Загальні правила щодо безпеки харчових продуктів визначені Регламентом №178/2002. Відповідно до цього регламенту, продукти харчування, які імпортуються до ЄС, повинні відповідати вимогам законодавства.
Щоб гарантувати безпеку харчових продуктів, слід дотримуватися деяких важливих принципів:
Оператори підприємств харчової промисловості (постачальники, імпортери) повинні мати безпечну систему постачання продуктів харчування/кормів від своїх постачальників та забезпечити безпеку продуктів харчування/кормів, які вони виробляють і постачають. Вони (оператори підприємств) несуть юридичну відповідальність за дотримання законодавства про харчові продукти, зокрема їх безпеку. Оператори повинні мати активний підхід до виконання вимог законодавства про харчові продукти, перевіряючи, чи відповідають цим вимогам.
Законодавство ЄС визначає простежуваність як здатність відстежувати будь-які продукти харчування, корми, тварин або речовини на всіх етапах виробництва, переробки та дистрибуції.
Ця вимога охоплює всі етапи виробництва, переробки та продажу до ЄС - від імпортера ЄС до рівня роздрібної торгівлі. Відповідальність за виконання цієї вимоги покладається на імпортера до ЄС, але Ваш імпортер до ЄС може вимагати також від Вас дотримуватися цих заходів та надавати відповідну інформацію. Імпортери можуть вимагати, щоб Ви також запровадили систему відстеження.
Система простежуваності на практиці
В ЄС діють вимоги до продуктів харчування тваринного походження, призначених для споживання людьми. Їх метою є запобігання передачі та розповсюдження захворювань серед населення та тварин. На оператора покладено загальний обов’язок контролювати безпеку харчових продуктів та процесів, за які він відповідає.
Загальні правила гігієни
В ЄС діють загальні правила гігієни щодо первинного виробництва та детальні вимоги до всіх етапів виробництва, переробки та розповсюдження продуктів харчування. Вони ґрунтуються на положеннях Регламенту № 852/2004 та Регламенту №853/2004. У статті 6 Регламенту №853/2004 викладено загальні вимоги до продуктів тваринного походження з-за меж ЄС.
Виробники продуктів харчування повинні запровадити і дотримуватись процедур, які відповідають принципам HACCP (англ. Hazard Analysis and Critical Control Point)
Принципи НАССР: a) виявлення будь-яких небезпек, яким необхідно запобігти, усунути або зменшити до прийнятного рівня;
b) встановлення критичних контрольних точок на етапі або етапах, коли контроль є важливим для запобігання або усунення небезпеки, а чи для зменшення її до прийнятного рівня;
c) встановлення меж (значень) у критичних точках контролю, які дозволяють відокремити прийнятний рівень ризику від неприйнятного для запобігання, усунення або зменшення виявлених небезпек;
d) встановлення та впровадження ефективних процедур моніторингу у критичних точках контролю;
e) запровадження коригуючих дій, коли моніторинг показує, що критична контрольна точка не знаходиться під контролем;
f) запровадження регулярних процедур для перевірки того, що заходи, викладені в підпунктах а - е, працюють ефективно;
g) запровадження документування і запису (фіксування) відповідно до розміру і специфіки бізнесу, щоб продемонструвати ефективне застосування заходів, викладених у підпунктах а - f.
Коли до продукту, процесу чи будь-якого кроку вносяться будь-які зміни, бізнес-оператори повинні переглянути процедури та внести необхідні коригування.
Впровадження принципів НАССР передбачає деяку гнучкість, у тому числі для малого бізнесу. Наприклад, це означає, що принципи НАССР можуть бути імплементовані відповідно до структури і типу Вашого бізнесу. Більш детальну інформацію про гнучкість застосування принципів HACCP Ви можете дізнатись з EFSA за посиланням.
Законодавство ЄС також встановило мікробіологічні критерії для деяких продуктів харчування згідно з Регламентом №2073/2005. Регламент встановлює критерії харчової безпеки щодо харчових бактерій, їх токсинів та метаболітів (таких як: сальмонела, Listeria monocytogenes, Enterobacter sakazakii, стафілококові ентеротоксини та гістамін) у конкретних продуктах харчування. Ці критерії визначають прийнятність розміщення на ринку продукції або партії. Крім того, цей Регламент встановлює певні критерії гігієни технологічного процесу.
У розділі 2.2 Регламенту (стор. 18-19) викладені мікробіологічні критерії для молока та молочних продуктів.
