Вимоги до продукції на ринку Індонезії

1. Тарифи і квоти.

Українську продукцію експортують до Індонезії за умовами режиму найбільшого сприяння або «most favoured nation» (скор. MFN). Такий статус означає, що Україна отримує такі ж торговельні можливості (тарифи, вимоги тощо) під час експорту до Індонезії, що ій інші країни з таким статусом.

Індонезія встановлює досить помірні ставки імпортного мита на українську продукцію.

Пошук актуальної інформації про рівень імпортного тарифу і наявності квот на продукт – на сайті Market Access Map.

Детальний ґайд щодо користування ресурсом і пошуку інформації про митні тарифи – за посиланням.

Пошуковий інструмент митних кодів УКТЗЕД за обраними товарами – за посиланням.

2. Реєстраційні вимоги.

Імпортери до Індонезії повинні пройти низку реєстрацій в the Directorate General of Customs and Excise і отримати:

• митний ідентифікаційний номер (Nomor Identitas Kepabeanan або NIK);
• ідентифікаційний номер імпортера (API/Angka Pengenal Import);
• імпортну ліцензію.

В Індонезії доступні чотири типи імпортних ліцензій:

• API-U (General Import License) - для імпортерів товарів щодо подальшої дистрибуції;
• API-P (Producer Import License) - для імпортерів товарів, необхідних для власного виробництва;
• API-T (Limited Import License) - для імпортерів товарів, обмежених певною галуззю;
• API-K (Limited Import License for Contractors) - для підрядників на імпорт товарів, які можуть потребувати додаткових ліцензій від окремих міністерств.

В Індонезії діє так званий список LARTAS – перелік заборонених або обмежених для імпорту категорій продукції. Його складають декілька міністерств країни.

З 2018 року в країні запущено систему єдиного вікна для імпортерів - the Indonesia National Single Window (INSW), за допомогою якої можна подавати всі необхідні для постачань документи онлайн. Також на порталі INSW можна дізнатись про існуючі обмеження або заборони на імпорт.

Імпортовані продукти харчування повинні отримати дозвіл на в’їзд до країни (SKI) від The National Agency for Drug and Food Control (BPOM). Заявка на отримання SKI може бути подана онлайн через систему https://e-bpom.pom.go.id.

Крім того, перероблені харчові продукти у роздрібній упаковці повинні отримати лист-схвалення реєстрації від BPOM перед початком продажів у ритейлі. Метою реєстрації продукту є забезпечення відповідності продукції вимогам Індонезії щодо якості і маркування. Процедура реєстрації може бути здійснена онлайн, її опис поданий в BPOM Regulation № 27/2017.

Для імпорту продукції тваринного походження додатково необхідно отримати схвалення імпорту (SPI – Surat Persetujuan Impor) від Ministry of Trade та рекомендацію імпорту (SRP – Surat Rekomendasi Pemasukan) від Ministry of Agriculture.

3. Вимоги до нехарчової продукції.

Технічні стандарти

Урядова агенція The National Standardization Agency of Indonesia (Badan Standarisasi Nasional, скор. BSN) відповідає за стандартизацію і проведення оцінки відповідності продукції вимогам.

У країні діють національні технічні стандарти Indonesian National Standards (SNI).

База і пошук стандартів SNI – за посиланням.

Купівля стандартів SNI – за посиланням.

Сертифікація

Імпортована продукція повинна пройти сертифікацію на відповідність вимогам законодавства і національних технічних стандартів Індонезії.

The National Accreditation Committee (KAN) – державний орган, що відповідає за акредитацію сертифікаційних організацій (лабораторій).

Перелік акредитованих лабораторій доступний за посиланням.

В Індонезії запроваджено спеціальне маркування продукції, яка відповідає вимогам національних технічних стандартів SNI:

4. Вимоги до харчової продукції.

Вимоги до харчової продукції в Індонезії встановлені у законах, регламентах та інших законодавчих актах, а також національних стандартах SNI. Слід відзначити, що регулювання є досить заплутаним.

Ключовий закон, що встановлює вимоги до системи регулювання доступу продуктів харчування на ринок країни, доступний за посиланням.

Загальні вимоги до продуктів харчування Індонезії включають наступні складові:

• Вимоги до процесу виробництва
  • HACCP
  • дозволені харчові добавки
• Наявність забруднювачів
  • дозволені залишки пестицидів, фармацевтичних препаратів
  • відсутність важких металів, токсинів тощо
  • радіаційне опромінення
• Мікробіологічна безпечність
• Сертифікат здоров'я/фітосанітарний сертифікат
• Халяль (для м’яса і м’ясних продуктів, птиці і молочної продукції)
• Вимоги до маркування
• Вимоги до упаковки

База законодавчих актів, що встановлюють вимоги до окремих категорій харчової продукції – за посиланням.

Детальна інформація про регулювання та вимоги до окремих категорій харчової продукції – за посиланням.

Вимоги до деяких категорій продуктів харчування встановлені у національних стандартах SNI, зокрема:

• печиво - Biscuit SNI (2973:2011)
• бутильована вода - SNI (3553:2015), (6242:2015), (6241:2016), (7812:2013), (01-3553-2006, 01-6242-2000)
• пшеничне борошно - SNI (3751:2009)
• цукор - SNI 3140.3:2010/Amd1:2011, SNI 01-3140.2-2006, SNI 01-3140.1-2001.

Така продукція повинна бути маркована лого SNI на упаковці.

Сертифікація

Проводити дослідження та сертифікацію харчової продукції мають право лабораторії, акредитовані The National Accreditation Committee (KAN).

Список лабораторій, акредитованих KAN, доступний за посиланням.

Халяль

Харчова продукція, сировина, фармацевтичні та косметичні засоби, які експортують до Індонезії, повинні відповідати вимогам халялю стандарту MUI HAS 23000 – Halal Assurance System. Виробничий майданчик має запровадити Систему забезпечення халялем відповідно до вказаного стандарту і пройти відповідну сертифікацію в уповноваженому державному органі Індонезії або в акредитованих сертифікаційних органах халяль в інших країнах (в Україні такий орган сертифікації відсутній). Перелік акредитованих іноземних сертифікаційних органів халялю знаходиться за посиланням.

Подати заявку на перевірку впровадженої Системи та проходження халяль-сертифікації можна зареєструвавшись за посиланням.

Всі питання, пов’язані із халяль-індустрією, в Індонезії регулює уповноважений державний орган – Комітет улемів Індонезії (Majelis Ulama Indonesia (MUI).

Кожне постачання м’яса чи продукції з нього має супроводжуватись партійним халяль-сертифікатом (Halal slaughtering certificate), виданим акредитованим центром сертифікації.

Вимоги до маркування

Маркування продуктів харчування для ритейлу повинно містити наступну обов’язкову інформацію:

• Назва продукту
• Перелік інгредієнтів
• Наявність та перелік алергенів
• Наявність та перелік харчових добавок
• Зазначення вмісту свинини та її похідних
• Маса нетто
• Назва і адреса виробника або імпортера
• Лого халяль (якщо актуально)
• Дата виробництва
• Термін придатності
• Реєстраційний номер BROM
• Харчова декларація
• Зазначення вмісту ГМО-інгредієнтів, у разі наявності
• Умови зберігання
• Інструкції з приготування (якщо актуально)
• Лого SNI (якщо актуально)

Маркування повинно бути виконане індонезійською мовою.

Приклад харчової декларації

Позначка наявності свинини або її похідних

Додаткова інформація про вимоги до харчової продукції – за посиланням.

Матеріал підготовлений за фінансової підтримки Уряду Німеччини через німецьку федеральну компанію Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH