Безпечність є ключовою вимогою до продукції на ринку ЄС. При цьому «безпечна продукція» – це будь-яка продукція, що не становить собою жодного ризику або лише мінімальний ризик, сумісний із використанням виробу, який можна вважати за прийнятний і який відповідає високому рівню охорони безпеки і здоров’я людей.
Загальні вимоги ЄС до безпечності продукції встановлені у Директиві 2001/95/ЕС, що доступна за посиланням англійською та українською мовами.
Зобов’язання щодо безпеки продукції застосовні до всіх фахівців в ланцюжку виробництва та постачання, котрі можуть вплинути на характеристики безпечності продукції. Зокрема, Директива покладає зобов’язання моніторити безпечність продукції та надавати документи, які дозволяють простежити весь ланцюг виробництва та переміщення товару. Директива також впроваджує систему оперативного обміну інформацією (систему RAPEX) між органами влади держав-членів та Європейською Комісією щодо заходів для запобігання, обмеження або встановлення спеціальних умов ринкування чи використання товарів, що створюють серйозні ризики.
Детальніше про загальну безпечність продукції читайте за посиланням.
Що робити, щоб підтвердити безпечність продукції?
Контроль за безпекою продукції покладається на компетентні органи держав-членів ЄС. Процедури з оцінки відповідності здійснюються виробником продукції або третьою стороною, яка несе відповідальність за таку оцінку. Маркування СЕ вказує, що продукт відповідає всім діючим вимогам і пройшов процедуру оцінки відповідності.
Детальніше про про процедуру оцінки відповідності та маркування СЕ читайте за посиланням.
Майте на увазі!
Маркування СЕ наноситься лише в тих випадках, якщо взуття підпадає під дію Директиви щодо особистого захисту.
Текстильні та шкіряні вироби, які розміщуються на ринку ЄС не можуть містити хімічних речовин, що вказані в Додатку XVII до Регламенту №1907/2006 (Регламент REACH).
В таблиці нижче представлені хімічні речовини, використання яких заборонено в складі виробів, що можуть бути частиною взуття:
| У текстильних виробах, що призначені для контакту зі шкірою | Трис (2,3 дибромпропіл) фосфат, Трис (азиридиніл) фосфіноксид, Полібромбіфеніли (РВВ), Сполучення дибутилолова (DOT) |
| У текстильних або шкіряних виробах, які можуть мати прямий і тривалий контакт зі шкірою | Азотні барвники, що можуть вивільняти один або більше ароматичних амін із тих, що перелічені у Доповненні 8 Регламенту |
| У шкіряних виробах, що призначені для контакту зі шкірою | Сполуки хрому (IV) |
| У виробах, що призначені для прямого та тривалого контакту зі шкірою, таких як ґудзики, застібки, заклепки, блискавки та металічні бляхи | Нікель |
| При використанні під час обробки текстильних тканин | Нонілфенол та нонілфенол етоксилат |
| У взутті, якщо який-небудь з їх гумових і пластмасових компонентів вступають в контакт з шкірою | Сполуки поліциклічних ароматичних вуглеводнів |
| Для просочування важкого промислового текстилю та пряжі, призначеної для їх виробництва | Сполучення ртуті |
Детальніше про вимогу Регламенту REACH читайте за посиланням.
Інші хімічні речовини, про які вам необхідно знати:
Важливо!
В деяких країнах існують додаткові або жорсткіші національні обмеження щодо хімічних речовин. Наприклад, деякі країни забороняють формальдегід у текстильному виробництві (Австрія, Німеччина, Фінляндія та Нідерланди), інші - фенциклідин або PCP (пентахлорофенол) - у текстильному виробництві (Австрія, Данія, Німеччина, Нідерланди) та дисперсні барвники у текстильному виробництві (Німеччина).
Щоб дізнатись більше, зверніться до Довідкової служби Європейського агентства з хімічних речовин (ECHA) або національних агенцій у Європі.
Продукція та обладнання, які містять фтористі парникові гази, заборонені на ринку ЄС.
Так, відповідно до Регламент №517/2014, заборона фтористого газу розповсюджується і на взуття
ЄС приділяє особливу увагу наданню споживачу точної та всеохоплюючої інформації про продукцію. Взуття та його основні частини, якщо вони експортуються окремо, повинні містити маркування, що передбачене законодавством ЄС.
Загальні вимоги ЄС щодо маркування, які застосовуються до взуття встановлені у Директиві №94/11/EC.
Важливо!
В Україні з грудня 2011 року діє Технічний регламент маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу (Постанова КМУ № 632), який відповідає загальним вимогам ЄС щодо маркування.
