Портал працює у тестовому режимі. Приймаємо зауваження або пропозиції

Вимоги ЄС до меблів

Загальна безпечність продукції

Що означає загальна безпека продукту?

Безпечний продукт – це продукт, який не становить жодного ризику або мінімального ризику при використанні виробу. Це включає в себе:

  • Характеристики продукту (наприклад, склад, упаковка, інструкція з монтажу, встановлення та обслуговування)
  • Вплив продукту на інші продукти, якщо це можна передбачити.
  • Презентація продукту, маркування, будь-які попередження та інструкція щодо його використання та утилізації, а також будь-які інші вказівки та відомості про виріб.
  • Категорії споживачів, які використовують цей продукт (наприклад, діти або літні люди).

Директива про загальну безпеку продукції застосовується до всіх продуктів, включаючи меблі незалежно від того чи вони нові, вживані, відновлені, включаючи всі продукти, які пов’язані з експлуатацією. Однак виключаються вироби секонд-хенд, що поставляються в якості антикваріату або як вироби, що підлягають ремонту або ремонту перед їх використанням.

Загальні вимоги ЄС до безпечності продукції встановлені у Директиві 2001/95/ЕС, що доступна за посиланням англійською та українською мовами

Зобов’язання щодо безпеки продукції застосовні до всіх бізнес-операторів в ланцюжку виробництва та постачання, котрі можуть вплинути на характеристики безпечності продукції. Зокрема, Директива покладає зобов’язання моніторити безпечність продукції та надавати документи, які дозволяють простежити весь ланцюг виробництва та переміщення товару. Директива також впроваджує систему оперативного обміну інформацією (систему RAPEX) між органами влади держав-членів та Європейською Комісією щодо заходів для запобігання, обмеження або встановлення спеціальних умов ринкування чи використання товарів, що створюють серйозні ризики.

Детальніше про загальну безпечність продукції читайте за посиланням.

Що робити, щоб підтвердити безпечність продукції?

Контроль за безпекою продукції покладається на компетентні органи держав-членів ЄС. Процедури з оцінки відповідності здійснюються виробником продукції або третьою стороною, яка несе відповідальність за таку оцінку.

Ваша роль у забезпеченні безпеки продукції:

  • Ваш представник або імпортер в ЄС зобов’язаний розміщувати на ринку тільки безпечну продукцію, якщо Ви як український експортер/виробник не зареєстровані в ЄС.
  • Ваш представник або імпортер ЄС повинен інформувати споживачів про будь-які ризики, пов'язані з продуктом, особливо якщо ризики не є очевидними. Вони також повинні вживати заходів щодо отримання інформації про можливі ризики, які створює продукт, і в разі необхідності вжити заходи, щоб запобігти таким ризикам (наприклад, вилучити або відкликати продукцію з ринку).
  • Необхідно контролювати безпеку продукту (наприклад, шляхом реєстрації та подальшого розгляду скарг, проведенням випробування зразків, інформуванням дистриб'юторів про такий моніторинг) та забезпечити можливість відстеження товару за допомогою необхідного документального супроводу.
  • Якщо Ваш представник або імпортер в ЄС виявили, що продукт є небезпечним, вони повинні повідомити компетентний національний орган ЄС та при необхідності співпрацювати з відповідними органами, щоб уникнути ризиків для споживачів.

Обмеження використання хімічних речовин

Щоб експортувати меблі до ЄС, необхідно переконатися, що вони не містять небезпечних речовин, які вказані в Додатку XVII до Регламенту №1907/2006 (Регламент REACH).

Цей регламент містить перелік обмежених для використання хімічних речовин у продуктах, які продаються в Європейському Союзі, і включає використання миш'яку та креозотів як консервантів деревини. Чи застосовується REACH до ваших продуктів залежить від хімічних речовин, які ви використовуєте.