Здоров’я тварин
Імпорт продуктів тваринного походження, призначених для споживання людьми, повинен відповідати загальним умовам здоров’я тварин. Запроваджені заходи контролю мають запобігти проникненню на територію ЄС інфекційних хвороб, які є небезпечним для людей і свійських тварин. Такі вимоги викладені у Директиві №2002/99/ЕС, яка запроваджує регулювання виробництво, обробку, продаж (розповсюдження) і розміщення на ринку харчових продуктів тваринного походження для споживання людьми. У Додатку 3 даний перелік способів лікування, які дозволяють усунути певні ризики для здоров'я тварин, пов'язані з м'ясом та молоком.
Ветеринарний сертифікат
Ветеринарний сертифікат потрібен для створення безпечного розміщення молока, молочних продуктів на ринку і повинен супроводжувати всі постачання такої продукції на ринок ЄС. Ветеринарний сертифікат щрдо молочнох продукції запроваджений Регламентом №605/2010. При ввезенні молока і молочних продуктів до ЄС проводиться відповідна перевірка на прикордонному інспекційному пункту. Ветеринарні органи держав-членів ЄС забезпечують, щоб молоко та молочна продукція відповідали усім вимогам, передбаченим законодавством ЄС.
В Регламенті №2017/625 визначено принципи ветеринарної перевірки продуктів тваринного походження, що надходять до ЄС з третіх країн.
Прикордонний контроль
Імпортери повинні дотримуватись процедур, визначених у Регламенті №136/2004 до, під час та після ввезення продукції тваринного походження до ЄС через прикордонний інспекційний пункт. В ЄС діє система TRACES (Trade Control and Export System) – інструмент управління для сертифікації здоров’я. До системи TRACES заносяться сертифікати здоров’я. Харчові продукти і супроводжуючі документи мають бути підтверджені та перевірені ветеринарними органами після прибуття на кордон ЄС.
Додаткова інформація
щодо походження продуктів, призначеними для споживання людьми:
Огляд законодавства ЄС, що встановлює загальні умови здоров’я - за посиланням.
Гайди (інструкції) щодо гігієни продуктів харчування та офіційного контролю можна знайти на сторінці Єврокомісії - за посиланням.
Забруднювачі - це речовини, які не були спеціально додані до їжі. Ці речовини можуть потрапити до продуктів харчування на різних етапів її виробництва, пакування, транспортування або зберігання. Вони також можуть бути наслідком забруднення навколишнього середовища. Оскільки забруднювачі, як правило, негативно впливають на якість продуктів харчування та ймовірно можуть становити загрозу для здоров’я людини, ЄС вживає заходів для мінімізації їх вмісту (наприклад, мікотоксинів та металів) у харчових продуктах. Їжа, що містить забруднювачі у неприйнятній (з точки зору охорони здоров'я) кількості, зокрема на токсикологічному рівні, не можуть бути представлені на ринку ЄС.
Регулювання наявності забруднювачів у харчових продуктах
Контролювати рівень наявності забруднювачів у харчових продуктах є обов’язком бізнес-оператора (виробника). Поточні максимально дозволені рівні забруднювачів зазначені у Регламенті №1881/2006. Наприклад, там встановлено максимально дозволені рівні нітратів, микотоксинів і діоксинів у молоці та молочних продуктах.
Регламент №333/2007 визначив методи відбору і аналізу для офіційного контролю рівня свинцю, кадмію, ртуті, неорганічного олова, 3-МХПД та поліциклічних ароматичних вуглеводнів у їжі.
Детальна інформація – за посиланням.
Контроль залишків пестицидів
Для захисту споживачів від неприйнятного рівня залишків пестицидів в ЄС для імпорту продуктів харчування рослинного і тваринного походження встановлені максимальні рівні залишків (англ. maximum residue levels або MRLs). Експортери повинні довести за допомогою тестування, що кожна партія відповідає вимогам щодо максимально дозволених рівнів залишків пестицидів у продуктах відповідно до Регламенту №396/2005.
Перелік продуктів, для яких встановлено максимальні рівні залишків пестицидів, зазначено у Додатку 1. Він містить продукти тваринного походження, фрукти, овочі, злаки, спеції і деякі їстівні рослини. Молоко також повинно бути перевірене на наявність залишків пестицидів.
Продукти, що містять вищий дозволеного рівень пестицидів, вилучаються з європейського ринку. Виробник повинен знати рівень пестицидів у своїх продуктах і пересвідчитись, що той відповідає дозволеному на європейському ринку.
Ви можете перевірити прийнятні рівні пестицидів у базі даних пестицидів Європейської комісії.
