Вимоги
1. Контроль забруднювачів у харчових продуктах
Забруднювачі - це речовини, які можуть потрапити до продуктів харчування на етапах їх виробництва, пакування, транспортування або зберігання. Вони також можуть бути наслідком забруднення навколишнього середовища. Оскільки забруднювачі, як правило, негативно впливають на якість продуктів харчування та можуть становити загрозу для здоров’я людини, ЄС вживає заходів для мінімізації їх наявності у харчових продуктах. Харчові продукти, що містять забруднювачі у кількості, неприйнятній з точки зору охорони громадського здоров'я, не можуть бути представлені на ринку ЄС та будуть заборонені до ввезення.
Регламент №315/93 встановив загальні принципи і процедури ЄС щодо забруднювальних речовин у харчових продуктах на території ЄС. Максимальний допустимий вміст забруднювальних речовин у харчових продуктах на ринках країн ЄС визначений у Регламенті №1881/2006.
Щодо кондитерської продукції як такої окремі, то показники не встановлені, проте встановлені щодо продуктів, які можуть бути використані як інгредієнти, зокрема шоколад, ягоди, сухофрукти, горіхи, насіння, джеми, спеції, екстракти трав тощо.
Зверніть увагу, що ці показники регулярно оновлюються, тому потрібно проводити постійний моніторинг законодавства.
Регламент №2016/52 встановив максимально дозволені рівні радіоактивного забруднення продуктів харчування (безпосередньо або після обробки):
| Речовина | Maкс. дозволений вміст |
|---|---|
| Сума ізотопів стронцію | 750 бк/кг |
| Сума ізотопів йоду | 2000 бк/кг |
| Сума альфа-випромінюючих ізотопів плутонію та трансплутонію | 80 бк/кг |
| Сума всіх інших нуклідів періоду напіврозпаду більше 10 днів | 1250 бк/кг |
2. Вимоги до гігієни
Вимоги до гігієни включають наступні елементи:
1) Загальні правила гігієни харчових продуктів, яких повинні дотримуватися бізнес-оператори, включаючи запровадження системи HACCP, містяться у Регламенті №852/2004.
2) Відповідність продукції мікробіологічним критеріям, зазначеним Додатку 1 Регламенту №2073/2005.
Безпосередньо для кондитерської продукції окремих мікробіологічних критеріїв не встановлено, проте є загальна вимога для всіх готових до вживання харчових продуктів - відсутності бактерії Listeria monocytogenes.
3) Загальні вимоги до матеріалів, що контактують з харчовими продуктами містяться у Регламенті №1935/2004.
Загальне правило щодо упаковки – пакувальні матеріали мають бути виготовлені таким чином, щоб їх частинки не переносилися на продукти харчування у небезпечних для здоров’я людей кількостях та не змінювали їх склад, смак і аромат.
Додаткова інформація щодо упаковки – за посиланням.
3. Контроль залишків пестицидів
В ЄС встановлено правила та процедури, які регулюють обіг активних речовин (пестицидів) як щодо продажу на ринку, так і при використанні у засобах захисту рослин. Активні речовини не можуть бути використані у засобах захисту рослин, якщо вони не включені до так званого позитивного списку ЄС (positive EU list). Такі речовини включаються до Бази даних пестицидів ЄС. Як тільки речовина включена до переліку, держави-члени ЄС можуть дозволити використання продуктів, що містять його.
Європейська комісія встановила для імпорту харчових продуктів максимально допустимі рівні залишків (англ. - Maximum Residue Levels (MRLs) пестицидів. Вимоги щодо максимально дозволених рівнів залишку пестицидів у певних продуктах встановлені Регламентом №396/2005 з переліком MRLs у відповідних додатках.
Для зручності пошуку конкретна інформація про речовини та MRLs доступна у Базі даних пестицидів ЄС. База надає можливість пошуку максимально допустимих рівнів залишків пестицидів для певних продуктів. Для цього у розділі пошуку за товарами потрібно обрати необхідний продукт та зберегти таблицю в Excel (Export MLP Values).
Слід пам’ятати, що База даних пестицидів часто оновлюється, тому необхідно регулярно перевіряти існуючі максимально допустимі рівні.
4. Вимоги до приготування
До кондитерської продукції з цукру встановлені як загальні, так і спеціальні умови приготування.
Згідно з загальними вимогами у процесі приготування продуктів харчування можна застосовувати лише дозволені харчові додатки та ароматизатори, які використовуються як інгредієнти у виробництві та які є частиною готового продукту.
| Сфера регулювання | Законодавство |
|---|---|
| Використання харчових добавок, зокрема барвників, підсолоджувачів, консервантів, емульгаторів, стабілізаторів | Регламент № 1333/2008. Для зручності – загальний огляд. Онлайн-база харчових добавок доступна за посиланням |
| Використання барвників | Директива №62/2645/EEC |
| Використання ароматизаторів | Регламент № 1334/2008. Для зручності – загальний огляд. Онлайн-база ароматизаторів доступна за посиланням |
Спеціальні вимоги встановлені щодо використання цукрів - згідно з Директивою №2001/111/EC.
5. Контроль за ГМО і новими харчовими продуктами
Згідно з Регламентом №1829/2003 харчова продукція, що містить генетично модифіковані організми (ГМО) або нові продукти, може бути розміщена на ринку ЄС лише за умови проходження процедури дозволу (авторизації) та відповідності спеціальним вимогам до маркування.
Спеціальні положення щодо ГМО продуктів
Законодавство ЄС передбачає єдину процедуру дозволу (авторизації) розміщення на ринку ЄС продуктів харчування, що містять ГМО або отримані з них. Процес подання заявки залежить від того, чи будуть ГМО використовуватись у виробництві їжі або кормах з/без попереднього вирощування на території у ЄС. Вимоги до подання заявки на авторизацію викладені у Додатку 1 до Регламенту №503/2013, вони включають, зокрема підготовку досьє з експериментальними даними та оцінку ризику. Авторизація діє не більше 10 років і може бути поновлена.
Спеціальні положення щодо нових продуктів
Нові продукти - це харчові продукти та інгредієнти, які не споживалися людиною значною мірою у ЄС до 15.05.1997 відповідно до Регламенту №2015/2283.
Перш, ніж розміщувати на ринку ЄС, нові продукти харчування повинні пройти оцінку безпеки, отримати дозвіл та бути включеними до відповідного Списку Євросоюзу (Union list). Компанії, які планують поставляти нові продукти харчування до ЄС, повинні подати відповідну заявку до компетентного органу держави-члена ЄС.
6. Маркування
Продукти харчування, що продаються на ринку ЄС, мають відповідати правилам ЄС щодо маркування. Ці правила спрямовані на забезпечення того, щоб споживачі отримали всю необхідну інформацію про продукт і могли зробити інформований вибір щодо купівлі.
Щодо шоколадної продукції діють загальні та спеціальні правила маркування.
1) Загальні правила маркування
Загальні правила маркування харчових продуктів є обов’язковими для всіх продуктів харчування в ЄС і встановлені Регламентом №1169/2011. Згідно з вимогами Регламенту, наступна інформація обов’язково має бути нанесена на маркування:
- Назва продукту
- Перелік інгредієнтів (якщо інгредієнт може викликати алергію або непереносимість, це слід зазначити та підкреслити. Інгредієнти, які можуть викликати алергічні реакції, перелічені у Додатку II до Регламенту № 1169/2011)
- Маса нетто
- Термін і умови зберігання
- Країна походження
- Назва та адреса підприємства
- Інструкція зі споживання
- Номер партії
- Харчова декларація (дані про енергетичну цінність, кількість жирів, вуглеводів, білків, цукрів та солі)
Мінімальний розмір шрифту - 1,2 мм. Перелічена вище інформація повинна бути розміщена на упаковці або на етикетці.
2) Спеціальні правила маркування
Окрім загальних правил маркування, для кондитерської продукції з цукру додатково діють спеціальні правила.
- Маркування харчових добавок та ароматизаторів
Харчові добавки (антиокислювачі, консерванти, барвники тощо) та ароматизатори завжди мають бути марковані на упаковках харчових продуктів за назвою або E-номером. Інші положення щодо маркування добавок визначені у Розділі 4 Регламенту №1333/2008.
- Маркування матеріалів, призначених для контакту з харчовими продуктами – згідно з вимогами ст. 15 Регламенту № 1935/2004
Додаткова інформація щодо маркування харчових продуктів – за посиланням.
7. Простежуваність, відповідність і відповідальність
Загальні правила щодо безпеки харчових продуктів визначені Регламентом №178/2002. Даний Регламент встановлює також вимоги до компаній, які постачають свою продукцію на ринок ЄС, дотримуватись принципів простежуваності і відповідальності.