Використання хімічних речовин на практиці

  • Це стосується меблів, які оброблені певними маслами, клейовими лаками та лаками, які можуть містити шкідливі речовини.
  • Наприклад, пофарбовані вироби не повинні розміщуватися на ринку, якщо концентрація кадмію дорівнює або перевищує 0,1% від маси фарби на фарбованому виробі.
  • Якщо ви виготовляєте меблі для зовнішнього використання, будьте уважні до того, як ви їх просочуєте.
  • Покупці все частіше впроваджують сталу практику у своїй мережі постачання. Тому вони можуть попросити вас також дотримуватися цих вимог щодо використання хімічних речовин під час обробки та виробництва.
  • Не соромтесь запитати у своїх покупців, яка їх політика щодо хімічних речовин і що вони очікують від вас. Деякі країни, а також деякі компанії можуть мати вимоги щодо гранично допустимих доз певних хімічних речовин
  • Європейське агентство з хімічних речовин має базу даних, де ви можна перевірити статус використовуваного хімікату.

В таблиці нижче представлені хімічні речовини, використання яких заборонено в складі виробів, що можуть бути частиною меблів:

У текстильних виробах, що призначені для контакту зі шкірою Трис (2,3 дибромпропіл) фосфат; Трис (азиридиніл) фосфіноксид; Полібромбіфеніли (РВВ); Сполучення дибутилолова (DOT)
У текстильних або шкіряних виробах, які можуть мати прямий і тривалий контакт зі шкірою Азотні барвники, що можуть вивільняти один або більше ароматичних амін із тих, що перелічені у Доповненні 8 Регламенту
У шкіряних виробах, що призначені для контакту зі шкірою Сполуки хрому (IV)
При використанні під час обробки текстильних тканин Нонілфенол та нонілфенол етоксилат

Детальніше про вимоги Регламенту REACH читайте за посиланням.

Важливо!

В деяких країнах існують додаткові або жорсткіші національні обмеження щодо хімічних речовин. Наприклад, деякі країни забороняють формальдегід у текстильному виробництві (Австрія, Німеччина, Фінляндія та Нідерланди), інші - фенциклідин або PCP (пентахлорофенол) - у текстильному виробництві (Австрія, Данія, Німеччина, Нідерланди) та дисперсні барвники у текстильному виробництві (Німеччина).

Щоб дізнатись більше, зверніться до Довідкової служби Європейського агентства з хімічних речовин (ECHA) або національних агенцій у Європі.


Контролювання нелегальних деревини та лісоматеріалів

Розміщення на ринку ЄС нелегально заготовленої деревини та продукції з неї заборонено.

Крім того, оператори, які вперше постачають на ринок ЄС деревину та лісоматеріали, повинні виконати вимоги, викладені в Регламенті № 995/2010, а саме:

Оператори повинні застосовувати систему забезпечення належного старання (так звану систему «дью діліджанс» – due dіlіgence) до кожного виду деревини чи лісоматеріалів та постачальника. Система забезпечення належного старання повинна базуватися на таких складниках:

Інформація: заходи та процедури, що забезпечують доступ до основної інформації про постачання оператором деревини і лісоматеріалів, розміщених на ринку, для того, щоб провести повномасштабне оцінювання ризиків.

Оцінювання ризику: процедури, що дозволяють оператору аналізувати і оцінювати ризик розміщення на ринку незаконно заготовлених лісоматеріалів, спираючись на інформацію, зазначену вище, і беручи до уваги критерії, викладені в постанові.

Зменшення ризику: набір заходів і процедур, адекватних і відповідних, щоб ефективно мінімізувати ризик, крім тих випадків, коли ризик оцінений як незначний.

Застосовуючи систему належного старання, оператори повинні:

  • Бути в змозі продемонструвати, як зібрана інформація перевірялася щодо критеріїв ризику, як ухвалювалось рішення про заходи зменшення ризику і як оператор визначив ступінь ризику.
  • Належно обліковувати інформацію про свої поставки і застосування процедур зменшення ризику, яка зберігається протягом п’яти років і надається для перевірки компетентним органам.