Контроль залишків ветеринарних препаратів
Для захисту споживачів від неприйнятного рівня залишків ветеринарних препаратів у ЄС для імпорту продуктів харчування рослинного і тваринного походження встановлені максимальні рівні залишків (англ. maximum residue levels або MRLs).
Регламент №470/2009 запровадив правила та процедури встановлення максимальних рівнів залишків фармакологічно активних речовини, які можуть бути дозволені у продуктах харчування тваринного походження. Перелік максимальних рівнів залишків поданий у Регламенті № 37/2010.
До деяких речовин, заборонених або не дозволених для тварин, з яких виробляються продукти харчування, наприклад, хлорамфенікол, нітрофурани або малахітовий зелений (Рішення №2002/657/ЄС) встановлено показники «мінімально необхідного ліміту» (англ. Minimum required performance limit або скороч. MRPL). Мінімально необхідні ліміти - це «мінімальний вміст аналіту досліджуваної речовини у зразку, який повинен бути виявлений та підтверджений». Вони є орієнтиром для дій («Action levels») при оцінці партій продуктів харчування.
Більше інформації щодо контролю наявності ветеринарних речовин, MRLs та MRPL Ви можете знайти у брошурі Єврокомісії за посиланням.
Партії продуктів харчування тваринного походження, незалежно від того, вироблено їх у ЄС або у третіх країнах, не можуть бути легально представлені на ринку ЄС та будуть заборонені, якщо вони:
Більше інформації про вимоги щодо залишків речовин – за посиланням.
Всі продукти харчування, які представлені на ринку ЄС, повинні відповідати правилам маркування ЄС. Ці правила мають забезпечити, щоб споживачі отримали всю суттєву інформацію для точнішого вибору під час купівлі харчового продукту.
Є два типи правил маркування харчових продуктів у ЄС:
4.1. Загальні правила маркування
В ЄС діє Регламент №1169/2011. Він визначає, яка обов’язкова інформація має бути нанесена на маркування:
Мінімальний розмір шрифту для обов'язкової інформації - 1,2 мм.
Вищезазначена інформація повинна бути розміщена на упаковці або на етикетці, прикріпленій до упакованих харчових продуктів. У випадку попередньо упакованих (харчових) продуктів, призначених для громадського харчування (продукти, які продаються гуртом), обов'язкова інформація повинна міститись у комерційних документах, а назва, за якою вони продаються, - термін придатності та назву виробника - на зовнішній упаковці.
Відповідальність за маркування покладається на імпортера чи дистриб'ютора ЄС, але як виробник/експортер в Україні, Ви повинні мати можливість надати таку інформацію своєму імпортеру.
4.2. Спеціальні правила маркування
В ЄС діють спеціальні положення щодо маркування, які застосовуються до конкретних груп харчових продуктів, щоб дати споживачам більш детальну інформацію про зміст та склад цих продуктів. Зокрема частково або повністю дегідроване консервоване молоко, призначене для споживання людьми, повинно відповідати спеціальним положенням, встановленим Директивою №2001/114/ЄС. Ці положення доповнюють загальні правила щодо маркування харчових продуктів, передбачені європейським законодавством.
Зазначена Директива поширюється на такі продукти:
Директива визначає конкретні позначення, які використовуються у певних країнах та певних мовах (див. Додаток II до Директиви).
Етикетка повинна містити інформацію про:
4.3. Маркування матеріалів, призначених для контакту з їжею
Відповідно до Регламенту №1935/2004 вироби, призначені для контакту з харчовими продуктами, включаючи пакувальні матеріали та контейнери, мають бути позначені написом «для контакту з їжею» або марковані символом «склянка і виделка».
Групи матеріалів та виробів, призначених для контакту з продуктами харчування, перелічені у Додатку I до Регламенту№ 1935/2004.
Регламент №2023/2006 встановлює правила щодо належної виробничої практики, комбінації цих матеріалів та виробів або вторинних матеріалів, виробів, що використовуються у процесі їх виготовлення. Також під дію спеціальних правил підпадає застосування друкарських фарб на стороні матеріалу чи виробу, що не контактує з харчовим продуктом.
Крім того, в ЄС діють декілька Регламентів, які встановлюють спеціальні умови щодо розміщення на ринку ЄС пластикових матеріалів та виробів, призначених для контакту з продуктами харчування.
Більш детальну інформацію про речовини, які використовуються у матеріалах та виробах, призначених для контакту з продуктами харчування, можна отримати за посиланням.