Принцип простежуваності
Законодавство ЄС визначає простежуваність як здатність відстежувати будь-які продукти харчування, корми, тварин або речовини на всіх етапах виробництва, переробки та дистрибуції. Ця вимога охоплює всі етапи виробництва, переробки та продажу до ЄС - від імпортера ЄС до рівня роздрібної торгівлі. Відповідальність за виконання цієї вимоги покладено на імпортера до ЄС, але Ваш імпортер до ЄС може вимагати також від Вас дотримуватися цих заходів та надавати відповідну інформацію.
Принцип відповідальності
Компанії на всіх стадіях виробництва, переробки та дистрибуції продуктів харчування повинні контролювати і забезпечувати відповідність продукції вимогам законодавства ЄС у рамках своїх можливостей і повноважень.
Якщо компанія має підстави вважати, що продукти харчування не відповідають встановленим вимогам безпеки, вона повинна негайно розпочати процедуру вилучення продукції з ринку ЄС та повідомити про це компетентні органи.
Система простежуваності та відповідальності на практиці
-
На кожному етапі виробництва, переробки та продажу компанії несуть відповідальність за забезпечення відповідності харчової продукції вимогам безпеки, які встановлюють для їжі та повинні відповідно реагувати при виявленні ризику.
-
Українська компанія повинна визначити та задокументувати інформацію про свою продукцію за принципом «крок вперед та крок назад» у ланцюжку постачання (виробництво-переробка-транспортування-продаж).
-
На практиці це означає, що повинна бути можливість визначити, наприклад, назву та адресу української компанії, яку продукцію компанія продавала до ЄС, коли та в якому обсязі. Тому імпортер ЄС може вимагати від українського виробника зазначення такої інформації у квитанції, накладній або номері партії.
-
Якщо виявлено ризик, Комісія ЄС закликає компанії ЄС робити наступне:
- негайно вилучити уражені продукти з ринку та, якщо необхідно, відкликати їх у споживачів;
- знищити партію продукції, яка не відповідає вимогам безпеки харчових продуктів;
- поінформувати компетентні органи про виявлений ризик та про вжиті заходи.
8. Офіційний контроль харчової продукції
Регламент №2017/623 встановлює загальні правила ЄС з організації офіційного контролю харчових продуктів. Такий контроль застосовується на стадії імпортної поставки до ЄС та/або на будь-якій іншій стадії харчового ланцюга (виробництво, переробка, зберігання, транспортування, дистрибуція та торгівля) і може включати:
- документальну перевірку (перевірка наявності всіх необхідних документів);
- випадкову ідентифікаційну перевірку (можливість ідентифікувати кожну партію продукції від етапу виробництва);
- за необхідності, лабораторну або іншу фізичну перевірку (наявність забруднювачів, мікроорганізмів, заборонених речовин і т.п.).
На практиці це означає, що продукт може бути проконтрольований щодо відповідності вимогам ЄС на будь-якому етапі – починаючи від етапу перетину кордону з країною ЄС і до полиці супермаркету. Щодо харчових продуктів ключовим є останній варіант контролю, тобто фактична наявність/відсутність заборонених речовин і т.п.
9. Добровільна сертифікація
1) Органічна продукція
В ЄС діють єдині гармонізовані вимоги до органічної продукції та єдине лого. Органічне лого можна використовувати лише на продуктах, які сертифіковані як органічні уповноваженим органом. Детальна інформація про вимоги ЄС до органічної продукції – за посиланням.
2) Приватні стандарти
Приватні стандарти щодо харчових продуктів відіграють все більш важливу роль у забезпеченні доступу на ринок у міжнародній торгівлі, тому важливо про них знати. Описані нижче стандарти є одними з найпоширеніших.
Зверніть увагу, що це не вичерпний перелік, оскільки їх існує набагато більше.
BRC Global Standard for Food Safety
Сфера застосування цього стандарту є широкою, від свіжих продуктів харчування до оброблених продуктів і готових до вживання.
Global G.A.P.
Приватний сертифікаційний орган, який встановлює добровільні стандарти сертифікації сільськогосподарської продукції у всьому світі.
IFS Food Standard
Стандарт призначений для аудиту виробників харчових продуктів. Основна увага приділено безпеці харчових продуктів та якості процесів і продуктів.
https://www.ifs-certification.com
KRAV
Марка сталого виробництва для органічних харчових продуктів, що в основному використовується у Швеції. Маркування KRAV має дуже високий показник знання (98%) серед споживачів Швеції. KRAV має додаткові вимоги до стандартів, які суворіші за норми ЄС. Щоб сертифікувати за стандартом KRAV продукт, вироблений як органічний за межами Швеції, необхідне надання документації відповідній сертифікованій компанії.