Ваші зобов’язання згідно Регламенту ЄС щодо деревини і лісоматеріалів

  • Хоча найбільший вплив законодавство ЄС щодо деревини і лісоматеріалів має на операторів на ринку ЄС, воно також впливає на інші компанії у ланцюжку поставок, коли їх лісоматеріали та вироби з деревини в кінцевому рахунку продаються в ЄС.
  • Головний вплив законодавтсва ЄС на промисловість країн, що не входять до ЄС, випливає з потреби операторів отримати доступ до достовірної інформації щодо лісоматеріалів або продуктів з деревини, які вони купують.
  • Законодавство ЄС щодо деревини застосовується до обмеженої кількості продуктів, включаючи ті, що підпадають під код 9403. Повний список товарів, які охоплюються законодавством ЄС щодо деревини, можна знайти за посиланням.
  • Лісоматеріали та вироби з деревини будуть вважатися легально зібраними та відповідати законодавству ЄС при пред’явленні сертифікату CITES для видів лісоматеріалів, які перелічені у Додатку A, B або C Регламенту Ради (ЄС) № 338/97.
  • Законодавство ЄС щодо деревини передбачає, що оператори мають володіти наступною інформацією, яку вони можуть отримати від постачальників за межами ЄС:
    • торгівельна назва, тип продукту, загальна назва деревних порід і в деяких випадках його повна наукова назва

    • країна збору, а в деяких випадках і субнаціональний регіон та поступка врожаю

    • документи або інша інформація, в якій зазначено, що дотримано всіх вимог відповідно до законодавства країни збору врожаю.


CІTES - для продуктів з диких рослин і тварин

Якщо у ваших меблях використовується продукція з диких рослин чи тварин, ви повинні переконатися, що вона не підпадає під обмеження Конвенції про міжнародну торгівлю видами, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).

ЄС запровадив вимоги до Регламенту 338/97 та перелічив заборонені види (включаючи продукти) та спеціальні процедури, де це застосовується

Для експорту меблів, при виробництві яких була використана шкіра диких тварин, необхідно оформити дозвільний документ CITES відповідного зразка. При цьому для кожної партії оформлюється окремий сертифікат CITES.

Зобов’язання згідно з CITES

  • Як експортер ви повинні з'ясувати, чи матеріал або частина продукту відноситься до тих видів, які перелічені у Додатках A, B, C та D Регламенту ЄС щодо торгівлі дикими тваринами та рослинами.
  • Як правило, будь-які операції в комерційних цілях заборонені для видів і продуктів, виготовлених з видів, перелічених у Додатку А до Регламенту. Однак існують винятки.
  • Для видів, перелічених у Додатку В, вимагається дозвіл на експорт від компетентних органів країни експорту. Необхідно надіслати копію дозволу на експорт імпортеру ЄС, який повинен буде подати заяву на отримання дозволу на імпорт. Як експортні, так і імпортні документи повинні супроводжувати вантаж і повинні бути представлені митному органу на кожному прикордонному пункті до того, як вантаж буде ввезено до ЄС.
  • Для видів, перелічених у Додатку C, повідомлення про перетин кордону повинно бути представлено компетентному органу до того, як зразок буде імпортований. Крім того, органи країни-експортера повинні видати дозвіл на експорт, якщо країна-експортер згадується у Додатку C стосовно відповідних видів. При ввезенні з країни, яка не згадується у Додатку C стосовно відповідних видів, необхідний сертифікат походження.
  • Для видів, перелічених у Додатку D, при ввезені продукту до ЄС вимагається лише повідомлення про імпорт компетентного у органу в кожній державі-члені ЄС.
  • Більш детальну інформацію про CITES можна отримати на веб-сайті Комісії ЄС.

Продовжуючи відвідування веб-сайту, Ви надаєте згоду на використання cookies та погоджуєтесь з Політикою конфіденційності