Третя експертна дискусія «Можливості для українських експортерів на ринках ЄС та світу»: результати зустрічі

15 червня 2022 року понад 70 представників молочного сектору взяли участь в експертній дискусії з підтримки та просування експорту молочної продукції в умовах війни на ринках ЄС та світу.

За словами заступника міністра економіки України Тараса Качки, сьогодні існує домовленість із партнерами (країни, які підтримують відновлення економіки України внаслідок російського вторгнення до України) про скасування тарифів на українську продукцію: по-перше, це рішення ЄС про скасування тарифних обмежень, яке діє від 4 червня 2022 року. Також наразі немає потреби оформлення імпортних ліцензій. Щодо скасування імпортних ліцензій, то потрібно очікувати від міністерства додаткових технічних повідомлень. Це має спростити торгівлю з точки зору організації та планування. Таким чином, торгівля молочною продукцією з ЄС буде обмежена лише питанням логістики.

По-друге, маємо повне скасування тарифів із боку Британії на один рік. Двостороння угода запрацює з наступного тижня після її ратифікації українським парламентом. Канада так само ухвалила рішення про повне скасування мит. Однак через систему централізованого менеджменту Канадою зроблено винятки для м'ясо-молочної продукції. 9 червня 2022 року Канада оприлюднила рішення, що, у разі вичерпання загальної квоти на молочну продукцію, до української продукції буде застосовуватися нульове мито. За словами заступника міністра, для того, щоб відсутні тарифні обмеження мали вплив на системне відновлення українського бізнесу, 12 місяців буде недостатньо, тому уряд планує працювати над тим, щоб продовжити цей період.

Скасування мит відкриває можливості для українських експортерів на ринках ЄС. Фахівці ДУ «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» проаналізували та опублікували порівняння Угод ЗВТ з Ізраїлем, Туреччиною, Канадою та Великою Британією.

Заступник директора ДУ «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» Андрій Литвин у своєму виступі зазначив, що ЄС, Канада, Велика Британія — це найперспективніші ринки для експорту. Компанії, які встигнуть вийти на ці ринки, зможуть зайняти свою нішу в цих країнах. Водночас Туреччина не є перспективним ринком, оскільки вона впроваджує високі митні тарифи саме на молочну продукцію, таким чином захищаючи власного виробника.

«Сьогодні найбільшим імпортером молочної продукції зі всього світу є Велика Британія, потім Канада, Ізраїль та Туреччина. З України найбільше імпортує Ізраїль, зовсім незначні обсяги експорту у 2021 році були до Туреччини, повністю відсутня співпраця з Великою Британією та Канадою, що підтверджує значні можливості для експорту українських молочних продуктів на ці ринки», — зазначив Андрій Литвин.

Під час заходу Віталій Башинський, консультант Quality FOOD Trade Program (швейцарсько-українська програма «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України») презентував процедури включення потужностей операторів ринку молока та молочних продуктів до списку експортерів харчових продуктів до ЄС. Відео, презентація та інструкція з детальним поясненням процедур.

Заступниця голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко розповіла, що станом на 15 червня 2022 року 33 українські підприємства мають право на експорт молочної продукції до ЄС. П'ять із них були акредитовані з початку війни.

«Чому я роблю на цьому наголос? Оскільки останнім часом лунають думки, що, враховуючи воєнний стан, треба сприяти послабленню вимог до українських підприємств. Але ми маємо пам'ятати про те, що сама процедура й самі вимоги ЄС базуються на європейських чинних нормативних актах і законодавстві. Тому фактично, коли рекомендується потужність до включення до реєстру експортерів до ЄС, не існує винятків. Є нормативи, є форма сертифіката, яку інспектор підписує та каже про те, чому саме відповідає вантаж, який експортують до ЄС. Також ці п'ять потужностей — це показник швидкої реакції та авторизації, здійсненої ЄС. Це показник того, як швидко ЄС включає наші потужності, за що їм варто віддати належне», - зазначила Ольга Шевченко.

