договору за угодою сторін або його розірвання у випадку змін в організації виробництва і праці (ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників) сума виплачених коштів повертається у повному обсязі до бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття або Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залежно від джерела фінансування компенсації, крім випадку, коли на його робоче місце працевлаштовано іншого зареєстрованого безробітного за направленням центру зайнятості до закінчення дворічного строку.

Виплата компенсації зберігається у разі, коли інший зареєстрований безробітний працевлаштований на місце звільненого працівника у строк, що не перевищує 60 календарних днів.

Тривалість виплати компенсації та строк працевлаштування обчислюються сумарно з дати працевлаштування першого безробітного, враховуючи строки виплаченої компенсації та перерви між працевлаштуванням безробітних.