Вимоги до етикетки:
Зміст: маркування повинно описувати матеріали трьох основних частин взуття (верх, підкладка з устілкою, і зовнішня підошва), вказуючи щоразу, що матеріал «шкіра», «пресована шкіра», «текстиль» або «інше». Якщо жоден матеріал не складає принаймні 80% виробу, на етикетці слід розмістити інформацію про два основні використані матеріали.
Розміщення: маркування повинно бути на взутті. Воно має розміщуватись, щонайменше, на одному виробі в кожній парі взуття. Маркування може бути виконано з допомогою друку, тиснення, наліпки або прикріпленої етикетки. Маркування повинно бути видимим, надійно прикріпленим і доступним, а розміри піктограм – достатньо великими для легкого розуміння.
Для маркування можна вибрати піктограми чи письмові позначення мовою, визначеною державою-членом, в якій товар призначений для збуту. Правила використання піктограм обумовлені в Додатку І до Директиви.
Взуття, що підлягає особливому регулюванню
Спеціальні вимоги до маркування також поширюються до окремих груп взуття. Вищезгадані вимоги до маркування не охоплюють деякі види взуття, що підлягає спеціальному регулюванню:
За наявність маркування та його точність відповідає:
Еко-маркування
Додатково законодавство ЄС передбачає еко-маркування, що здійснюється на добровільній основі. На взуття, що відповідає екологічним критеріям, може наноситися еко-маркування ЄС – «Квітка ЄС». Еко-маркування має на меті заохотити виробників до сталого ведення бізнесу, зменшити негативний вплив на навколишнє середовище протягом всього життєвого циклу продукції - від сировини до виробництва товару, його використання та утилізації, а також допомогти споживачам легко віднайти товари, що чинять найменш негативний вплив на навколишнє середовище.
Еко-маркування взуття регулюється:
Регламентом 66/2010 щодо Еко-маркування ЄС
Рішення Комісії 2016/1349/EU, що встановлює екологічні критерії для еко-маркування взуття.
Взуття повинно відповідати критеріям, розробленим для кожної конкретної групи товарів. Виробники/імпортери, які бажають наносити на свою продукцію еко-маркування, повинні пройти процедуру оцінки відповідності щодо дотримання відповідних критеріїв. Оцінка здійснюється компетентним органом країни ЄС, на ринку якої розміщується товар. Процедура включає перевірку документів та верифікаційний (з метою перевірки) візит (у разі необхідності).
Порада
Якщо ви бажаєте отримати першу оцінку щодо вимог, які вам потрібно виконати, щоб отримати можливість для еко-маркування взуття, скористайтесь списком за цим посиланням.
Інформація щодо процедури еко-маркування ЄС доступна за посиланням.
Перелік та контакти компетентних органів доступний за посиланням.
Зверніть увагу, що неурядові організації та споживачі виявляють все більший інтерес до проблеми наявності хімікатів у взутті. Відповідно вимоги покупців в кожній певній країні ЄС можуть бути більш суворими, ніж законодавчі вимоги, вони можуть звертати увагу також на дотримання добровільних стандартів.
Якщо ви виробляєте продукти, повністю аюо частково виготовлені з диких рослин чи тварин, ви повинні переконатися, що вони не підпадають під обмеження Конвенції про міжнародну торгівлю видами, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).
ЄС запровадив вимоги до Регламенту 338/97 та склав список заборонених видів (включаючи продукти) та спеціальні процедури, де це застосовується.
Для експорту взуття, яке було вироблено зі шкіри диких тварин, необхідно оформити дозвільний документ CITES відповідного зразка. При цьому для кожної партії оформлюється окремий сертифікат CITES.
Захист вимираючих видів (видів, що знаходяться під загрозою зникнення) – CITES
Ця вимога може застосовуватися до взуття, якщо воно виготовлено з матеріалу, наприклад, із видів шкіри, які знаходяться під загрозою зникнення. Якщо ви виготовляєте вироби зі шкіри, ви повинні переконатися, що вид матеріалу, який ви використовуєте, не знаходиться під загрозою зникнення.
Як експортер, ви повинні з'ясувати, чи матеріал або частина виробу відносяться до тих видів, які перелічені у Додатках A, B, C та Додатку D Регламенту ЄС щодо торгівлі дикими тваринами та рослинами.
Більш детальну інформацію про CITES можна отримати на веб-сайті Комісії ЄС.
Взуття, яке підпадає під категорію індивідуального захисту, підлягає додатковим обов’язковим вимогам, які викладені в Регламенті ЄС 2016/425.
Якщо ви хочете продавати взуття для індивідуального захисту