У заході взяли участь і представники об’єднання трейдерів молочної продукції ЄС.

Паном Юккою Лікітало, генеральним секретарем Eucolait було презентовано тему: «Торгівля молочними товарами в ЄС та світі — перспективи України: погляд з ЄС»:

• Глобальне виробництво молочної продукції сповільнилося за останні два з половиною роки (2020–2022);
• Глобальна інфляція є причиною того, що ріст цін на сире молоко й біржові молочні продукти не встигають покривати витрати на їх виробництво. При цьому здорожчання вартості готової продукції спонукає падіння загального попиту;
• Сільськогосподарська та продовольча політика ЄС є ще одним обмежувальним фактором щодо експорту до ЄС. Ця політика передбачає принцип «From Farm to Fork» («Від ферми до виделки»), що веде до здорової та стійкої Європейської продовольчої системи;
• Вторгнення Росії в Україну впливає на глобальне продовольство;
• Продовольча безпека під загрозою в країнах з низьким рівнем доходу, які залежні від імпорту;
• У ЄС під загрозою доступність харчових продуктів для домогосподарств з низькими доходами;
• У ЄС відбулися деякі короткострокові реакції на ринкові шоки, але без серйозних змін у політиці. Повідомлення комісії ЄС про продовольчу безпеку від 23 березня 2022 року: «Нинішня криза виявляє залежність сільського господарства ЄС від імпортних ресурсів: викопного палива, добрив та кормів, що підтверджує необхідність фундаментальної переорієнтації сільського господарства ЄС та продовольчих систем ЄС на стійкість відповідно до Зеленої угоди та переглянутої CAP»;
• Попри привабливі ціни та зняття квот на українську продукцію, постачання до ЄС залишаються обмеженими через проблеми з логістикою. Однак європейські трейдери готові нарощувати співпрацю з українськими експортерами.

На заході Офісом з розвитку підприємництва та експорту презентовано актуальні інструменти просування українських молокопродуктів на зовнішні ринки — Каталог українських експортерів. З інструментом можна ознайомитися тут.

У своєму виступі Манон Шуперс, директорка SAFOSO AG (Швейцарія), запевнила учасників заходу, що Швейцарія продовжує надавати підтримку молочній галузі України: «Якість і безпечність сирого молока, молочних продуктів є дуже важливою складовою діяльності із підтримки Швейцарією молочного сектору в Україні ще з 2015 року. У перші роки роботи ми мали значний фокус на законодавстві. І сьогодні українське законодавство максимально наближене до європейського — це надважливе досягнення, і воно обов'язково допоможе молочному сектору в просуванні власного експорту. Минулого року законодавчі покращення було схвалено в межах аудиту Генерального директорату з питань охорони здоров’я та безпечності харчових продуктів Європейської комісії DG SANTE.

Другим важливим кроком із боку Швейцарії стала підтримка ініціативи із запровадження Програми контролю сирого молока. Ми тісно співпрацюємо з українськими компетентними органами та продовжуємо надавати підтримку з розбудови потенціалу, зокрема державних лабораторій. Програма контролю сирого молока почалася 2 роки тому й отримала величезний відгук та залученість приватного сектору, і, що важливо, сьогодні продовжує працювати».

З усіма матеріалами третьої експертної дискусії, серед яких презентації спікерів, аналітичний бюлетень, інфографіка та запис ефіру, можна ознайомитися за посиланням.

Дізнатися більше про експертну дискусію на тему: «Поточний стан молочного сектору: основні проблеми і кроки їх подолання» можна за посиланням.

Ознайомитися з підсумками другої експертної дискусії «Логістичні шляхи експорту української молочної продукції» можна за посиланням.

Цей захід проводиться спільно з державною установою «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» та аналітичним агентством «ІНФАГРО» за підтримки Швейцарії в межах швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України», що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія), www.qftp.org.